брати активну участь у розв'язанні його, захи-щаючи при цьому власні інтереси. Для цього, правда, необхідна серйозна внутрішня робота, оскільки спершу належить з'ясувати прагнення, цілі, інтереси обох сто-рін, обговорити їх. За наявності достатнього часу мож-ливе ефективне задоволення обопільних інтересів.
Стиль співпраці доцільніший, якщо обидві сторони мають різні приховані прагнення, а тому важко визна-чити чинник незадоволення. У зв'язку з цим спершу здається, ніби обидві сторони прагнуть одного й того са-мого або мають протилежні цілі, що спричинює кон-флікт. Але існує відмінність між зовнішніми виявами, прихованими інтересами і прагненнями (справжніми ричинами конфліктної ситуації). Співпраця дає змогу побачити проблему і розв'язати її.
-—————*' "мащвниками
Якщо обидві сторони розуміють причину конфлікт у них є більше можливостей знайти засоби йо^' розв'язання. Стиль співпраці найважчий, але чи не н "° ефективніший.
5. Компроміс. Особливістю цього стилю є частков задоволення власних інтересів за рахунок часткови взаємних поступок. Такі дії можуть нагадувати спів-працю, однак за компромісу задоволення обопільних потреб відбувається на поверховому рівні, а приховані внутрішні, потреби не аналізуються. '
Компроміс найефективніший, якщо обидві сторони прагнуть одного й того самого, усвідомлюючи неможли-вість одночасного задоволення всіх інтересів. Найчасті-ше до нього вдаються, коли учасники конфлікту мають однакову владу і протилежні інтереси; за необхідності досягти рішення протягом короткого часу; внаслідок усвідомлення неефективності інших шляхів; за нама-гання зберегти нормальні стосунки.
6. Переговори. Суть їх полягає в обговоренні умов, за яких сторони можуть погодитися на співпрацю. Важливими передумовами конструктивності перегово-рів є взаємозалежність сторін, відсутність суттєвих розбіжностей у позиціях учасників переговорів; участь у переговорах осіб, які реально можуть приймати рі-шення щодо обговорюваних питань. Для успішного проведення переговорів і досягнення домовленостей не-обхідно не тільки добре аргументувати власну позицію, інтереси тих, про кого йдеться, але й дослуховуватися до позицій опонентів.
У соціальній роботі найкраще, коли учасники пере-говорів разом розв'язують проблему, маючи на меті ефективне досягнення результату, а саму проблему відокремлюють від особистостей. Важливо, щоб вони коректно ставилися один до одного, дотримуючись при цьому жорстких позицій щодо обговорюваної проблеми і способів її розв'язання, поступаючись силі аргументів, а не тиску.
Процес переговорів завжди пов'язаний з обговорен-ням проблеми і пошуком процедури її подолання. До-сягнення оптимального результату можливе тоді, коли кожна сторона впевнена, що це сталося не за рахунок п інтересів, що вона не є обманутою, несправедливо вико-ристаною. У соціальній роботі це важливо як для фахів ців, так і для клієнтів. .
Незалежно від обраного стилю участь соціального півника у подоланні конфлікту має відповідати мо-П^льНо-етичним нормам соціальної роботи.
Запитання. Завдання ? ,,,.,._ .
1. У чому полягають основні функції спілкування в соціальній ро-боті?
2. Чим обумовлена специфіка спілкування соціальних працівни-ків і клієнтів?
3. Опишіть найпростішу модель комунікації.
4. Як соціальні працівники можуть забезпечити зворотний зв'язок у двосторонній моделі комунікації?
5. Як можна запобігти виникненню комунікативних бар'єрів у спілкуванні соціальних працівників і клієнтів?
6. Охарактеризуйте особливості спілкування як взаємодії.
7. Проаналізуйте механізми соціальної перцепції. Як вони мо-жуть вплинути на практику соціальної роботи?
8. Охарактеризуйте сутність емпатії. Які її рівні більш прийнятні для соціальних працівників?
9. Клієнтка, з якою працює соціальний працівник, є матір'ю-оди-начкою трьох дітей. Він неодноразово самостійно вирішував питання щодо оформлення її документів і розповідав колегам: «Вона надто зайнята своїми клопотами, хатніми справами. Та й сама неспромож-
Іна спілкуватися навіть із своїми дітьми, сусідами. Я маю досвід, мене приймуть і послухають усюди». До якого типу викривлення у спілкуван-ні можна віднести цю ситуацію? 10. У роботі з групою людей, залежних від психоактивних речо-вин, соціальний працівник неодноразово виділяв трьох хлопців, які вживали наркотики. Під час обговорення його стилю роботи з групою він наголошував: «Вони мені приємніші та цікавіші в спілкуванні. Я впевнений, що їм необхідно більше моєї уваги». Через декілька за-нять саме ці молоді люди перестали відвідувати заняття, мотивуючи це байдужістю та небажанням працювати. Якої помилки в спілкуван-ні припустився соціальний працівник?
11. На якому з етапів циклу конфлікту можливе й доцільне втру-чання соціального працівника?
12. Пригадайте свою останню конфліктну ситуацію. Якими були 'нтереси її учасників? До якої стратегії подолання конфлікту Ви вдали-ся? Чим був обумовлений Ваш вибір?
13. Визначте можливі стратегії подолання конфлікту і наслідки конфліктних дій у такій ситуації: дитина, зазнаючи психологічного на-сильства, конфліктує з батьками, періодично втікає з дому. Проте атьки також мають серйозні претензії до поведінки дитини, яка не виконує прохань, обманює, прогулює уроки.