Й. Блюнчлі: в ХІХст. вплив п. І. на су-во залежить від ха-ру конкретної особи, від її схильності сприйм. чи не сприйм. І.

Ідеолог., ідентифікація говорить про те, що:

снаг віники – прогресивні п.

флегматики – консер.

холерики – Радик

меланх – реліг

Пост. прих. до певної і. вплив на все на-ня кр.

Гоанті: назив. 4 причини чому лю. прийм певну І.

наявн. переконань в тому, що програм. положення певна І. є справедл. і корисними.

емоц. ставл. лю. до сусп. гр.., яка спов. певні І., а негат. ставл. до певної І. є прич. аби лю. сприйн. конкуруючу І.

традиц. визначеність, лю. сприйм ту І., яку спов. її батьки, оточення

корислива мотивація – правл. І. здатні надав. своїм прих. певних привілеїв (в авторит кр.) В дем. кр. існ. к.м. – гр.-ни вступ. в п. коли вони отрим. певну користь

раціональність – кожна І. включ. в себе прагн. конкр. гр.. су-ва, які відображу реальність з Р.І. полгя. в тому, що вона поєдн. в собі конретні пробл. су-ва і акт пол. вимоги

переконливість – кожна І. поясн. минулі і тракт суч. подіїі, лю. може побачити як ідеологія ставиться до проблем су-ва, як вона може їхі вирішити

Х. Арен: ідеолог. постулати завжди носять тотал. ха-р. Оск. І. завжди має тенд. поясн. те, що є насправді, а те, що народж. зникає. Більшість І. світу мають здатність спир на емоц і іррац. стосрони ха-ру лю., т.ч. залуч прих на короткий період. часу. Такий емоц. вплив мали І. – форм. най.-соц., комун, які заснов. на іррац. вірі непомил. своїх дій.

Поразка даних І. сталася не через абсурдність, а через їх військ. поразку.

Існ. межі за якими І. зазначє краху. Це стається тоді, коли факти реал. ж. запереч. постулати певної ідеол. Прих поч.. сумнів і І. занає краху. до зникт І. може призвести вікове старіння її прих. І. існ. тому, що їх сприйм. лю. і керуються в своїму житті. І. не можл. зобор або запров. якщо цього нероб. г-ни. Для п. І. характ. якщо якась одна зник. І. то з’яв. інша. Н-д.: замість комун з’яв анти комун, релігійна.

Вплив І. на су-во можна поясн. їх пошир. Н-д.: коли І. довний час панув. і є актуал. в Сх..Євр. і в деяких регіон Світу.

С-д. найуспіш розв. в Зх. і Пв.Єв. консерви. ха-ний для ВР Кан. Ав. Найб. прих. ліб. є в США. Пол. доктрина ісламу ха-на для Азії і Аф.

Одні І. виник. дуже давно, а інші мають декілька десятиліть Зх.Єв. комун виник ще в давнину, а найб. розквіту – ХІХст. Ліб – перех. су-во від феод, до кап., і має вел. вплив на кр. Зх.Єв.

Релігійні І. поч.. існ. разом із зародж. самих релігій. В суч. су-ві тільки поч.. зародж. європ і фашизм і аф. націоналізм.

П.і. за своїм вплив на су-во поділ на 2 групи:–

І. – орієнт на певні прам. су-во (ліб, фаш, комун)

немають клас. озн (іслам, католицизм)

Тема: Класичні буржуазні ідейно-політичні доктрини.

Сутність та еволюція Л.

Консвер. як І. і пол. позиція

Реферати: Знач. І. Ліберал. для розв. суч. трансфор. су-в. Минул. і суч. існу. І. кнсер.

Лі-ра:

Гарбузов. Консер. пон // Полис. 1995.№4

Кнсерв. как теч об. // Полис 1995 №4

Ліб і демокр. // Поліс 1994 №3

Попович. Укр. ліберали // Сучасність 1993. №1

Чаликова В. Ліб., ліберальне // Суч. 1993. №11

Заболоцький Л.: І., ідеал / 2001. Д.

Антологія Л.

Голобуцький консер. І. порядку, стаб. порядку. – К.1995.

1. Самі ці І. підтрим. у демокр.

Лібералізм – це ідейно-пол. доктрина, яка об’єдн. прих. парлам ладу, вільного підприєм, демокр. свобод і обмеж. сфери ді-сті де-ви. В розвитку Л. виділ 3 етапи:

І класичний поч. ХVІІІ – поч.. ХІХ.;

ІІ модерніз. нео. ХІХ поч. ХХ

ІІІ

І.Л. грунт на 2 осн полож:–

первинність і прир прав. лю. і її інтер. Це визн. необх. нормат. верг. цих прав. Л. зародж. в кін XVII на поч. XVIII в Ан. з розв. кап. відносин і способу ви-ра.

Прич. зарод. Л. – занепад феодалізму. Обгрунт. Л.: Локк, Монтеск’є, Кант, Сміт, Констант, Є. Бентом, Дж.Ст. Міль. Засновиком Л. вв. Локка обгрунт ідею сусп договору.

В. ек. віднос. передбач. – усунення цехового ви-ва і повну і св.. під-ва яка баз. на прив. вл. і вільній конкур. Де-ва в ек. відно.-мала керув.прин.: дозвольте діяти або робити що хочеш (Сміт). Де-ва непов. втруч. в ек., а бути сторожем. Т.Ч. розділив пон. Г.С і де-ви. Осн. ідеї клас. Л. були сформ. у фр. Деклар. про пр. лю. і гр. і у Деклар. США. Заснов. США вв. і засн. Л. Пон. Л. входить до пол. лексикону на поч.. ХІХст. В 1872р. в Ісп. лібер. поч.. назив. гр.. лю. у кортесах (зак.ор.) які виступ проти існ. вл. згодом це перенес. до Анг.

У ХІХст. поч. вин 1 пол. п., які займ провідні позиції в Зх.Єв. і Пв. Ам.кр.

В цих кр. К. прогол і закріп. пр. лю. на св.. на прив вл. і вільну ек. ді-сть. Саме ці постулати привели до встнов. прав. де-ви, парламент. і де-тії, в цьому осн. залога Л. Л. – зах. за своїм пон. і пох. світобачення, продукт анг.ек.

Щодо ф. Л. поділ на 2 етичні течії:

ф. Канта

Міля, розв. ідею анг. утилітаризму, св.. і справ. є цінними наст наск. вони приносить щасті лю. В пол.