Функції ідеології.

спонукання суб. пол. ж. та ді-сті

інтеграція

легітимності

виправдовування існ. ладу або його критика

критицизм

сприяння суп. змінам, або стаб. режиму.

спілкування

емоційне відстоювання групових інтересів

охолод. суп. свід.

заволав. суп. думки з приводу пол. розв.

впровадж. в свід. власт. оцінок минулого, сьогодення, майбутнього.

П.І. яка відстоює си-му ц. і окресл.завд. спонукає пол.суб. до узгодж. діяльності, це стосується цілих націй, іноді представляє певних пол.т., громадськ.орг-цій, сусп круп індив.

І. в такому випадку має на меті перегл. існуючий політичний лад і спрямов. лю. на виріш конкр проблем.

Інтеграція – вик всі пол.І. – об’єдн своїх прих, цін., устрій су-ва.

Саме прийняття групою людей певних ц.об’єдн їх в пол.п., громадські організації.

Відбувається ідентифікація людей з певною суспільною групою. Тому в суспільстві відбув. плюрал. гром. ор-ції. Ефект. цієї ор. поляг. в тому, який характер носить певна держава. за умови двопарт. конкур. прагнуть перемогти шляхом долучення до своїх електорату прих. конкур. п. За умови баг.парт. конкур.п. домаг. перемоги на виборах через жорстку індефік. за пол.і. Тому за умови заг.парт. – відбув. роз’єдн. виборців.

Легітимність – відбув. роз’єдн. виборців пол. ді-сті (група. лю., п.п.) мають вл. якщо І. яку він сповідує має ф. легітимності. Система пол. ц. які власт. пол.І. правлячого суб. вв. універсальною і пошир. на все су-во. Владний суб. на підставі цінностей які сповідує, вироб. пол. норми, що вход. до к. Ідеологічно домін. пол.ц. скл. основу пропаганди, для того, щоб на-ня підтрим пануючу І. Ф.л. притаман для су-в де не існ. плюралізму пол.І., а домін. одна п.І.

Виправдовування ця ф. в конкр. умовах викор. для поясн. вл. своїх дій для форм. у власн. прих. позит. ставл. до себе.

Сусп. зміни стаб р. – завжди сприяють змінам в су-ві і ними керують. В межах певної системи в певні періоди і за певними обставинами можуть поставити під сумнів існ.лад, т.ч. зародж. контрідеологія, яка вист. із змінами в су-ві. П.І. зах. зміни, а не існ. порядок, критикк. пол. реальність, окресл. програму, плани змін.

І. сприяє до утв. в су-ві анти рухів і Антиох-цій, метою яких є отрим. влади.

Саме тоді І. поч. спонукати гр.-н до певних дій, надає мотивацію.

Критицизм більшість пол.І. займ. соц. критицизмом, критик сусп і пол. перекон, т.ч. сприяють ств. нових І. Врез критики монархії рабства, вони були змінені ін. І. У баг. випадках к. може доходити до фантазії, окресл. нездійсн. мірї. Н-д.: І. комунізму. Нездійсн. є рівності всіх людей, добробуту, відмова від насильства, воєн.

П.І. які ставлять перед собю незд. мріїі наз. – утопією. Різниця між утопією і І. розгл. у тв. М. Мангейма.

Спілкування Т.І. завдяки тому, що вона об’єдн. групу лю. суттєво спрощує і сприяє спілкув. між цими лю. Формою такого спілкув є спрощення і насич певними поняттями. Н-д.: червоні, москалі. Ці слова є тими індикаторами за до. яких можна відріз. лю. які належ до певної І.

Відстоювання г. інтер. в марк. І. для визн. І. її ф. наголош. на відстоюв. кожного І. певних класових інтер. Ліб. І. – це І. багатих і заможних лю. Соціалізм. І. робітників, бідного на-ня Іс. досвід свідчить, що такий підхід є спрощеним. Кін. ХІХ поч. ХХст. П.І завжди офрєнт на конкретні суспільні групи. Напр.. ХХст. всі І. стають заг. народними, поч. орієнт на значну кі-сть сусп. груп. Навіть класово чиста комун. І. була проголош. І. всіх трудящих планети. В суч. умовах за умови багпарт. можна говорити про певну соц. групову орієнт. п.І. коли партії пов. шукати своїх виборців. Н-д.: с-д. зверт. увагу на соц. програму держави, відстоюючи інтереси незах. верст на-ня.

Емоційна – п.І. здатні викликати певні емоції доводячи на-ня до масового психозу. Н.-д: шовінізм реліг. фанатизм, суч. іслам. фундаменталізм.

Соціалізація і маніпуляція виконуються в кожному су-ві. Осн. агентом пол. С. є сім’я, держ. і недерж. ін-ти, всі ці гр.. лю. скл. предс. різних ідеологій. Кожне нове покоління прийм нову си-му ц., яка полч. сповід. І. і підтвердж. існ. полі. режму, так відбув соціалізація гр.-н.

Т.І. повєяз з мані пул., м. певними ідеями поляг. у свід. і навмисному форм. положень, які спонук. лю. до дій, мету, яких занють ті, хто керує цими процесами.

Пол. лідери займ. м., обіц. мир, готуючись розв’яз. війну. Викон ф. м. тільки в кризових си-ціях.

П.І. викон. дескретивну ф. – відображ. і опис. реал. спец. мовою І.

Ціннісна ф. – І. обгрунт. значущість, певних си-м ц., форм. норм.цін. основ су-ва.

Мобілізуюча – І. виправ. певний тип поведінки лю.

4. Вплив п. і. в різних іст. сит. і у передбач. вияв. ідеол. чин., які сприяли перемозі п. на виборах. Яка п. набере найб. голосів на парл. виб. так І. яку пропагує дана п. вплив. найб. на су-во.

К. Боундінг: наз. 2 чин. впливу–

інтенсивність І.–

привабливість

Інтенсивність рівень відданості, який вияв. на виборах під час прийн пол. рішень і рівнем викон. чл.. партії своїх дручень.

Привабливість здатність І. пояснити сус-пол. явища і ви-вити акт. пробл. су-ва.

Існ. законом. чин. вищою є інтенс. тим. нижче приваббл. її в су-ві. Маркідіс визнач. такі чинники впливу:

логічність

випробув. часу

поширеність

інтенсивність

аналіз самої стр-ри І. чи зданта вона визнач. шл. вхиоду су-во з певн. крит. си-цій.

озн. протягом якого періоду якого часу І. була вплив. в су-ві. Деякі І. можуть існ. коротко, деякі І. можуть відновл.

Скільки лю. поділ певну І. визнач. на виборах

так само