Водночас не можуть задовольнити темпи модернізації роздрібної мережі в Закарпатській, Волинській, Івано-Франківській, Сумській та деяких інших споживспілках. Враховуючи вимоги сьогодення перед системою, правлін-нями споживспілок і споживчих товариств стоїть нагальне завдання — у найближчі п'ять років запровадити сучасні техноло-гії обслуговування споживачів в усій коо-перативній торговій мережі.

Для ефективного функціонування сучас-них магазинів слід докорінно перебуду-вати роботу торгового апарату. Спряму-вати його зусилля на забезпечення пов-ного циклу комерційних і торгово-технологічних процесів. Йдеться про щоденну копітку роботу з питань вивчення попиту, формування асортименту і організації за-возу товарів, ціноутворення, впроваджен-ня прийнятних методів обслуговування покупців, тобто здійснення комплексу маркетингових операцій.

Ефективна діяльність тор-гової мережі як маркетів, так і звичайних сільських магазинів, неможлива без діє-здатної власної оптової ланки. Це підтвер-джується результатами роботи галузі тор-гівлі в Житомирській", Кіровоградській і Рівненській облспоживспілках. За остан-ні роки тут частка оптового обороту в роз-дрібному зросла в 5—10 разів і переви-щує 30 відсотків. У цих регіонах стабіль-но нарощуються обсяги роздрібного то-варообороту, галузь торгівлі працює з прибутками. Проте відродження роботи кооперативного опту в цілому по системі відбувається ще повільно.

Питома вага опту в загальному роздріб-ному товарообороті споживчої коопера-ції складає лише 14 відсотків. Значна кількість кооперативних організацій і під-приємств продовжують здійснювати за-купівлю товарів у позасистемних посе-редників. Це суттєво знижує рівень тор-гових надбавок, а в кінцевому підсумку й доходи системи.

Надалі цього допускати не можна. Фор-мування ресурсів та централізовану дос-тавку, щонайперше, продовольчих това-рів необхідно здійснювати з оптових баз райспоживспілок і районних споживчих товариств, філій та складів-магазинів між-районних баз. Централізовано повинна надходити до наших магазинів також про-дукція кооперативних заготівельних і виробничих підприємств. Це повинно стати непорушним правилом для всіх працівників системи.

З урахуванням підвищення купівельної спроможності сільського населення сер-йозної уваги заслуговує організація поста-чання і торгівлі непродовольчими товара-ми. Нині їх питома вага в загальному то-варообороті надто низька І становить лише 13 відсотків, а в Кіровоградській, Івано-Франківській, Полтавській, Рівнен-ській і Чернігівській облспоживспілках — від 5 до 9 відсотків.

Це вимагає від правлінь Кримспоживспілки та облспоживспілок спрямувати роботу універсальних і міжрайонних баз, кооперативних організацій на розвиток торгівлі товарами складно-технічного асортименту, будівельними матеріалами і меблями, господарськими, канцеляр-ськими і шкільно-письмовими товарами, друкованою продукцією, культспорттоварами, мийними засобами та іншими ви-робами, що користуються попитом насе-лення.

Постає завдання повною мірою викорис-тати можливості для розширення прямих зв'язків безпосередньо з товаровиробни-ками, укладення угод з промисловими під-приємствами на виконання оптовими ба-зами дилерських функцій з реалізації ви-робленої ними продукції. Водночас роз-ширити мережу магазинів з торгівлі не-продовольчими товарами, визначити для них асортимент та забезпечити його дот-римання, організувати торгівлю за замов-леннями населення, в кредит, доставку товарів споживачам.

Громадське харчувань. В 2004 році в його розвитку відбулися певні позитивні зрушення. Так, досягнуто зростання обсягу товарообороту, випус-ку власної продукції, питома вага якої ста-новить майже 60 відсотків загального товарообороту галузі. Здійснена рекон-струкція та переоснащення майже 250 закладів громадського харчування. Актив-но працювали у цьому напрямку Львівська і Черкаська облспоживспілки, які за рік модернізували відповідно 40 і 30 об'єк-тів, використавши для цього 2 і півтора ;v мільйона гривень. Аналогічна робота здійснюється в Рівненській, Хмельницькій, Чернівецькій та деяких інших споживспілках.

Проте наявні можливості галузі викорис-товуються незадовільно. Нині лише 10 від-сотків діючої мережі відповідає сучасним вимогам. За минулий рік кількість об'єк-тів харчування скоротилася на 400 оди-ниць, у тому числі по 30-40 об'єктів в Кримспоживспілці, Івано-Франківській, Сумській і Чернігівській облспоживспілках. Не вирішена доля 500 зачинених закла-дів харчування, найбільша кількість яких знаходиться в Житомирській, Кіровоград-ській, Львівській та Одеській облспожив-спілках.

Незадовільно використовується для ре-алізації кулінарних і кондитерських виро-бів та напівфабрикатів роздрібна мережа. Знизили продаж цієї продукції в об'єктах торгівлі Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Луганська, Львівська і Чер-нігівська облспоживспілки.

Дійшло до того, що половина районів не мають спеціалістів для складання техно-логічних карток, меню, здійснення конт-ролю за якістю продукції та організації об-слуговування відвідувачів. Внаслідок сис-тема безпідставно втрачає свої позиції як в селах, так і районних центрах.

Ми не маємо жодних підстав для втрати цієї соціальне значущої та прибуткової галузі. Вона має перспективу і можливості для подальшого розвитку. Тому правлін-ням кооперативних організацій усіх рівнів необхідно спрямувати зусилля працівни-ків системи на максимальне використан-ня потужностей закладів громадського харчування, створення конкурентоздатної мережі кооперативного ресторанного гос-подарства для забезпечення якісного об-слуговування населення.

Кооперативна сфера побутових та інших платних послуг. Значна частина сільських жителів мають можливість безпосередньо в місцях проживання відремонтувати одяг, взуття і побутові при-лади, зробити зачіску, скористатися пун-ктами хімчистки, фотопослуг і прокату то-варів, а також отримати ритуальні та ряд інших видів послуг.

Для цього в системі за останні чоти-ри роки створено понад 3,5 тисячі об'єктів побутового обслуговування, що майже на 600 більше від завдання, виз-наченого відповідною Програмою. За-галом послуги надають 5,5 тисяч коо-перативних підприємств, оборот яких в 2004 р. досяг 300 млн. гривень, що на 16% більше, ніж у 2003 році.

Предметно працюють над розвитком побутового обслуговування сільських жи-телів в Криму, Полтавській, Дніпропетров-ській, Харківській, Луганській та Чернігів-ській областях, де кожна районна коопе-ративна організація вже має від 10 до 20 об'єктів побуту. В результаті споживспілки зазначених регіонів щорічно надають населенню побутових послуг на півтора-два мільйона гривень кожна.

Практично не займаються відродженням сфери побуту в Рівненській, Тернопіль-ській, Кіровоградській, Івано-Франківській облспоживспілках. Тут при наявності віль-них приміщень в багатьох районах коопе-ратори не мають жодного об'єкта з ре-монту одягу, взуття, побутових приладів, виконання фоторобіт та перукарень.

Прикро, що для надання платних послуг належно