У практичній діяльності соціальних працівників ви-никають також моральні дилеми — необхідність вибору між двома, як правило непростими, неоднозначним > можливостями. Наприклад, дізнавшись про жорсток поводження з людиною, їм доводиться вирішувати, ч поширювати інформацію задля вжиття відповідних ходів, чи промовчати, зважаючи на право людини на ко фіденційність. Перед непростою дилемою вони оп

ься також, аналізуючи доцільність здійснення колек-^вної та індивідуальної активізації (імпаурменту) чле-нів громади. Бо доводиться добирати адекватні ситуації і яночас ефективні засоби мобілізації членів громади на виконання певних дій, розвивати віру людей у власні си-ли уникаючи при цьому тиску і контролю, дбаючи про збереження поваги й довіри до себе як до фахівця. Іноді у них не залишається іншої можливості, як вдатися до ба-лансування між фаховою орієнтацією на неоцінюванні судження та адміністративною необхідністю реалізову-вати визначену, погоджену стратегію втручання.

Безперечно, моральні засади людських відносин є основоположними у соціальній роботі, її фахівці спира-ються як на загальнолюдські моральні принципи й нор-ми, так і на професійну деонтологію (грец. deon — по-трібне, необхідне) — систему моральних норм, виробле-них у межах професійного співтовариства. Особливість етики соціальної роботи полягає в тому, що її норми по-ширюються не тільки на діяльність соціальних праців-ників, але і на їхню позаслужбову поведінку. Як прави-ло, моральні норми поведінки соціальних працівників і принципи соціальної роботи фіксують програмні доку-менти, передусім етичні кодекси національних асоціа-цій соціальних працівників.

Сприйняття людини як найвищої цінності, прий-няття іншої людини такою, якою вона є, визнання того, що всі люди різні і саме цим вони цікаві, ідея співчуття до ближнього — на цьому ґрунтуються найкращі мо-ральні якості соціальних працівників. Для них важли-во не просто знати етичні вимоги, а глибоко усвідомлю-вати універсальні та особливі у контексті їхньої профе-сійної діяльності моральні цінності, у координатах яких формуються їхні життєві орієнтири, вибудовуєть-ся життєва філософія, розгортаються практичні дії.

Норми професійної етики окреслюють певні межі ді-яльності соціального працівника, сприяють усвідом-ленню того, що дозволено і чого не можна робити при виконанні своїх службових обов'язків. Запорукою до-тримання їх є наявність у соціального працівника та-их моральних якостей, як гуманістичні установки, альтруїзм, особиста відповідальність, високий рівень ^нтелекту, емоційна врівноваженість, ввічливість, так-вність, простота, порядність, доброта й відчуття спра-Дливості, почуття власної гідності, високий рівень «сооистої культури та ін.

фахівців, висловлюючи критичні зауваження в корек-тній формі».

Соціальний працівник повинен «використовувати і створювати можливості для обміну знаннями, досвідом і думками з колегами, фахівцями інших галузей, а та-кож волонтерами з метою взаємного вдосконалення».

Етичним нормам відповідає привертання соціаль-ним працівником уваги відповідних організацій до будь-яких порушень професійної етики і норм у межах і поза межами його професійних обов'язків.

5. Норми професії соціального працівника, які зо-бов'язують «зберегти цінності, етичні принципи, знан-ня і професійні методи соціальної роботи, сприяти їх уточненню й удосконаленню», підтримувати професій-ні стандарти практики і намагатися поширювати їх.

Етичним обов'язком соціального працівника є «за-хист професії від несправедливої критики». Водночас важливо конструктивно аналізувати, критикувати теорії, методи і реальну практику задля їх удосконалення, сти-мулювати вироблення оригінальних підходів і методик, необхідних для розв'язання існуючих і нових проблем.

Сформульовані у міжнародних документах норми мають загальний характер і не враховують національ-них особливостей. Попри те, вони є важливою етичною основою розвитку теорії і практики соціальної роботи, фахового прийняття рішення у будь-яких стандартних і особливих ситуаціях.

Етичні стандарти соціальної роботи в Україні

Етичний контекст соціальної роботи в Україні фор-мують міжнародні етичні стандарти, а також принципи, які конкретизують її відповідно до вітчизняних реалій. З цією метою у 2003 р. Українська асоціація соціальних педагогів і працівників соціальної сфери ухвалила Етич-ний кодекс спеціалістів із соціальної роботи України. У ньому сформульовано положення, які є для фахівців орі-єнтирами професійної діяльності, окреслюють шляхи розв'язання моральних проблем.

Етичний кодекс спеціалістів із соціальної роботи України містить етичні принципи діяльності (перелік базових етичних ідей і традицій, якими слід послугову-ватися у прийнятті рішень), норми їх моральної пове-дінки. При цьому він орієнтує на дотримання таких етичних принципів діяльності:—

повага до гідності кожної людини;—

пріоритетність інтересів кожної людини;—

толерантність;—

довіра і взаємодія у розв'язанні проблем клієнта;—

доступність послуг; :—

конфіденційність;—

дотримання норм професійної етики.

Значну частину Етичного кодексу становлять норми етичної поведінки стосовно фаху, відповідно до яких спеціалісти із соціальної роботи повинні:—

дотримуватися Етичного кодексу, діяти відповід-но до принципів і норм етичної поведінки;—

підвищувати якість та ефективність соціальних послуг, розвивати професіоналізм соціальної роботи, залучаючи волонтерів до виконання посильних для них завдань;—

нести відповідальність за клієнтів відповідно до встановлених етичними положеннями Кодексу обме-жень;

І — з'ясовувати характер і причини індивідуальних, і сімейних, групових соціальних проблем, проблем тери-1 торіальної громади і глобальних соціальних проблем; і — підвищувати статус соціальної та соціально-педа-I гогічної роботи;

І — стимулювати розроблення і впровадження соці-I альних технологій, методів, методик, програм, спрямо-| ваних на поліпшення якості життя людини, сім'ї, гру-пи людей, громади, спільноти, суспільства;—

визнавати пріоритети професійної відповідаль-ності над власними інтересами.—

роз'яснювати призначення, цілі та завдання про-фесійної соціальної та соціально-педагогічної роботи.

Норми етичної поведінки стосовно колег передбача-ють дотримання соціальними працівниками таких вимог:—

визнання різних точок зору і форм практичного дос-віду колег по роботі та інших фахівців, лаконічне і корек-тне висловлювання критичних зауважень і пропозицій;—

конструктивний аналіз професійних дій колег, теоретичних і методичних засад їх професійної діяль-ності;—

систематичне