Ісламізм і суч. ф. мають спільні риси:

антикому

нетерпимість і пол. тероризм

перевага колект. над індик, поєдн реліг. фундамент з нац.

запереч. св.. лю. і Лібер

диктатор методи правл.

фанатизм, агресивність.

2. Анархія з гр.. безвладдя ідейно-пол. течія проголош. св.. метою знищення де-ви і заміну б-я форм примусової вл. вільною добров. асоціацією гр.-н. Найважл. цін. для су-ва є своб. кожної лю., рівність. Вв. що лю. від. св.. прир. є вільною і рівною, втратила св.. свободу через осіб, які організ. і утв. де-ву. Запереч. всі ін-ти де-ви, і навіть її культ. осв. установи. Для того аби встанов. А. в де-ві пропов. такі методи самовдосконалення лю. жорст. терор щодо держ діяч. і утв. ор-ції. Союзу егоїстів, поч.. а ідеї містилися в пр. ант. мислителів, а як пол. течія а. виник у 40-70рр. 19ст. в Зх. Євр.

А. близький до ідей комунізму.

За методами досягн. св.. цілей розріз. 3 напрями а.:

анархо-індив

а.-комунізм

а.-синдекалізм

рев-цію у Фр. У цій пр. Берк засуджує Фр. рев., говорить, що лю. пов. жити згідно прир. плином іст. і нічого не змінюв. Су-во це живий орг., який сформ. протягом віків, тому його не можна змінюв на догоду пол. діячам. Потрібно шанув. трад., не поруш. к., бо вона є гарант. св.. гр.. Су-во нее можна будув. без певного фунд., не можна все райнув. існуючі в су-ві ін-ти і ц. Критик. партію якобінців, через їхню револ. п., яка засн. на жорстокості і безжальності долю. Потрібно проводити реф., але як такі, що не поруш. трад. і попер. рев. Справжній дерр. діяч. має відчув. відпов. перед народом. і вище за все має ставити мор. традиції. Держ. діяч пов. дотрим. при.: схильність до збереж і здатний до поліпшення.

Деместер Л. Бональ вв., що поверн. до револ. часів неможливо. ВФР – була своєр. карою арист., яка морально розклалася. Шл. до спасіння лю-ва лежить у посиленні раолі реліг. де-ви. Запереч. республіку, зразок – феод. су-ві що порібно спир. на авторитет, зміни завжди прив до смутку. К. на поч.. свого існ. зах. інтер. феодалів, згодом цю І. поч.. викор буржуазія, для зах. св.. інтер. Це чітко прояв. в пол. О. Бісмарка і при ВБ засн консер. п. Б. Діраєлі. Б. совю пол. вбачав в тому, аби спир. на такі соц. верстви, як селяни, ремісники, торговці, вел. землевласн. вв. їх союзниками в бо-бі проти буржуазії.

Дізраелі висунув ідеї панув 1-ї нації в де-ві, яка в об’єдн предст. усіх сусп. класів і які б утворили в державі констит. п. Державі потрібні реформи.

На поч.. заснув. дял К. осн. рисою було взин. соц. і прир. нерівності лю., яка б була б запорукою їхньої сободи.

На думку К. це поліцейський, який зах. інтер. капіталістів, нав’яз. свою волю трудящим в разі необх. жорст. засобів. К. прогол. жорстоку пол. де-ви. і ця ідея запоз. фаш. Після поразки фаш. К. ід. була підірвана, К.вв., що лю. є злою і діє тільки за інстинктами, тому лю. має бути підпор. порядку встанов. Богом у вигляді де-ви на чолі з монархом. Де-ва і су-во даровані лю. від Бога лю. отрим цінності у спадщину від минулого, тому де-ва є вічною, а лю. має їй коритися. Найкр. Фомою прав. є монархія. У сфері моралі К. прог. вірність, дотрим. заповідей, порядок, принцип заслуг, реліг, віру, прог. патріарх. родину, і шинув. владики.

В. ек. К. запереч. конкур. проголош. ієрархію, трад, порядок, обмеж. діяль. де-ви в. ек., всіляке скорочення соц. витрат. де-вою. В умовах ек. кризи за к. соц. витрати мають бути перек. на ви-во і держ бюджет. Саме така пол. буде ефект. сприятиме екон. зрост., тому що кошти вклад. у ви-во, а не в соц. сферу. Така пол. може породити бідність і соц невдовол. Після Д.с.в. К. ідеї зосередж. у США, центром К. ідеї стають США, К. ід. зближ з Л.

Про попул. К. напри. 20ст. свідчить 2-х разове обрання Рейгана, ко-ри переваж у порл. ФРН, Іт, Фр.

Для ід. К. характ. є: 1) уявлення про су-во як живий організм, який функт сам по собі 2) переконання, що справжній зміст лю. ж. надає не пол. а христ смиренність і покора. В. осн. К. лажела і., що лю. у своїх діях пов. керув. не власн. бажаннями, а звичаями су-ва. Су-во дане від Бога баз на мор, реліг. доктринах, вище від де-ви, пол. пов. коритися моралі. В су-ві осн. є з. звички і емоції. Права лю. підпор її обов.

К. запереч. де-тію, тому що маси завжди є іррац. і пов. коритися еліті, яка має павити на основі трад. В. 20ст. К. трансформ і поч.. визнавати ліб. дем. форму. прав., проте запереч вл. народу, відстоює ієрах і винятковість еліти К. завжди обережно ставл. до змін, поч.. зах. те, що запер. вільний ринок, особ.св., приватну Влас. Виступ проти розподілу доходів серед незаможних верств на-ня. Осн. К. цін. сім’я, релігія, мораль. трад. В. б-я. су-ві повинен станов. універ. мор. порядок. За цивілізз повед. лю. ховається гріховність