1. Коефіцієнт поточної ліквідності. Дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Логіка числення даного показника полягає в тому, що підприємство погашає короткострокові зобов'язання, в основному, за рахунок поточних активів; отже, якщо поточні активи перевищують за розміром поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як успішно функціонуюче. Розмір перевищення і задається коефіцієнтом покриття.

Інша назва цього коефіцієнта - коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт покриття. Значення показника може значно варіювати по галузях і видах діяльності, а його розумний ріст в динаміці, звичайно, розглядається як сприятлива тенденція. У західній обліково-аналітичній практиці приводиться критичне нижнє значення показника - 2; проте, це лише орієнтоване значення, що вказує на порядок показника, але не на його точне нормативне значення.

Коефіцієнт поточної ліквідності = Поточні активи / Поточні зобов'язання = [Оборотні активи (рядок 260) + Витрати майбутніх періодів (рядок 270)] / [Поточні зобов'язання (рядок 620) + Доходи майбутніх періодів (рядок 630)].

Коефіцієнт покриття рівний 2 або 2:1, свідчить про сприятливий стан ліквідності активів підприємства.

Такий підхід пояснюється сформованою практикою, відповідно до якої при ліквідації активів їхня продажна ціна на аукціоні складає приблизно половину їхньої ринкової вартості. Іншими словами, якщо вартість активів знизиться наполовину, залишеного виторгу буде достатньо для погашення поточної заборгованості в тому випадку, якщо до ліквідації коефіцієнт буде дорівнювати 2:1.

Відзначимо, що в Україні розроблені методики аналізу фінансового стану підприємства: Методика №81, Методика № 22, Положення № 323.

Відповідно до Методики №81 і №22:*

значення коефіцієнта покриття в межах 1-1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно погашає борги;*

критичне значення коефіцієнта покриття прийнято рівним 1;*

при значенні коефіцієнта покриття менше 1 підприємство має неліквідний баланс.

Звернемо увагу на те, що в даних методиках при розрахунку поточних активів не враховуються витрати майбутніх періодів.

У Положенні № 323 у якості орієнтованого значення коефіцієнта покриття приведене теоретичне значення, яке повинне бути не менше 2,0 - 2,5.

Звернемо увагу на те, що при нормальних обставинах підприємство ніколи не ліквідує свої оборотні активи, тому коефіцієнт поточної ліквідності не є абсолютним показником спроможності повернути борги, тому що він характеризує лише наявність оборотних активів, а не їхню якість.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності. На відміну від попереднього він враховує якість оборотних активів і є більш суворим показником ліквідності. По значеннєвому призначенню це показник аналогічний коефіцієнту покриття; проте, обчислюється за більш вузьким колом поточних активів, коли з розрахунку виключена найменш ліквідна частина - виробничі запаси. У західній літературі приводиться орієнтоване нижнє значення показника - 1. Аналізуючи динаміку цього коефіцієнта, необхідно звернути увагу і на чинники, що обумовили його зміну. Так, якщо ріст коефіцієнта швидкої ліквідності був пов'язаний, в основному, з ростом невиправданої дебіторської заборгованості, навряд чи це характеризує діяльність підприємства з позитивної сторони.

Коефіцієнт швидкої ліквідності =[ Оборотні активи (рядок 260) - Запаси (рядки 100 -140) + Витрати майбутніх періодів (рядок 270 ] / [Поточні зобов'язання (рядок 620) + Доходи майбутніх періодів (рядок 630)].

У літературі приводиться орієнтоване нижнє значення цього коефіцієнта, рівне 1. Проте ця оцінка носить умовний характер. Якщо, наприклад, коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює 0,5 , то це означає, що на кожну гривню поточної заборгованості підприємство має лише 50 коп. ліквідних активів. Це є низьким показником серед більшості галузей. Проте в роздрібній торгівлі цей коефіцієнт невисокий, тому що велика частина коштів вкладених у запаси.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності). Є найбільше жорстким критерієм ліквідності підприємства: показує, яка частина короткострокових позикових зобов'язань може бути, при необхідності, погашена негайно. Рекомендована нижня межа показника, яка приводиться в західній літературі та у Положенні № 323, вона повинна бути не менше 0,2 - 0,25.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності =[ Кошти і їхні еквіваленти (рядок 230 + рядок 240)] / [(Поточні зобов'язання (рядок 620) + Доходи майбутніх періодів (рядок 630)]

4. Коефіцієнт оборотності запасів. У більшості сфер діяльності необхідно підтримувати визначений обсяг запасів для забезпечення відповідного обсягу продажу. З іншого боку, надлишкові запаси відривають кошти, які можна використовувати більш правильно для інших цілей. В управлянні запасами існує підхід, що називається «точно в термін», тобто підтримка запасів на можливо низькому рівні, достатньому для реалізації відповідного обсягу продажу.

Коефіцієнт оборотності запасів показує, як часто обертаються запаси для забезпечення поточного обсягу продажу. Він розраховується за формулою:

Коефіцієнт оборотності запасів = [Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 040 ф. №2)]/ [(Запаси на початок + запаси на кінець): 2)] [ (рядки (100 - 140) стовпчик 3 ф. №1 + рядки (100 -140) стовпчик 4 ф.№ 1): 2].

Чим вище цей коефіцієнт, тим швидше обертаються запаси. Зменшення коефіцієнта, розрахованого на кінець звітного періоду в порівнянні з коефіцієнтом, розрахованим на початок звітного періоду, свідчить про зменшення швидкості оборотності запасів, тобто про зниження ефективності їхнього використання. Про цей факт може також свідчити більш низьке значення даного коефіцієнта в порівнянні із середньо галузевими показниками.

Розділивши тривалість звітного періоду (один рік) на коефіцієнт оборотності запасів, одержимо кількість днів, необхідних на один оборот запасів.

5. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості. Інша назва цього коефіцієнта - коефіцієнт оборотності по розрахунках. У процесі господарської діяльності підприємство надає товарний кредит для споживачів своєї продукції. Тобто існує розірвання в часу між продажем товару і надходженням оплати за нього, у результаті чого виникає