вестися у відповідності до П(С)БО 16 «Витрати», основними положеннями з планування і обліку собівартості продукції, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Для узагальнення інформації про витрати на виробництво призначений рахунок 23 «Виробництво». По Дт рах 23 відображають прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та витрати від браку продукції, з Кт рах. 23 списуються суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції.
Підрозділи підприємства, які зайняті обслуговуванням основного виробництва, визначають як допоміжні, Допоміжними виробництвами є забезпечення підприємства різними видами енергії, транспортними послугами, виконанні ремонту основних засобів, виготовлення інструментів, деталей, конструкцій, будівельних матеріалів. Облік затрат по допоміжному виробництві здійснюють по субрах. 232, 233.
Накопичення витрат на виробництво оформлюють проводкою:
, а списання їх: за рахунок чого визначають фактичну виробничу собівартість.
Загальновиробничі витрати пов’язані з організацією, обслуговуванням і управлінням підрозділів. Системний облік ведуть на рах. 91. Аналітичний облік здійснюють по кожному підрозділі в розрізі тих статей витрат, які є по підрозділі.
Прикладами таких витрат є: витрати на управління (оплата праці, відрахування, відрядження), амортизація ОЗ загальновиробничого призначення, операційна оренда ОЗ, витрати на опалення, освітлення, водопостачання, витрати на охорону праці, техніки безпеки і навколишнього середовища.
Згідно П(С)БО 16 загальновиробничі витрати розподіляються за допомогою показника нормальної потужності. Усі змінні загальновиробничі витрати списуються на витрати виробництва:
Якщо фактична виробнича потужність в цеху менша за нормальну виробничу потужність, то постійні загальновиробничі витрати необхідно розподіляти. Розподілені постійні загальновиробничі витрати визначають множенням фактичної потужності на розрахунковий показник і оформлюють проводкою: . Нерозподілені постійні витрати відносять до собівартості продукції: . У випадку, коли за звітний період фактична потужність більша за нормальну та потреба у розподілі загальновиробничих витрат відпадає. У змінні і постійні загальновиробничі витрати списуються на витрати виробництва: .
Загальногосподарськими витратами є витрати, пов’язані з управлінням і обслуговуванням підприємства. Серед них основними є витрати на проведення річних зборів, представницької витрати, витрати на службові відрядження і утримання апарату управління, утримання основних засобів загальногосподарського призначення, витрати на юридичні та аудиторські послуги, витрати на зв’язок, плата за розрахунково-касове обслуговування банком та інше. Накопичення адміністративних витрат оформлюється таким документами: накладна, авансовий звіт, ВКО, розрахунок бухгалтерії. Списання адміністративних витрат на фінансові результати оформлюється довідкою бухгалтерії. При цьому складаються такі проводки:
а) списано суми витрат за елементами:
б) списано адмінвитрати на фінансовий результат:
Витрати, пов’язані з реалізацією продукції, обліковують на рах. 93 «Витрати на збут». Серед основних витрат виділяють: витрати пакувальних матеріалів (тара), оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам, витрати на рекламу; витрати на відрядження працівників, які зайняті збутом та інше:
і
Брак у виробництві – продукція, яка одержана з виробництва, але не відповідає стандартам і технологічним умовам. Брак виникає внаслідок неправильного налагодження процесу виробництва, порушення технології чи недотримання вказівок спеціалістів. Брак є виправний або невиправний.
При одержанні бракованої продукції складають акт по браку, на підставі якого складають проводку: . Втрати від браку можуть бути відшкодовані винними особами: ; у разі вини постачальника виставляються претензії:
. Матеріали, які тримані від виправлення браку, оприбутковують за проводкою: .
Різниця між собівартістю забракованих виробів і сумою відшкодувань втрат від браку списується н витрати виробництва: .
Витрати, пов’язані з розробкою нових видів продукції. Впровадженням нових технології обліковуються на рах. 39 «Витрати майбутніх періодів:
. Після завершення робіт по освоєнню виробництва нової продукції витрати підлягають спасанню на виробництво: . Списання здійснюється поступово протягом 102 років (щомісячно у відповідності до кількості виробленої продукції).
Сальдо по рах. 23 «Виробництво» як на початок, так і на кінець звітного періоду являє собою відповідний розмір незавершеного виробництва. Для визначення розміру НЗВ на кінець місця проводять інвентаризацію недокінця завершених виробів. В результаті інвентаризації складають інвентаризаційний опис. Оцінка виявлених залишків здійснюється по вартості прямих витрат (матеріальні, оплати праці, на відрахування). Визначення фактичної виробничої собівартості здійснюється так до залишків НЗВ на початок місця додають поточні витрати і віднімають НЗВ на кінець місяця.
7. Облік готової продукції та її реалізації
Готова продукція і товари можуть надходити на підприємство результаті:
роботи підрозділів основного і допоміжного виробництв; які виробляють готову продукцію;
взаємодії із підприємствами – постачальниками при закупівлі товарів з метою їх подальшого перепродажу;
оприбуткування ящиків готової продукції і товарів за наслідками проведених інвентаризацій.
Надходження виготовленої продукції із підрозділів основного і допоміжного виробництв на склад підприємства оформлюється «Прибутковий ордер». А надходження на склад підприємства товарів здійснюється за допомогою «Товарно-транспортної накладної» або «Прибуткового ордера».
Для оплати реалізованих підприємством готової продукції або товарів на адресу покупця виставляється «Рахунок-фактура». Відвантаження зі складу продукції або товарів здійснюється на підставі ТТН, а передача продукції і товарів зі складу до торгівельного приміщення здійснюється шляхом використання документа «Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів». Надходження і вибуття із складу готової продукції і товарів відображають у «Картках складського обліку матеріалів».
За результатами змін, які відбулися із готовою продукцією і товарами на складі протягом місяця, до бухгалтерії підприємства подається «Звіт про рух матеріальних цінностей», за даними якого вносяться зміни до «Оборотної відомості по товарно-матеріальних рахунках».
При надходження готової продукції і товарів характерні такі проводки:
оприбутковано із основного виробництва на склад готову продукцію:
переведено готову продукцію і товари із однієї номенклатурної групи до іншої, внаслідок помилкового зарахування у минулому:
оприбутковано на склад товари, які було придбано підзвітними особами:
відображено суму дооцінки готової продукції і товарів:
оприбутковано товари:
а) як внесок до статутного капіталу:
б) від постачальників:
6)