Імідж в діяльності державного службовця

Зміст

Вступ 3

Розділ І. Імідж державного службовця і його значення для успішної діяльності 4

Розділ ІІ. Методи формування позитивного іміджу

Розділ ІІІ. Імідж керівницької ланки

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Імідж керівника лише в останній час став об’єктом наукових досліджень. Проте він дуже силоьно впливає на життя керівника з часів винекнення феномену управління.

Імідж керівника пов’язаний з образом. Образ – це малюнок, який виникає в юяві людини в результаті відображення дійсності. Імідж – це складова частина образу, візуальна привабливість людини. Окремі люди володіють ним від Бога, інші створюють його завдяки кропіткій коботі над собою. Важливість впливу іміджу на життя ділової людини, держслужбовця можна побачити на прикладі політиків, імідж яких „створюють” спеціалісти-імідмейкери.

Імідж є своєрідним щитом, за допомогою якого ми стримуємо вторгнення не дуже делікатного світу в нашу делікатну душу. З почутя самозбереження виставляємо перед собою „картинку”, „образ” – уявлення, яке, на нашу думку, повинно мати про нас оточення, і яке ми хотіли б написати про себе. Адже, як слушно зауважив А.Моруа: „Майже кожна людина – особистість, але важко зберегти свою індивідуальність, не ставши ні ??? , ні легковажним”. Без іміджу ми „голі й босі”, що, в принципі, не так уже й небезпечно для простих смертних, але для лідерів (державних службовців) це надзвичайно важливо. Тож цілком природно, що в політичній, громадській чи суспільній діяльності іміджу немає авторитету, що виступає основою основ діяльності керівника.

В умовах глобалізації і інтенсифікації суспільного життя імідж лежить в основі стратегії діяльності керівника будь-якої ланки. Тому у своєму дослідженні ми особливу увагу звернемо на питання службового іміджу керівника, методи формування позитивного іміджу в сучасних умовах на бажаний набір якостей, вмінь і навичок керівників вищої ланки у контексті соціокультурних і політичних умов сьогодення.

Розділ І. Імідж державного службовця і його значення для успішної діяльності.

Імідж в перекладі з англійської – „образ”. Це візуальна привабливість особи. Деякі люди володіють ним „від Бога”. Але, як правило, багато хто завдяки мистецтву самопрезентації, чи самопредставленню.

Образ – це уявна картинка, що виникає у свідомості людини в результаті безпосередного чи опосередкованоо відображення дійсності. В образі відбито не тільки зовнішні, але й внутрішні характеристики відображених об’єктів, предметів, явищ. При цьому внутрішні характеристики, що безпосередньо не спостерігаються, приписуються об’єктам, виходячи з потреб самої людини і зі сформованих стереотипів зв’язків між зовнішнім і внтурішнім. Надалі образ виступає як регулятор поводження людини.

Вдалий імідж – це здатність вселяти навколишнім уявлення, що носій цього іміджу є втіленням у собі тих ідеальних якостей, що вони хотіли б мати, якби були на місці цієї людини. Поняття іміджу містить у собі тільки природні властивості особистості , але й спеціально попрацьовані: вони пов’язані як із зовнішнім виглядом, так із внутрішнім змістом людини, його психологічним типом, риси якого відповідають запитам часу і суспільства. Адже імідж керівника радянського часу не може бути взятий на озброєння керівниками періоду докорінних суспільних змін, які переживає Українська держава. Хоча, на жаль, амбівалентні структури свідомості радянського чиновника ретранслюються у свідомості теперішнього українського чиновника.

Імідж містить у собі як мінімум три складові: зовнішній вигляд, психологічні властивості, соціальні задатки як відповідність часу і суспільства. Але представлені ці компоненти в зовнішніх характеристиках людини: у її поводжені, манері говорити, ???, оформленні інтер’єрів будинку й офісу.

Можна виділити три групи якостей, володіння якими дає шанси вирішити проблему іміджу.

У першу групу входять такі природні якості, як: комунікабельність, ???, рефлексивність (здатність зрозуміти іншу людину), красномовність (здатність впливати словом). Ці якості можна позначити узагальненим понятям „уміння і бажання подобатись”.

У другу групу входять характеристики особистості як наслідки її утворення і виховання. До них відносяться психічне здоров’я, володіння набором людських технологій (міжособистісне спілкування, уміння паереборювати складні конфліктні ситуації).

До третьої групи можна віднести те, що пов’язано з життєвим, професійним досвідом особистості. Особливо варто виділити інтуіці??? Ситуації спілкування. Самовпевненість і стандартність поводження найчастіше сприймають негативно. Імідж – результат вмілої орієнтації в конкретній ситуації, правильний вибір моделі своєї поведінки.

Особистий імідж – це середовищне явище. Він виступає як людське визнання, як оцінюване відношення якоїсь групи людей. Не виключно, що те чи інше людське середовище може мати не найкращий смак, вихованість, ерудиційний професіоналізм. Звичайно, треба зважити на думку оточення, але не обманюватися нею, а тому треба постійно ставити перед собою високу планку в культурі, ерудиції і професіоналізмі. Прояв цих якостей завжди вражаюче діє на людину. Люди схильні скорятися найсильнішим.

Взагалі в роботі керівника багато привабливих сторін: вона надає великих можливостей для розвитку особистості, надає людині гдність, є захоплюючою (у випадку творчого підходу). Керівник часто має вирішувати важкі задачі в умовах критичних ситуацій і невизначених перспектив.

У минулому на посаду керівників намагалися підбирати людей з яскраво вираженими директорськими замашками, оскільки робітники були здебільшого покірною, малоосвіченою масою, і найкращим засобом впливу на них вважався примус.

З розумінням того, що робітників потрібно не примушувати, а заохочувати, змінилися й вимоги до керівників.

Сучасний керівник виступає в декількох іпостасях.

По-перше, це керівник, обраний владою, що управляє великим колективом людей.

По-друге, це лідер, спроможний вести за собою підпорядкованих йому людей, використовуючи свій авторитет, високий професіоналізм, позитивні емоції.

По-третє, це дипломат, що встановлює контакти з партнерами і владою, що успішно переборює внутрішні і зовнішні конфлікти.

По-четверте, це новатор, що