Процес формування І. відбув. споч. виник. пол. ідея – своєрідний ідеал. образ соц. дійсності, або план Пол. ді-сті. н-д, для лібер. пол. ідея – непорушність пр. і св. особи, для націон. – націон. ідея дух самоствердж. Нар., для соціал. – соц. ідея захист матер. інтер. трудових класів. Розвиваючись ПІ в теорію, а потім в іпотезу дає змогу висловити передбач. про внутр. зв’яз. пол. явищ з фактичними даними. В міру накоп. знань гіпот. у пол. конц. – це форма знання, в якій вираж. Цілісне розум.. об’єкта пізнання. Дальше пол. теорія, яка вивч. не окр. властивості пол. процесів, а си-му пізнання всіх явищ сформована теорія переходить на рівень пол. доктрини певного народу чи сивіл. Дальше пол. докт. втіл. у певні пол. ін-ти. Колишні комун. Ін-ти будув. за ідеол. схемою, але і найдемокр. – втілення ідей лібер.

Рівні функціон.

теор- концептуал. на якому форм осн. полож., суп-кол. цінності і цілі певного класу нації, де-ви.

програмно-пол. Ідеї, принц. переводяться у програми, гасла, вимог ????. самі ці вимоги форм. управл. ріш. і. викор. партіями і гром. об’єднаннями для мобілізації мас.

актуалізований практичне засвоєння на-ням певної І.

І. завжди намаг об’єдн. лю. на основі певної ідеї, здатність об’єдн. насел. зележить наскільки ідеї близькі до реал. ж.і. невід’єм. частина ж. су-ва, компон пол. си-ми. Неідеол. пол. беззброй на пол., бо здобуття вл. і провед. певних пол. курсів відбув. за допомоги І.

П.І. є підвидом І. і визнач. як набір ідей і перекон., які ха-ють ставлення лю. до пол. ін-тів...

Роз’яснює су-ву те, що є для них цінним, а з чим боротися і що змінити, пов’яз. з пол. повед. і ді-стю.

Розгляд осн. Пробл.

місце і значення гр.-на в су-вом;

нац. інтерес;

віднош між гр.-ном і су-вом;

ха-є пол. вл.;

дає оцінку суб. пол;

ха-є суть де-ви і її ф-ції;

розгул. функт. ек.си-ми.

Тому п.І. – це певні цілі, яких мають домагатись пол. суб., прагнучи зберегти чи змінити існуючий стан речей.

П.І. завжди, втіл. у відпов. суп-пол. доктр., які визнач. як ідейні основи платформ пол. п. і рухів. В суп-пол. доктр. відображу. інтер. пар. рухів і їхнє бачення держ. устрою.

Метою їх є ідеал в ін струм. пол.

Вони захищ. діяльн. певних п., визнач. пол. курс су-ва і його розв. Саме пол. докт. вплив на повед. виборців і оцінюють їх інтер. Від якості їх залеж. рівень пол. в де-ві. в рамках однієї І. може бути декілька доктрин, які накреслюють свої методи досягн. цілей.

П.І. скл. З Челем:

заг. переконання, які окреслюють сприйнятливі в межах певної І. ціннос., які є гол. при оцінці суп-пол. явищ.

заг. уявл. про світ, закони і принц., що діють у ньому. такі заг. уявл. лягають в осн. суб’єкт. пол.

сукуп. суджень, які окресл. умови реал. прийнятих пол. цінностей.

конкр. програми пол. діяльн. і пол. гасел. Вони прис. у > І., хоча в деяких може бути відсутній один з елем. П.І. зверт. до таких цінностей, як своб., рівність і справедл. Якби вони були узгодж. у су-ві то існ. б лише 1 ідеал, але це неможливо, бо інтер. лю. різні.

Типи Пол. І.

Залежно від си-ми ц., яка панує в су-ві виділ. такі типи пол. І.

консервативні – зах і вдоскон. існуючі ек., пол., соц, дух. си-му су-ва їх назив. ще захищаючі.

революційні (радикальні) - і. запер. існ. ек., соц., дух., пол. си-му і вимог їх радик. зміни.

реформіські і. мають озн. двох попер н-у: комуніст і. розцінює напередодні жр була радик. револ. а вже 30-х р. перетвор. на консервативну. в ін. кр. комун. і. боролися з існ. режимом і була револ.

Засобами для досягнення мети викор.

переконання

револц. (примус)

реформ. (ф-ція)

Якщо ПІ ставить за мету модернізацію су-во, то вона буде викор. засіб ф-ції, щоб ств. відпов. пол. ін-ти. переконання викор. також при модер. су-ва у формі пропаганди, якщо І. пропагує корінні зміни в су-ві і хоче змінити існ. лад – викор. форму примусу.

Б-и п.І. викор. ці 3 засоби завжди Револ. Ідеології викор. примус такі як комун., нац-соц., фаш.

Ліберальна І. утрим. від застос. примусу. Примус Л. викор. у випадках передбач з.

Класиф. І. залежно від особи си-ми цінностей, які спов. Їх прих:

лібералізм

консерватизм

соц.

анархізм

націоналізм

расизм

соц.-дем.

комунізм

анархо-синдекалізм

корпоративізм

сталінізм

фашизм

нац.-соц.

євро комунізм

голізм

маоїзм.

Всі ці І. для спрощення поділ. На праві і ліві.

Оск. пол. І. обгрунт. претензії своєї групи осіб на вл. І служить підкор. сусп думки меті виділяють І. за двома критеріями.

за пропонованою моделлю трансофор. Су-ва:

ліві

праві

центриські

за ставл. До прогресу суп.

Радикальні (глибокі перетворення)

Консервативня (збереж існ. пол. ладу)

Праві І. вбачають можлив. прогресу в су-ві на осн. конкур. в ринк. відн. І прив. власн., такі І. належ. до правих.

Ліві І. – за радик. перетв. су-ва в ім’я досяг. рівності, справ, ств. сприяти. соц. умов для індив.

Бувають Л. ультраправі – ліві між якими знах. центристи.

За змістом і спрямованістю гол. Ідей і цін. І. бувають:

прогресивні

реакційні

демократичні

тоталітарні

релігійні

світські

За методом їх обгрунт:

раціональні

ірраціональні

За об’єктом впливу та межами ????:

універсальні

партикулярні (часткові)

Універ І. є христ., гуманізм, партикул. – расизм, комунізм (зверт. до пролетаріату).

Кожна з І. може бути наз: прогрес., дем., раціонал., універ.

І. фашизму є реакц., тотал., іррац. Партикулярною.

Іст. І. які поєд. В собі взаємо протилежні ха-ри Ідею гуманізму свекор. для демагогії. Якщо І. спир. На зм. І відпов. Жит. Реалізм, то вона може відігр. конструкт., перетвор. Роль Б-я одержавлення І.,