3) відображено залишкову вартість реалізованого принтеру:

327,50

4) Відображено фінансовий результат від реалізації:

327,50 327,50

Облік нематеріальних активів ведеться згідно П(С)БО8 «Нематеріальні активи». Прикладами таких активів є права користування майном (земельною ділянкою, будівлею), права на знаки для товарів (товарні знаки, торгові марки, фірмовий знак), комп’ютерне програмне забезпечення. Нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує ймовірність того, що при використанні активу фірма отримає в майбутньому економічну вигоду і вартість активу може бути достовірно визначеною ознакою нематеріального активу є відсутність матеріальної форми, проте повинні бути документи, що його ідентифікують. Право користування землею приймається на облік на підставі оформленої у відповідності з встановленим законодавством порядком документації. Право на винахід, промислові зразки підтверджуються відповідними патентами та ліцензійними договорами.

Надходження активу відображають по Дт12 (кредитування, розробка чи обмін, а по Кт12 – вибуття внаслідок продажу або неможливості отримання економічних вигод від використання. Для обліку витрат підприємства на придбання нематеріальних активів використовують рах. 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»: , .

При внесенні нематеріальних активів до статутного капіталу визначається узгоджена засновниками справедлива вартість: ; .

Для відображення сум амортизаційних відрахувань використовують контрактивний регулюючий рах. 13 «Знос необоротних активів»: .

Амортизаційні відрахування визначаються згідно податкового обліку за певними групами. Балансова вартість ОЗ множиться на норму амортизації.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Основні фонди підлягають розподілу за такими групами: 1) група 1 (будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини) – 1,25%;

2) група 2 (автомобільний транспорт та запасні частини до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромагнітні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше конторське обладнання, устаткування та приладдя до них) – 6,25%;

3) група 3 (будь-які інші основні фонди, не включені до групи 1; 2) – 3,75%.

За умови використання податкового методу нарахування амортизації у податковій декларації, у бухгалтерському обліку і звітності відображаються однакові дані.

Амортизація нематеріальних активів нараховується за лінійним методом, за яким кожний вид нематеріального активу амортизується різними частками, виходячи з його первісної вартості: .

Ремонт об’єктів основних засобів виконують:

господарським способом (ремонт виконується власними силами);

підрядним або внутрішньопідрядним способом (роботи виконують сторонні спеціалізовані організації або підрозділ підприємства).

Частіше використовують послуги інших організації. Підставою для виконання робіт є договір. Завершення ремонту оформляється актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів. Витрати на ремонт, що дозволяють отримувати додаткові економічні вигоди протягом більше одного звітного періоду, включаються до балансової вартості основних засобів. Тому вони збираються на рах. 152:

; . А ремонт, який здійснюється для підтримання основного засобу в робочому стані, обліковується як витрати, включені до складу витрат того періоду, в якому вони були здійснені: .

Облік МШП, термін експлуатації яких перевищує 1 рік. Ведеться на рах. 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». По Дт рах. 112 відображається надходження МШП (за первісною вартістю) по Кт 112 – вибуття внаслідок продажу, ліквідації. Прикладами МШП є спеціальні інструменти та пристосування. Вартість таких активів погашається нарахування зносу: .

4. Облік виробничих запасів, малоцінних і швидко-зношуваних предметів

Згідно з П(С)БО9 «Запаси» визначають як активи, які утримуються для подальшого продажу за умови звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу виробництва, або які утримуються для споживання під виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси включають сировину, основні й допоміжні матеріали, незавершене виробництво (деталі, вузли, вироби та незакінчені технологічні процеси), готову продукцію, товари, МШП.

Важливою особливістю обліку запасів є їх оцінка при їх надходженні; вибутті та на дату складання звітності. Придбані або вироблені запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю, що включає суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику, ввізного мита, непрямих податків, ТЗВ та інші, які пов’язані з придбанням запасів на кінець місяця та сумою запасів, які вибули протягом звітного періоду. Середній % ТЗВ визначається діленням суми залишків ТЗВ на початок та ТЗВ за звітний місяць на суму залишку запасів на початок та запасів, які надійшли за звітний місяць: ТЗВ%= (ТЗВп + ТЗВн) : (Зп + Зн).

Отриманий результат множимо вартість запасів і одержуємо суму ТЗВ, що включається до первісної вартості запасів. Не включаються до первинної вартості понаднормові втрати і нестачі запасів, проценти за користування позиками, витратами на збут, адміністративні та інші витрати які безпосередньо не пов’язані з придбанням запасів.

Відповідно до Наказу «Про облікову політику» оцінка запасів при їх відпуску в виробництво, продажі чи іншому вибутті здійснюється за таким методом: собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО). Він полягає у тому, що запаси використовуються в тій послідовності. В якій вони надходили на підприємство, тобто запаси, які першими відпускаються на продаж оцінюють за собівартістю перших за часом надходження запасів. Отож, запаси, які були придбані першими, продаються чи використовуються першими, що запобігає їх псуванню.

Оцінка запасів на дату балансу здійснюється за первісною або чистою вартістю реалізації. Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась, або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первинно очікувану економічну вигоду. Сума, на яку первинна вартість запасів перевищує чисту реалізаційну вартість. Та вартість повністю втрачених запасів списуються на витрати звітного періоду.

Виробничі запаси поділяють на основні (сировина й матеріали) та допоміжні (паливо,