4. ПРИПУЩЕННЯ, ПОКЛАДЕНІ В ОСНОВУ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ "ВИТРАТИ - ОБСЯГ - ПРИБУТОК"

Застосовуючи аналіз "витрати — обсяг — прибуток", слід зважити на припу-щення, покладені в його основу.

Припущення 1. Решта змінних факторів є постійними

Аналіз передбачає, що фактором витрат і доходів є лише обсяг діяльності (обсяг продажу), а решта факторів (ціна, технологія тощо) не змінються впро-довж аналізованого періоду.

Проте якщо відбуваються зміни у продуктивності виробництва, номенклату-рі, цінах, методі виробництва тощо — це може суттєво вплинути па доходи та витрати підприємства. Зокрема, навіть якщо обсяг діяльності залишається не-змінним, постійні витрати можуть зростати "внаслідок зростання питомої ваги складних виробів.

Якщо вказані зміни є значними, результати аналізу "витрати-обсяг- при-буток” виявляться помилковими. Тому на стадії планування доцільно здійснюва-ти аналіз окремо для кількох ситуацій, які враховують імовірні припущення щодо динаміки інших змінних факторів.

Припущення 2. Один вид продукції або постійна комбінація продажу

Аналіз можна застосувати за умов виробництва одного продукту або постій-ного співвідношення кількох продуктів у комбінації продажу їх. Тож якщо мають місце зміни у комбінації продажу, слід внести відповідні корективи в результати початкових розрахунків.

Припущення 3. Прибуток визначають на основі калькулювання змінних нитрат

Аналіз взаємозв'язку "витрати — обсяг — прибуток" передбачає, що всі по-стійні витрати вираховуються з доходу звітного періоду. Якщо компанія застосо-вує калькулювання повних витрат, тоді розглянута вище методику аналізу може бути застосована лише за відсутності змін у товарних запасах. Якщо обсяги ви-робництва та продажу не збігаються, точка беззбитковості за умови використан-ня методу калькулювання повних "витрат залежатиме від трьох факторів: 1) фактичного обсягу продажу; 2) фактичного обсягу виробництва; 3) обсягу вироб-ництва, на підставі якого встановлено ставки розподілу постійний виробничих накладних витрат.

Для розрахунку точки беззбитковості за умов калькулювання певних витрат можна скористатися формулою:

(19)

Для ілюстрації розрахунків точки беззбитковості за умов різнихУ610^ каль-кулювання використаємо наведені нижче вихідні дані (табл. 17).

Таблиця 17. Рух продукції компанії "Струм", од.

Показник |

Січень, 2002 рік |

Лютий, 2002 рік

Запаси на початок місяця |

0 |

1500

Вироблено |

4500 |

4875

Реалізовано |

3000 |

5625

Запаси на кінець місяця |

1500 |

750

Компанія "Струм" реалізує продукцію за піною 10 грн за одиницю й має такі витрати, гри:

Змінні виробничі витрати на одиницю 2

Змінні витрати на збут і управління на одиницю 0,8

Постійні виробничі накладні витрати (на місяць) 9 600

Постійні накладні витрати на збут і управління (на місяць) 8 400

Бюджетний місячний обсяг виробництва, що використовують для визначення ставки розподілу постійних виробничих накладних витрат, дорівнює 6000 одиниць. Звідси:

У разі застосування калькулювання змінних витрат точка беззбитковості до-рівнює:

Тепер застосуємо формулу (19) і визначимо точку беззбитковості на основі калькулювання повних витрат. Позначимо точку беззбитковості як X. Тоді у лютому:

Отже, в лютому 2002 року компанія "Струм" буде беззбитковою у разі продажу у 1821 одиниць при обсязі виробництва 4 875 одиниць та базовому (для визначення ставки розподілу постійних виробничих накладних витрат) обсязі вироб-ництва 6 000 одиниць.

Слід відзначити, що може бути чимало комбінації із цих трьох чинників, за яких прибуток дорівнюватиме 0. Це означає, що при застосуванні калькулюван-ня повних витрат може бути кілька точок беззбитковості. Більше того, при вико-ристанні калькулювання повних витрат беззбитковість може мати місце навіть коли обсяг продажу дорівнює нулю.

Продемонструємо це на прикладі компанії ''Струм":

Отже, якщо компанія "Струм" виготовить 111 250 одиниць продукції й нічого не реалізує, тоді, ґрунтуючись на калькулюванні повних витрат, її слід визнати беззбитковою!!! Разом із тим, на основі калькулювання змінних витрат її збиток дорівнюватиме постійним накладним витратам, тобто 18 000 грн.

Припущення 4. Сукупні витрати та дохід є лінійною функцією випуску

Слід пам'ятати, що лінійний зв'язок між змінними витратами на одиницю. ціною та обсягом діяльності, а також незмінність величини постійних витрат зберігаються лише за умов релевантного діапазону діяльності підприємства та в межах короткого відрізку часу.

Застосування аналізу щодо діяльності за межами релевантного діапазону мо-же призвести до хибних результатів.

До того ж значні знижки, понадурочні виплати, спеціальні поставки тощо. ймовірно, спричинять те, що лінії витрат і доходів будуть радше кривими, ніж прямолінійними.

Припущення 5. Витрати можна тонно розподілити на змінні та постійні

Оскільки в основу аналізу покладено розподіл витрат на змінні та постійні, точність аналізу залежить від того, наскільки надійною є функція витрат.

Наведені припущення певною мірою обмежують можливості аналізу "ви-трати — обсяг - прибуток". Однак обережне ;застосування такого аналізу до-зволяє отримувати необхідну інформацію для планування, ціноутворення та прийняття рішень.