4) дотримання балансових пропорцій, критичних показників в оцінці можливого банкрутства, попередня класифікація підприємства за ознаками фінансової усталеності.

Початковим етапом експрес діагностики фінансової спроможності є огляд основних показників діяльності підприємства. Джерелом інформації для подібної діагностики може служити офіційна бухгалтерська звітність, особливо, якщо її зіставити з даними декількох звітних періодів.

Показники, які необхідні для прийняття рішень по неплатоспроможних фірмах, розробці стратегій реорганізації або санації цих підприємств, і з метою антикризового управління ними, з урахуванням цільової спрямованості можна умовно уявити такими п'ятьма комплексними поділами (групами, блоками):

1. Рентабельність діяльності (ефективність управління).

2. Платоспроможність і фінансова усталеність (ліквідність).

3. Ділова активність (оборотність коштів).

4. Ефективність використання майна (ринкова усталеність).

5. Інвестиційна привабливість.

Причому, у цій класифікації другу групу показників платоспроможності рекомендується необхідним для більшої інформативності аналізу доповнити показниками, аналізованими в п. 2, а в третю групу - комплексом показників: автономності і маневреності власних коштів.

3.5. Санація підприємств.

Санація - це оздоровлення, «лікування» боржника, що опинився у важкому фінансово-економічному положенні. Існує поняття як досудової , так і судової санації боржника. Особливістю судової санації можна назвати контроль кредиторів боржника за проведенням комплексу заходів щодо фінансово-економічного оздоровлення останнього, поновленню його платоспроможності і запобіганню банкрутства. При проведенні досудової санації боржника роль кредиторів також значна, але ініціатором заходів щодо фінансового оздоровлення боржника виступає або він самий, або (для державних підприємств або підприємств із значною часткою участі держави в статутному фонді, - а такою признається частка, яка перевищує 25%) державний орган з питань банкрутства.

Рішення про проведення санації підприємства або його ліквідацію приймається на підставі результатів санаційного аудиту (причинно-слідчого аналізу фінансово-господарської діяльності). Санаційний аудит має багато схожого з загальним фінансовим аналізом підприємства. Проте він має і свої особливості щодо методів і цілей проведення. Для санаційного аудиту характерно те, що він здійснюється на підприємствах, що знаходяться у фінансовій кризі. Основна його ціль заключається в оцінці санаційної спроможності підприємства, тобто у визначенні глибини фінансової кризи і виявленні можливостей його проведення.

Санаційна спроможність - це сукупність фінансових, організаційно-технічних і правових можливостей підприємства, що знаходиться у фінансовій кризі, що визначають його спроможність для успішного проведення фінансової санації. До загальних умов санаційної спроможності відносять наявність у підприємства потенціалу для майбутньої успішної діяльності, таких як:*

реальних можливостей збільшення виторгу від реалізації, зменшення собівартості продукції, і на цій основі, досягнення майбутньої рентабельності фінансово-господарської діяльності;*

реальної можливості досягнення задовільної структури балансу;*

реальних можливостей забезпечення стабільної ліквідності.

Санаційно спроможне підприємство буде в тому випадку, якщо очікувана майбутня вартість активів, яка продисконтована (за умови успішної санації), буде більше вартості його ліквідаційної маси перед проведенням санації. При визначенні санаційної спроможності підприємства, виходять, насамперед, із його об'єктивних економіко-правових характеристик і показників. Готовність же власників підприємства і його персоналу відстоювати життєдіяльність підприємства, як правило, має другорядне значення.

Етапи і порядок проведення санаційного аудиту характеризуються відповідною схемою.

1. Збір інформації про підприємство.

На даному етапі санаційного аудиту використовуються як внутрішні, так і зовнішні джерела одержання інформації, призначені для забезпечення повноти аналізу оперативного і стратегічного положення підприємства.

Повноту аналізу оперативної діяльності підприємства забезпечує наявність:*

річної фінансової звітності за 2-3 попередніх роки;*

документів про результати інвентаризації;*

розрахунків нормативу власних оборотних коштів;*

розшифровування дебіторської і кредиторської заборгованості;*

звіту про наявність і рух основних виробничих фондів і амортизації;*

даних про наявність і рух коштів на банківських рахунках;*

висновків попередніх аудиторських перевірок і актів перевірок підприємства державними органами;*

даних про кадровий склад підприємства і рівні заробітної плати;*

даних про наявність на балансі підприємства об'єктів соціальної сфери. До інформації стратегічного значення відносять:*

бізнес - плани;*

фінансові плани й інші прогнозні розрахунки;*

аналіз ринків збуту і конкурентоздатності продукції;*

галузевий аналіз;*

звітні і дані прогнозу про розвиток народного господарства в цілому;*

оцінку впливу виробничої діяльності підприємства на екологічну ситуацію і зайнятість у регіоні;*

матеріали маркетингових досліджень;*

законопроекти Верховної Ради і проекти нормативних актів уряду України;*

іншу інформацію.

2. Оцінка глибини фінансової кризи підприємства (розрахунок і аналіз фактичних показників і тенденції розвитку).

Оцінка глибини фінансової кризи підприємства проводиться на підставі аналізу фінансового положення підприємства та оцінки ефективності його виробничо-господарської діяльності.

Аналіз фінансового положення підприємства припускає:*

оцінку динаміки і структури валюти балансу;*

вивчення і висновки за джерелами власних коштів;*

аналіз структури дебіторської (кредиторської) заборгованості;*

аналіз структури активів;*

аналіз формування і використання прибутку.

На основі аналізу виробничо-господарської діяльності виділяють:*

дослідження та аналіз сфери виробництва;*

аналіз стану та ефективності використання основних виробничих фондів;*

оцінку ефективності використання трудових ресурсів;*

огляд конкурентного середовища;*

аналіз ефективного утримання об'єктів соцкультпобиту і незавершеного будівництва;*

оцінку екологічного середовища.

3. Виявлення причин і симптомів фінансової кризи підприємства і «слабких» місць його діяльності.

При дослідженні симптомів фінансової кризи підприємства використовують такі основні показники його діяльності, як:*

рівень ліквідності і рентабельності;*

якість менеджменту;*

відносини зі споживачами, виробничими партнерами і державними органами;*

відносини з засновниками;*

відносини з банками.

Для ідентифікації «вузьких місць» діяльності підприємства орієнтуються на такі дані:*

дефіцит ліквідності;*

високий рівень заборгованості;*

високий рівень собівартості продукції в порівнянні з конкурентами;*

прорахунки в інвестиційній діяльності;*

відсутність ефективної системи контролінга;*

низька якість маркетингу і т.д.

4. Ухвалення рішення про санацію або ліквідацію підприємства (підведення результатів про санаційну спроможність підприємства).

Рішення про санаційну (не) спроможність підприємства приймається на основі результатів порівняльного аналізу слабких і сильних сторін підприємства. У проведенні даного аналізу і складається зміст санаційного аудиту.

У процесі поглибленого аналізу фінансово-господарського стану підприємства, що знаходиться у фінансовій кризі, послідовно вирішуються такі задачі:

а) дається оцінка результатів господарської діяльності за попередній і поточні роки;

б) визначаються в якій фазі кризи знаходиться підприємство;

в) розкриваються чинники, що позитивно або негативно вплинули на кінцеві показники