Для успішного проведення змін вище керівництво, незале-жно від типу, сутності і змісту змін, повинне:

- скласти сценарій можливого опору змінам;

- провести заходи з метою послаблення прагнення до опо-ру змінам;

усунути чи зменшити до мінімуму реальний опір;

закріпити проведені зміни.

П'ятий етап участі вищого керівництва в реалізації стра-тегії полягає в тому, що воно має проводити перегляд плану здійснення стратегії в тому випадку, якщо цього вимагають об-ставини. Стратегічний план природно може і повинен, при ви-значених обставинах, піддаватися модифікації. Однак важли-во також уникати змін плану щоразу, коли з'являються нові обставини. Новий план може бути прийнятий тоді, коли він обіцяє помітно великі можливості одержання вигод у порівнян-ні з існуючим.

При розробці заходів щодо реалізації обраних стратегій ке-рівництву необхідно:

- встановити пріоритети серед адміністративних задач для того, щоб їхня відносна значимість відповідала тій стра-тегії, яку буде реалізовувати підприємство. Це стосується, в першу чергу, таких задач, як розподіл ресурсів, встано-влення організаційних відносин, створення допоміжних систем та ін.;

- встановити відповідність між обраною стратегією і вну-трішніми організаційними процесами для того, щоб зо-рієнтувати діяльність підприємства на здійснення обраної стратегії. Відповідність повинна бути досягнута за таки-ми характеристиками підприємства, як її структура, систе-ма мотивації та стимулювання, норми та правила пове-дінки, цінності та вірування, кваліфікація працівників та менеджерів;

- зробити вибір і привести у відповідність до обраної стратегії стиль лідерства і підходи до керування підприємством.

Усі три завдання вирішуються за допомогою змін, що фа-ктично є серцевиною виконання стратегії. Саме тому зміна, що проводиться в процесі виконання стратегії називається стратегічною зміною. Проведення змін на підприємстві приво-дить до того, що в ній створюються умови, необхідні для здій-снення обраної стратегії. Зміни не є самоціллю. Необхідність і ступінь змін залежать від того, наскільки підприємство готове до ефективного здійснення стратегії. Бувають ситуації, коли фактично проведення змін не потрібне, а іноді виконання стра-тегії припускає проведення дуже глибоких перетворень.

Список використаної літератури

1. Азов Г. П. Конкуренция: анализ, стратегия и практика.-М.: Прогре-сс, 1997.

2. Анкофф Р. Планирование будущего корпорации. - М: Прогресс, 1985.

3. Акулов В., Рудаков М. К характеристике субъекта стратегического ме-неджмента // Проблемы теории и практики управления. - 1998. -№4.-С. 112-116.

4. Андрианов В. Конкурентоспособность России в мировой экономи-ке/Экономист, 10.- 1997.

5. Андрушків Б. М., Кузьмін О. Є. Основи менеджменту: методологіч-ні положення та прикладні механізми. -Тернопіль: Лілея, 1997.

6. Ансофф И Стратегическое управление: Пер. с англ. /Под ред. Л. И. Евенко. - М.: Экономика, 1989.

7. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. -СПб.: Питер Ком, 1999.

8. Баканов М. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа: Уче-бник - М.: Финансы и статистика, 1996.

9. Белошапка В. А., Загорий Г. В. Стратегическое управление: принци-пы и международная практика. - Учебник. /Под ред. В. А. Белошапки - К: Абсолют - В, 1998.

10. Вапсман А. Стратегия маркетинга: 10 шагов к успеху. Стратегия ме-неджмента: 5 факторов успеха: Пер. с нем. - М.: Экономика, Инте-рэксперт, 1995.

11. Винокуров В. А. Организация стратегического управления на пред-приятии. - М.: Центр экономики и маркетинга, 1996.

12. ВиссемаХ. Менеджмент в подразделениях фирмы: Пер. с англ. - М.: Инфра-М, 1996.

13. Виханскип О. С. Стратегическое управление: Учеб. - М.: Гардарика, 1998.

14. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент: Підручник. - К.: КНЕУ, 1998.

15. Герасимчук В Г. Розвиток підприємства: діагностика, стратегія, ефе-ктивність. - К.: Вища школа, 1995.

16. Герасимчук В. Г. Діагностика системи управління підприємством: Навч. посібник. — К.: ІСДО, 1995.

17. Галькович Р. Основы менеджмента. - М.: Инфра-М, 1998

18. Герчикова И. Р. Маркетинг.-М.: ЮНИТИ, 1995.

19 Глушенко Е. Теория управления: Учеб. курс. - М.: вестник 1997

20. Голубков Е. П. Маркетинг: стратегия, планы, структуры. – М.: Дело, 1995.

21. Голубков Е. П. маркетинговые исследования: теория, методология и практика. - М.: Финпресс, 1998.

22. Градов А. П. Стратегия экономического управления предприятием: Учеб. пособие.-СПб.: СПбГТУ, 1993.

23. ДаниелсД. Д., РадебаЛ. X. Международный бизнес. Внешняя среда и деловые операции: Пер. с англ. - М.: Дело ЛТД, 1994.

24. Деловое планирование (методы, организация, современная практи-ка: Учеб. Пособие /Под ред. В. М. Пойова. - М.: Финансы и статис-тика, 1997.

25. Дойль П. Менеджмент: стратегия и тактика. -СПб.: Питер Ком, 1999.

26. Друкер П. Ф. Рынок: как выйти в лидеры. Практика и принципы: Пер. с англ. — М.: Экономика, 1992.

27. Друкер П. Ф. Эффективное управление. Экономические задачи и оп-тимальные решения: Учеб. пособие /Пер. с англ. - М., 1998.

28. ЕвлановЛ. Г., Кутузов В. А. Экспертные оценки в управлении. - М.: Экономика, 1978.

29. Ефремов В. С. Стратегия бизнеса. Концепции и методы планирова-ния: Учеб. пособие. - М.: Финпресс, 1998.

30. Забелин П. В., Моисеева Н. К. Основы стратегического упарвления: Учеб. пособие. - М.: Информ.-внедренческий центр "Маркетинг", 1997.

31. Закон України про поновлення платоспроможності і боржника або визнання його банкрутом. – 2000.

32. История менеджмента: Учеб. пособие /Под ред. Д. В. Вялового. - М.: Инфра-М, 1997.

33. Идрисов А. Б., Картышев С. В., Постников А. В. Стратегическое планирование и анализ эффективности инвестиций. - М.: Информ.-издательский дом «Филинъ», 1996.

34. Ильин А. И. Планирование на предприятии: Учеб. пособие: В 2 ч. Ч 1.: Стратегическое планирование. - Минск, 1998.

35. Казанцев А. К, Подлесных В. И., Серова Л. С. Практический мене-джмент в деловых играх, хозяйственных ситуациях и тестах: Учеб. пособие. - М.: Инфра-М, 1998.

36. Карлоф Б. Деловая стратегия: концепция, содержание, символы: Пер. с англ.. - М.:Экономика, 1991.

37.