Н. озн. шовінізм і ступінь єдності певної нації В Анг. Н. з’яв. в 17 ст. і озн. доктрину згідно з якою нації є божвтсв і це пон. вжив як синонім патріотизму.
у 19ст. Європ. мовами Н. озн. бо-бу нації за свої права.
Виникн максизму в Євр. загостр міжнац конф., бо-ба між передовими де-ми за вплив у св.. призвели до негатив. трактув Н.
Взагалі визн. Н. є стільки, скільки в вч. Вебстерів між словни. дає кілька визн. Н.
Н, - це нац. хар. "почуття" це ха-на риса певної нації.
Н. – це нац. незал. Н. – самовідданість вл. нації, патріотизм. Н. – фаза в розв. соціалізму (націоналіз. промисл.)
Е. Сміт: Н. – процес форм. і утвердж. нації і де-ви. Н. – усвідомл. приналежності до певної нації. Н. – певна ідеологія, яка наз. націю культ. спільнотою. Н. – сусп. –пол. рух завд. якого є досягн. нацією своєї мети.
Деякі досл. вв. Н. – пол. рухом діяльн. пол.п., процесом істор змін, в рез.ч ого виник. д-ва.
К. Тонгейз – Н. має такі компоненти: процес перетвор. етн. і культ спільнот на пол. спільноти. Це почуття само усвідом. нації, це ід., це пол. рух.
Ганс Кот доводить, що Н. колектив св.. в осн. якої лежить почуття відданості певній спільноті. Н. пох. це з Стар. Гр.. був відновл. в часи Ренесансу і Реформації. Най актив. Н. був в часи бурж. револ.
Е. Гелнер: Н. – це явище ха-не для перехідного стану від трад. аграр. до модерн. індуст. су-ва.
Л. Вірт: Н. – це рух нації спрямов, на досягн. певного становища в світі
Л. Снайдер: Н. стан. свідомості, почуття гр.. лю., які живуть на чітко окресленій тер, мають спільну лі-ру, мову, релігію.
Б. Шейфер наз 10 ознак присутність яких говорить про Н.:–
наявність тер, яку певний народ вв. своєю
наяв. народу зі спільною ку-рою, комунік, звичаями і назвою
наявн. панівних сусп і ек. ін-тів, які відобр. спільні інтер
незал. супевр. де-ви
колектив. уявл. про спільну іст., спільне іст. походж.
позитив ставл. до предст своєї нації
почуття гордості за досягн в мин і в су.
почуття ворожості до ін. націй, які загрожують вл. безпеці
почуття відданості спільності, яка має спільну тер., ку-ру, інти
надія на те, що нація матиме щасливе безпечне майб.
Всі ці озн. не обо. мають бети присутніми одночасно.
Осн. рисою Н. є почуття приналежності до певної спільноти. З цих озн. можна вивести 3 функціон озн. Н.
це почуття
ідеологія
пол. рух
Л. Грінфхлд наз іст. етапи найінтенсивнішого розв. Н.
І. 16 ст. Анг – виник клас. Н. з народж. анг нації
ІІ. 1715-1789 Н. в Фр.
ІІІ. 2 пол. 18 ст. – Росія
ІV. кін. 18 поч. 19 ст. – Німеччина
V. кін. 18 І пол. 19ст. – США
VІ. кін. 1980 – поч. 1990р. – Україна
Виділила 3 фази формув. Н.
1. Структурна – в сер. якоїсь сусп. гр.. відбув структурні зміни, які призводять до кризи її ідентичності і пошуків новхи форм самореаліз
2. культурницька – носії вже імпортованої нації пристос. до реалій конкр іст. си-ції до ін. трад, ку-ри, мови.
3 психологічна – оформ. конкретної нац. іде і відпов. рівень само усвідом. призводять до дискомформу, який наступає врез. порівн.. вл. нації з ін. націями більш розв.
Саме таке є головним стимулом віднов. вл. трад., яке наз. нац. відорожденнями.
Е. Сміт назив. осн. складові пол. доктрини Н.:–
поділ лю-ва на нації є приодні
кожна нація має свій спец ха-р
джерелом б-я пол. вл. є нація
якщо лю. хоче бути вільною і самореалізув., вона повинна ототожн. себе з певною нацією.
н. можуть самореаліз. у вл. де-ві
відданість нац. де-ві понад усе
всесвітня св.. – це зміцнення нац де-в. Щодо ек. Н. – доктрина яка одночасно прагне організувати масштаб держ контроль за ек. ді-стю і заохочує різні форми прив. ек. діяльн. Саме це гарантує працевлаштув. освічених верств на-ня в сфері держ уп. і дає можлив. здійсн. контроль за тим, щоб переваги у працевлашт мали предст вл. ж: На поч. ст.
Матер. прибуток має розподіл на користь сер. класів, це є умовою стаб. су-ва.
Згідно Н. у малорозв. кр. перевага у процевлашт. сер. класу пов. надав. у сфері бюрок. обслугов. де-ви. У розв. кр. сер. кл. має прцевлашт. у сфері освіти, ох. зд. менедж, юриспруденції.
Найрозв. кр. пов працевлшт сер. кл. у сферах вищої освіти і науки. Осн. зн. в ек. Н. надає утв. сер. кл., який сформ за рах ресурсів більшості.
2. Основні теорії–
модернізацій на (Е, Гелнер) Н. – цивілізац. феномен пов’яз. з глоб. зрошеннями в житті лю-ва. Н. – сукупність таки полн як ку-ра, ек., де-ва.Н. – необхд феномен, який руйнує старі суспі стр-ри і форм нові з високою ку-рою і вищим рівнем розв де-ви. Н. виник. об’єкт. і незалл від волі тих, хто бере уч. у переході до модерного су-ва.
марксистка (К. Каутський, Багер, Ленін) Н. і нац. де-ва з’яв як наслідок конф. бурж з феод аристокр, як наслідок бо-би бурж за вл.. Виник. Н. є наслідком егоїст класових інтер. бурж. М. вв. що Н. – це перехідний ступінь в еволюції лю-ва до ко-му.
консервативний (І. Кедорі) Н. – ств. що Н. – це штучне явище, яке вигадали мислителі 18ст. Це дострукт. сила спрямов. на дестабліз усталеного пол. устрою. Н. породж екстремістку пол. конф., підсилює напруженість в су-ві, запереч. мир, св.., процвітання де-в. Н. суперечить реальності, бо не