Діяльність ПП “Рітас” характеризується множинністю різноманітних параметрів (показників). Для забезпечення різноманітних цілей аналізу використання тільки показників платоспроможності явно недостатнє. Потрібно проведення більш докладного, деталізованого аналізу з притягненням додаткових показників.*

надмірна залежність фірми від якогось одного замовника, виду робіт;*

зайва ставка на успішність і прибутковість якогось одного нового проекту;*

недооцінка необхідності постійного технічного і технологічного відновлення підприємства;*

неефективні довгострокові угоди.

Неплатоспроможність боржника, викликана відсутністю або недостачею коштів у момент настання терміну платежу, може мати тимчасовий (нехай навіть тривалий) характер. Це зовсім не означає, що боржник при веденні своєї господарсько - фінансової діяльності в звичайному порядку, взагалі ніколи не зможе відповісти за свої зобов'язання. При розумних діях і наявності доброї волі боржника, у випадку задоволення його вимог, він сам у стані розплатитися зі своїми боргами. Крім того, кредитором може бути проведена успішна робота щодо врегулювання спорів з боржником із застосуванням норм цивільного права.

Неплатоспроможність боржника може також прийняти абсолютний характер і перерости в неспроможність. Це значить, що при веденні своєї господарсько-фінансової діяльності в звичайному порядку, боржник практично не спроможний відповісти за свої зобов'язання у встановлений термін у зв'язку з перевищенням зобов'язань над ліквідними активами. Такий боржник, після проведення встановлених законом процедур, може бути визнаний арбітражним судом банкрутом.

У світовій практиці існує дві моделі поводження таких боржників і кредиторів, так само як і дві ідеології банкрутства.

Одна ідеологія орієнтована на інтереси кредиторів. Саме вони грають головну роль у процесі банкрутства боржника. Саме їм важливо скоріше погашення кредиторської заборгованості боржника-банкрута шляхом розпродажі майна такого боржника з наступною його ліквідацією.

Інша ідеологія захищає інтереси боржника. Признається, що боржник, як ніхто інший, знає шляхи виходу з кризової ситуації. Саме боржник виявляє ініціативу в процесі застосування заходів для свого фінансового оздоровлення, покликаних реабілітувати такого боржника, відновити його платоспроможність і не припустити банкрутства взагалі.

Розумним рекомендується суміщення цих двох ідеологій, тут важлива збалансованість інтересів боржника і кредиторів, надання самому боржнику можливість взяти участь у процесі за згодою кредиторів. Проходження такої моделі припускає рішення в юридичних рамках економічної задачі фінансового оздоровлення боржника і лише у випадку неможливості такого оздоровлення - визнання боржника банкрутом і продаж його майна.

І тільки в тому випадку, якщо після погашення всіх боргів у банкрута вже не залишається майна або залишок майна менше, ніж потрібно для функціонування банкрута відповідно до законодавства, такий банкрут ліквідується. Якщо майна достатньо - банкрут не ліквідується, а, позбувшись боргів, продовжує свою діяльність.

Серед ознак, за якими можна судити про можливість виникнення неспроможності підприємства, можна назвати такі: припинення поточних платежів і систематичне порушення термінів погашення зобов'язань перед кредиторами; зменшення потоку коштів від здійснюваних операцій; зниження прибутковості або більш того, - зростання збитковості господарсько-фінансової діяльності; падіння ринкової ціни цінних паперів підприємства; зменшення виплачених дивідендів і ін.

Причому підприємство може опинитися в незавидному положенні за такими причинами, як: неефективність організаційної структури управляння; уразливість системи обліку і контролю; відставання від підприємств, що займаються подібним бізнесом в області технологій;

необґрунтоване збільшення витрат; погане управління активами; відсутність запобіжних заходів, прийнятих для збереження майна й ін. Крім того, ризик виявитися банкрутом зростає, якщо:*

це нове і/або маленьке підприємство;*

підприємство працює в галузі, де великий ризик банкрутства;*

підприємство починає займатися діяльністю, раніше йому невластивої і далекої від основної;*

у сфері діяльності підприємства високий рівень конкуренції.

3.2. Розробка рекомендацій з їх ліквідації

Для того щоб запобігти банкрутству необхідно розробити рекомендації з його ліквідації, тобто запропонувати певні фактори підприємству, яке опинилося уважкому фінансово-економічному положенні. Перш за все слід поновити його платоспроможність та запобігти банкрутству. Також не слід створити умови забезпечення наступних реальни можливостей:*

реальних можливостей збільшення виторгу від реалізації, зменшення собівартості продукції, і на цій основі, досягнення майбутньої рентабельності фінансово-господарської діяльності;*

реальної можливості досягнення задовільної структури балансу;*

реальних можливостей забезпечення стабільної ліквідності.

Для ефективного розв’язання причин банкрутства слід отримати інформацію, яка забезпечить повноту аналізу щодо оперативного та стратегічного положення підприємства.

Повноту аналізу оперативної діяльності підприємства забезпечує наявність:*

річної фінансової звітності за 2-3 попередніх роки;*

документів про результати інвентаризації;*

розрахунків нормативу власних оборотних коштів;*

розшифровування дебіторської і кредиторської заборгованості;*

звіту про наявність і рух основних виробничих фондів і амортизації;*

даних про наявність і рух коштів на банківських рахунках;*

висновків попередніх аудиторських перевірок і актів перевірок підприємства державними органами;*

даних про кадровий склад підприємства і рівні заробітної плати;*

даних про наявність на балансі підприємства об'єктів соціальної сфери. До інформації стратегічного значення відносять:*

бізнес - плани;*

фінансові плани й інші прогнозні розрахунки;*

аналіз ринків збуту і конкурентоздатності продукції;*

галузевий аналіз;*

звітні і дані прогнозу про розвиток народного господарства в цілому;*

оцінку впливу виробничої діяльності підприємства на екологічну ситуацію і зайнятість у регіоні;*

матеріали маркетингових досліджень;*

законопроекти Верховної Ради і проекти нормативних актів уряду України;*

іншу інформацію.

Наступним кроком рекомендацій з ліквідації банкрутства є ефективне оцінансування глибини фінансової кризи ПП “Рітас”.

Оцінка глибини фінансової кризи підприємства проводиться на підставі аналізу фінансового положення підприємства та оцінки ефективності його виробничо-господарської діяльності.

Аналіз фінансового положення підприємства припускає:*

оцінку динаміки і структури валюти балансу;*

вивчення і висновки за джерелами власних коштів;*

аналіз структури дебіторської (кредиторської) заборгованості;*

аналіз структури активів;*

аналіз формування і використання прибутку.

На основі аналізу виробничо-господарської діяльності виділяють:*

дослідження та