не використовується наявна ма-теріальна база системи. Так, всього третина кооперативних виробничих підпри-ємств здійснюють переробку давальниць-кої сировини, забою тварин. Не отриму-ють належного розвитку додаткові платні послуги і при торговельному обслуговуванні населення. Нині лише в окремих - і магазинах здійснюється сувенірне офор-млення подарунків, нарізка скла, прокат і доставка товарів, приймання замовлень на виконання фоторобіт, хімічної чистки одягу тощо.
Не кращі справи з організацією дозвіл-ля сільських жителів за рахунок створен-ня більярдних, проведення дискотек, вста-новлення ігрових автоматів. Нині такі по-слуги надаються лише в 200 кооператив-них об'єктах, хоча ефективність їх роботи висока. Торік без особливих витрат вони дали більше 650 тис. гри. доходів.
Для подальшого розвитку сфери послуг і поліпшення обслуговування населення правлінням споживчих товариств і споживспілок слід всебічно проаналізувати стан справ у цій важливій соціальній га-лузі та прийняти відповідні рішення. На-самперед, задіяти для цього наявні в сис-темі резерви і можливості. Налагодити виїзні форми обслуговування в сільській місцевості. Розширити співробітництво із суб'єктами підприємницької діяльності, що надають побутові послуги. Підвищити кон-курентоспроможність кооперативних об'єктів на ринку послуг, забезпечити їх ефективну роботу.
Творчого використання потребує набу-тий досвід роботи об'єктів сфери побуту. Зокрема переведення їх на спрощену сис-тему оподаткування та організацію діяль-ності за договорами співпраці з суб'єкта-ми малого підприємництва. Нині в цілому по системі за таких умов працює понад 40 відсотків побутової мережі, а у Вінниць-кій, Одеській і Харківській споживспілках 75—95 відсотків. Вигода від цього зрозу-міла.
Кооперативні ринки. Пересуди і тривалі тяжби щодо права власності на кооперативні ринки вичер-пані конституційним визнанням власності на них споживчої кооперації. Це вимагає від правлінь кооперативних організацій зосередити роботу на модернізації та трансформації ринків у сучасні торгово-сервісні центри з широким спектром по-слуг. Для цього важливо творчо, викорис-тати грунтовно підготовлені Рекомендації щодо базових моделей ринків з продажу продовольчих і непродовольчих товарів, які в липні минулого року затверджені Мі-ністерством економіки України.
Необхідно максимально задіяти наяв-ний потенціал ринків для поліпшення об-слуговування населення. Щонайперше за рахунок збільшення привозу та peaлізації сільськогосподарської продукції як в роздріб, так і оптом. Забезпечити широке представництво на ринках товарів заготовлених і вироблених підприємствами споживчої кооперації.
Заготівлі сільськогосподарської продукції і сировини. В 2004 році забезпечили приріст обсягів заготівельного обороту Кримспоживспілка, Вінницька, Дніпропетровська, Жи-томирська, Миколаївська, Рівненська, Харківська та Черкаська облспоживспілки. Незважаючи на всі негаразди з опо-даткуванням забезпечили значні обсяги заготівель м'яса і молока Вінницька, Лу-ганська, Миколаївська, Харківська та Чер-каська облспоживспілки. Тут в основно-му збережена мережа приймально-заго-тівельних і скотозабійних пунктів, чисель-ність заготовачів.
Безпосередньо товаровиробникам, пайовикам, виплачено дотацій за рахунок коштів ПДВ Вінницькими коопе-раторами 3,3 млн. гривень, Черкаськи-ми — 2 млн. гривень. Аналогічно побудо-вана робота кооперативними організаці-ями Миколаївської області. Вони виплатили здавальникам майже півтора міль-йона гривень дотацій, збільшили заготівлі м'яса в 1 ,7 разу і довели його обсяги за-купівель до 1,3 тис. тонн. Водночас су-сідня, Херсонська облспоживспілка спро-моглася закупити м'яса лише 360 тонн і виплатила здавальникам всього 600 гри-вень дотацій.
Ефективність комплексного вирішення питань розвитку галузі заготівель підтвер-джується також роботою багатьох коопзаготпромів. Так, Первомайський райкоопзаготпром Миколаївської області минулого року закупив сільськогосподарської про-дукції і сировини майже на 3 млн. гривень, що на 11 відсотків більше, ніж у по-передньому році. Крім цього підприємство обробляє 2 тис. гектарів орендованої у населення землі, з яких отримано 3 тися-чі тонн зернових, півтори тисячі тонн цук-рового буряка, 300 тонн соняшнику та 50 тонн маку.
Підприємство переробляє овочі, виго-товляє крупи, займається відгодівлею ве-ликої рогатої худоби і свиней. Наявний парк сільськогосподарської техніки, крім виробничих потреб використовується для надання послуг селянам з обробки землі та збору врожаю. За останні два роки на модернізацію матеріально-технічної бази використано близько 0,5 млн. гривень власних коштів.
На цьому підприємстві вирішено питання збуту заготовленої переробленої влас-ними цехами продукції, яка централізова-но доставляється в кооперативну роздріб-ну мережу Сарнівського і Рокитнянського районів, відпускається місцевим бюджет-ним організаціям та одержувачам Мін-оборони України.
На жаль, далеко не всі кооперативні організації мають чітку програму дій за-готівельної галузі. Ними не визначені пріо-ритети закупівель джерела надходження та ринки збуту сільгосппродукції і сиро-вини. Нині у третині районів споживча кооперація не має коопзаготпромів, про-довжують скорочуватися кількість прий-мально-заготівельних пунктів та заготі-вельників. У першу чергу, це стосується Івано-Франківської, Волинської, Львів-ської, Полтавської, Чернігівської облспоживспілок, у яких допущено значний спад обороту та обсяги закупівель більшості основних видів сільгосппродукції і сиро-вини.
З метою виправлення становища, Ідо склалося в заготівлях, правлінням споживспілок і споживчих товариств, керівникам заготівельних підприємств слід в першу чергу провести детальне маркетингове дослідження, зокрема визначитися з асортиментом, обсягами і джерелами за-купівель сільськогосподарської продукції. Опрацювати з товаровиробниками стро-ки здачі продукції та обумовити можливі ціни на неї.
Повсюдно з'ясувати можливості збуту заготовленої сільськогосподарської про-дукції, врахувавши при цьому потреби кооперативної торгівлі, громадського харчування, виробництва, реалізацію продукції на ринках, поставку на ек-спорт. Повністю використати можливості обслуговування бюджетних організацій І спецспоживачів та постачання лікар-сько-технічної, тваринницької і вторин-ної сировини підприємствам переробної промисловості.
Водночас нам потрібно здійснити пре-вентивні заходи щодо реформування ор-ганізаційної структури заготівельної галузі, визначення напрямів діяльності та ство-рення об'єктів оптової торгівлі сільсько-господарською продукцією і сировиною. Чітко окреслити роль та максимально за-лучити до заготівель підприємства роз-дрібної торгівлі, громадського харчуван-ня, виробництва.
Для успішного розв'язання цих завдань необхідно вирішити питання укомплек-тування кваліфікованим та відповідаль-ним персоналом усіх лана;; галузі від за-готівельника до керівника кооператив-ного підприємства. Від споживчого то-вариства до Укоопспілки встановити обов'язкову практику розробки і захис-ту бізнес-планів діяльності заготівельної галузі та забезпечити дієвий контроль за їх виконанням.
Промисловість. Відповідно до