Спочатку маркетингові дослідження стали проводити-ся в США (на початку XX ст.), потім більш активно в США і Європі після Другої світової війни, коли став активно фор-муватися «ринок покупця». Щодо України, то, зрозуміло, перші замовлення на подібні дослідження стали з'являти-ся лише з 1994-1995 pp. Проте становлення інфраструкту-ри служб, що функціонують у цій галузі, йде швидкими темпами і вже сьогодні в країні (не тільки в Києві) нарахо-вуються десятки служб, що проводять маркетингові дослід-ження.

Маркетингове дослідження - це наукове досліджен-ня, спрямоване на систематичний збір, відображення і аналіз фактографічної інформації щодо потреб, думок, мотивацій, відносин, поведінки окремих осіб і організацій, пов'язаних з маркетингом, тобто всіма аспектами просування на рин-ку певних товарів і послуг, а також підготовки цієї інфор-мації до прийняття маркетингових рішень.

Сутність і призначення маркетингових досліджень цілком очевидні: підприємець, фірма при прийнятті мар-кетингових рішень, використовуючи інформацію, отрима-ну під час їх проведення, обирають найбільш ефективні рішення, поєднуючи максимально можливо рівні ефектив-ності і ризику. Інша справа - як, з використанням яких методів і технологій можна добути надійну, ефективну й оперативну маркетингову інформацію про специфіку рин-ку, мотивації споживачів тощо. І тут дуже близько підхо-димо до проблеми взаємодії, з одного боку, економіки, мар-кетингу, з іншого боку - соціології, головним чином ме-тодів і технологій проведення емпіричних соціологічних досліджень.

Справа в тому, що на Заході розвиток маркетингових досліджень, спрямованих на задоволення потреб підприєм-ницьких структур у відповідній інформації, йшло практично паралельно з розвитком системи прикладних соціологіч-них досліджень. Тому існував «поділ праці» між співробіт-никами маркетингових дослідних центрів (іншими слова-ми, одні спеціалізувалися на проблематиці досліджень, інші забезпечували методику проведення подібних досліджень).

Проблеми маркетингу, маркетингових досліджень, їхнього взаємозв'язку в Україні, як і в інших постсоціалістичних країнах, мають свої особливості. На відміну від західних країн, в яких бізнес, підприємництво послідовно пройшли два основних підходи до формування і дії ринко-вих механізмів, як от: «ринок продавця» (основна характе-ристика - пріоритетне становище виробника товарів, який диктує свої умови споживачам) і «ринок покупця» (передба-чає випуск тих товарів, що згодний одержувати потенцій-ний споживач), наша економіка в процесі ринкових реформ опинилася в досить специфічному стані.

Дійсно, з одного боку, вона вийшла з умов, коли еко-номічна ситуація в країні явно відповідала першій з назва-них концепцій ринку. З іншого боку - вона буквально про-тягом декількох років змушена була адаптуватися до ситуа-ції «ринку покупця». При цьому більшість населення і знач-на частина підприємців важко уявляли специфіку спожив-чої поведінки індивіда в умовах не просто ринкової еконо-міки, а панування концепції «ринку покупця». Звідси - і на сьогоднішній день досить спокійне ставлення багатьох підприємців (особливо у сфері державної економіки, акціонованих підприємств) до маркетингу і ще більш стримане ставлення до маркетингових досліджень.

Саме ця обставина (звичайно, і деякі інші) багато в чому стримує ефективний розвиток української економі-ки, породжує постійні скарги деяких підприємців на за-силля імпорту, слізні прохання до законодавчих органів про захист вітчизняного виробника, надання пільг тощо.

Дійсно, яким чином може бути подана модель споживчої поведінки людини в умовах сучасної ринкової економіки? її не можна розуміти спрощено: якщо людина високо оці-нила товар - то вона його обов'язково купить (зрештою, в неї просто в даний момент може не бути вільних грошей). Проте... Якщо вже вона негативно оцінила його, ніхто не змусить її купити даний товар.

Таке нескладне міркування дозволяти дійти цілком однозначного висновку про те, що якщо реклама є рушієм торгівлі, то результати маркетингових досліджень, в яких відбито думки споживачів, являють собою фундамент усієї ринкової економіки. Природно, вплив подібних думок на регулювання ринкової економіки здійснюється, по-перше, стихійно, тобто незалежно від того, що і як думає та ро-бить той або інший виробник товару, стосовно даного това-ру формується певна громадська думка, і, отже, товар ку-пується або не купується. По-друге, подібне ставлення спо-живачів до товарів і послуг у сучасному ринковому сус-пільстві спеціально аналізується в процесі організації мар-кетингу і проведення маркетингових досліджень.

Проблеми маркетингового дослідження, його змісту і функцій аж ніяк не прості і викликають досить запеклі су-перечки як серед вчених, так і серед практиків маркетингу. Тому перед тим, як сформулювати найбільш оптимальне і коректне визначення маркетингових дос-ліджень, запропоную класичне їх визначення (Ф. Котлер) і декілька найбільш поширених - сучасних.

З погляду Ф. Котлера, «маркетингові дослідження – систематичне визначення кола даних, необхідних у зв'яз-ку з маркетинговою ситуацією, що постає перед фірмою, їх збір, аналіз і звіт про результати». Сучасний американ-ський фахівець з маркетингових досліджень Г.А. Черчілль пропонує таке визначення: «Маркетингові дослідження є функцією, що пов'язує організацію зі споживачами через інформацію. Інформація використовується для виявлення і визначення можливостей і проблем маркетингу; розробки, уточнення, оцінки і контролю виконання маркетингових за-ходів; удосконалення розуміння маркетингу як процесу».

«Під маркетинговими дослідженнями, - вважає відо-мий російський спеціаліст Є.П. Голубков, - розуміється систематичний збір, відображення й аналіз даних з різних аспектів маркетингової діяльності. Маркетингові досліджен-ня - це функція, що через інформацію пов'язує маркетологів з ринками, споживачами,