Ідеї продовжив Ульянов, саме на цих ідеях Ленін керував і заснував роб рос. п., осн. завд. якої

праці М. і Е. "Про дві фази комунізму" накреслена теор. схема провед. рев-ції, проте очолювана Л. більш п. немали конкретних уяви про шл. і методи побудови С. Про ідеї індутсралізації келктивіз, кул. револ. приписаної Л. не йшлося ні в 1-му його творі, крім заг. част. Жовтнева ре-ція була своєрідним експериментом в побудові с.

Після перемоги Ж.р. наступ. етапом побудови с. було здійсн. пол. воєнного комунізму. Суть поляг в тому, що за допом. продрозверстки в селян примус відбир залишки, ця політику поясн. наслідками гром. війни і ек. розрухи. Більшовики вв., що за доп. адм. ком. раходів можна виріш. пробл. Де-ва має втруч. в розви. ви-ва і розподіл. блага, всі під-ва поч. поч належати де-ві забор прив торгівля, на-ня перевед на карткову си-му, всі зрівняні в сплаті в рез. цієї пол. сокр обсяги ви-ва, обсяги с/г закрилися заводи, фабрики, на-ня голодує. Л. вчасно зрозумів помилку і на 10 з’їзді 1821р. замінив продрозверстку продовольчим податком, дозволив розв. кап. під-ств. оплата праці – грошовою, така нова ек. пол. поч. призводити до відродж кап. і дала позит екон результат. Після смерті Л. така пол. була згорнена Сталіним.

Внесок Л. в розв. С. був такий:

Л. підкреслив, що в центрі марксизму лежить клас. бо-ба

саме Л першим назвав С. і К. ід. а не наукою

сформ кнц. соц. рев-ції в окремо взятій кр.

Розв. ре-ції оеписав в пр. "Дит. хвороба лівизни в комунізму". Саме Л. сформ. конц. утв. п.п., яка би зах інтер. роб. класу. до авангарду такої п. відніс профес. революціонерів, Л. говорив про з’єдн пролетірату іселянства

утв. де-ви диктатури пролетаріату. Де-ва – рев. демокр., а класи існ. доти, доки не зникнуть ек. основи іст. класів. Всі вибрані особи в де-ві мали змін. і мали мати таку ж зарплату як роб.

розробив конц. класу, дав найкр. визн. цьому пон. в пр. "Всі почин", говорив про соц.-класову стру-ру су-ва

розробив пон. "де-тія" яка можлива при капітал. за умов його сприятливого розв. Проте побудув Д. може дикт пролетар, а це суперечило пон. Д.

Приділяв увагу нац. пит. Потрібно встановити пролетар інтернаціоналізм, в пролетар де-ві.

важливе зн. є те, що Л. оформив конц. утв. п.п. і її знач. для розв. де-ви, розробляв стратегію і тактику закор. пол. рад. де-ви.

Й. Сталін перетворив вч. М. і С., Л. у догму, а диктатуру пролетаріату, вивів у обов’язковість для кр., які готують К. Осн. метою соці.-го ви-ва є перевиховання мас, тому з розв. соц-му за С. буде загостр. клас. бо-ба, в рез. якої мають зникнути класи. Сталін у своїй пол. знизив матер. інтерес. роб., ввів командно-адм. в керівн. де-вою. Пол. знаряддям С. має бути парт. апарат, пролетаріат терор. соц. рівність перетв. в лік від. св.. лю. Щодо побудови С. назив. і позитивні сторони:–

ек. відстала аграрна Росія в короткі строки перетвор в індустр де-ву, ліквідовано без роб. і неграмотність, введено безоплатну освіту, держ за без. житлом, ох.зд.

Коли ід. вел. знач. набула в період ВВВ, після чого в кр. Жвр. і Азії були в баг. кр. Євр. і Азії встанов. комун. режими, утв. світова соц. си-ма. Провідну роль в цій си-мі відігравали КПРС, які рівнялися ін. п. світу. З 1919-1943р. діяла ком. інтернаціонал. якка об’єдн всі комун п. св.. 1951р. на між нар. нараді комун. роб.п. прийн. р. Декларація, щодо уз. досвіду побудови К. і пазвали осн. ідеї ком. су-ва. У 1961р. КПРС прйн. 3-тю програму побудови ком. су-во: до 1980р. буде встановлений комунізм, нереальність такої програми була зрозум у 70-хрр. Осн. ідея соц. рівність вияв. утопічною, а ідея комун., ї крах, зумовили пол. кризу ідеології розпаду.

На поч. 80-х рр.. в усіх кр. діяло приблизно 100 комун. п. у 15 кр. були правлячі, вони об’єдн. приблизно 100 млн. чол.

На сьогодні жодна КП, яка діє не висуває ідеї побудови комунізму, більшість перейшли на с-д. позиції, які вияв. більш стійкими.

Тема: націоналізм та його форми

Походж. та риси Н.

Теорії виникн. Н.

Типологізація Н.

Доктринальні різновиди Н.

1. Перше понятт загд. в 15 ст. в Лейпцер у-ті. Цей термін. вперше з’яв. на реліг. диспуті в Празі між проф. чеської наики ті її опонентами. Пон. Н. на той час ототожн. з пон. "нація" під якою розум універ. спільноту ств. для зах. вл. інтересів. Націями у 15 ст. наз студен. об’єд. 2землянства".

У 17 ст. цей термін взагалі не з’яв. в наук обігку серед освітч. лю. № 18ст. в Нім під Н. розумілося певне піднесення і захоп. вл. ку-рою. Саме в в Нім. виник негат. зна. певного терміну, тому, що нації поч. вогоувати між собою і ненавидіти одна одн. Позит зн. Н. набув. тоді коли нації поч. виріш. пробл самотужки. В 19ст. Н. стає непопул. ідеологією і тільки на поч. 20 ст. Н. отож із становл. нац. де-в. Тому Н. в Нім – це певні відносини між націями. У Фр. в 19 ст.