Неок – це суч. пол. течія, яка пристос. трад. ц. К. до релій пост. індустр. су-ва. Визнає пол. курс. багатьох кр. світу. Неок є такі т. як тетчеризм, рейганоміка. НЕок наголош., що су-во це скл. цілісніст, а зміна одн. част. підірве (цілісність) стаб. всього су-ва. Ост. в пол. є досвід. Су-во має вдосконалюватися лише через самовдоскон лю.

Неок є прих елітарної де-тії. Виступ проти багато парт. і пол. бо-рби оск це призводить до непослуху гр.-н. Вистп за централ. де-в, зародж. в США, заснов. стають комун. ліберали, які зневірились у можлив. соц. пол. ур. заснов у США вв. – Белл, Крістов, Дарендорф. Неок зах соц. пол. і ек. нерівність лю. і ті мех., які забпез це прив. власн., соц. розшару., провідна роль аристократії.

Традиціоналізм – спри. на фунд. цінності К. як повага до автор., суспі ієрархія, мораль, дисцип, обов. Інд перед су-вом і врівноваж пр. лю. Т. спир. на сім’ю, релігію, громаду.

Лібертаризм – своєрідна вимога поверн до вільного ринку та св.. розпор. своєю вол. до невтрч в ек. де-ви. Л. наз. ек. К., оск. він викор ек. ідеї клас. лібер. в консер. ф-ції. Різновидом К. на сьогодні є христ. – дем. ідеологія, розпов. в Зх. Євр. і ЛА, ця ід. пов’язує дем. розв. із діяльністю вільних і рівноправних гр.., які керуються законами релігії. І відстоює цінність існ. лю., зміцнення де-ви, св.. гр.-н, благополуччя кожної лю. залежть від проц. де-ви.

На думку су. К. має бути ієрарх, але допуск рівність лю. перед пр. Предст К. Липинський, Кучабськи, Томашіівський.

Су. К. партії: УРП, УКРП.

Тема: Ідейно-політична доктрина робітничого руху

Маркс. конц. со-му

С-д конц. соціалізму.

Л-ра:

Даниленко. Сталінізму в Укр..

Звєрєв. Істоки Сталінізма

Бердяєв. Стоки и смысл рус. комун

До логіки теор. становл. суч. соц-му // Поліс. 1996 №4

Якушик. Соц.-реформізм в совр. миру.

Ловрем. С-д. Словар / под. ред.. Галки

1. Соціалізм (з лат. су-ний) – пол. вч. і теорії, які утвердж. ідеал. сусп. устрою засн. на сусп. вл. на відсутн. експлуат., справед. розподілі матер. благ, дух цін. залежно від затраченої праці. На осн. соц. забпез. св.. і особ.

Гол. ідеєю су. рівності "рівності лю." за її станов. в су-ві. С-найп. ід. в 19-20ст. сформ і пош. у 19 ст. як реакція на ідеї Л., який ігнорував зрост соц нерівність та проблеми незаможних верств на-ня. С. виник тому що зрост. кі-сть бідних верств на-ня.

С.-ти під крес. необх. виріш. важл. соц. пит, а саме зах. прав труд. на-ня, С. у 19 ст. поділ на багато течій, найважл: револ. марксизм, с-д Марксизм – найрадик. течією Євр. С., який зливається з комунізмом, що був мало вплив течією роб. руху. М. Вбирає ідеали утопічного К. і рев. фанатизму.

В пол. теорії такі ід. наз рев-ми, поділ на такі види:

1) ід. які витупають за крданальні зміни в су-ві, але в межах пр., різновиди Л.

2) передбач шв. радик. зміни в су-ві, не викл. застос. насильства: с-д

3) пропагують насилл. дії зруйнув старого ладу і встанов нового: більшовизм, ленінізм.

Теорію револ. ід. розробив Ф. Лассаль, анг фабіанським товаристом, а комун ід. започаткував Ф. Бабеф, К. Маркс, Енгельс спиралися на вч анг. пол. економ. і клас. нім. філос.

Ідеї приблизно до соц-му і комун, а саме ід. про сусп лад, за якими всі лю. дудуть рівними трудівниками і власниками сусп. багатства розробл ще в докап. період. Виник с. пов’яз з епохю зародж. капіталізму із нагромадж. капіталу.

В цей час дрібні під-ва об’єдн у великі і прикладом була Англія, де перше виник капіт відносини, тому в Анг. вперше виник с. ід. 16-17ст. Ці ідеї наз утопічним соц., теоретиками були Т. Мор, Т. Кампанелла)

Т. Мор. "Утопія"

висунуїі домарк соц. ідеї.

відносять Г. Маблі, морелі, Месьє, Уінстен. Наступним етапом розв. був критичний утопічний соц-зм, предст. які критик капіталізм, нележали Сен Сімон, Фур’є, Оуен. Вони усвідомлювали інтереси робітників, але не виділяли їх в окр. клас. Соціал-утопісти заперечував б-я свою партійність і говор., що виступ. від імені всього людства.

Саме в період критичного ут. С. з’яв. сам термін "С", вперше був вжитий у 1827р. в ам. журналі "Кооператив Мегезін", цим словом назвали вч. Р. Оуена. Поч.. С. засн. на колективіз. і товар. засадах, які були реакцією на білер. індивідуалізм. НА відміну від утопістів М. і Е. займ. чітку позицію зах.роб. класу, ств. сам ост. теорію С. і К. і назв. науковим соц-ліб або нац. К. Конц. "наук" к. розробл в. "маніфесті пошмун п" в цьому докум викладені найважл ідей К. Про роль роб. класу, що повалить кап. і побудує комун, ідеї про соц. револ., диктатуру пролетаріату, про утв. комун. п. Важл. зн. мали пр. Маркса "Критика Готської програми 1875р" в які був виклад прокт засн Нім роб. п., саме в цій пр. виділено 2 фази комун. су-ва, С. і К. Ці положення розроблені Енгельсом "Антидюринг", "Розв. с. від утопі до

За ним к. – це безкласове су-во, засн.