Завдяки реформуванню, структурній перебудові, залученню коштів пайовиків комбінат кооперативної промисловості Могилів-Подільського районного споживчого товариства за 2004 рік наростив обсяги виробництва товарів народного споживання на 20 відсотків. Річний обсяг їх випуску становить нині понад півтора мільйона гривень. Підпри-ємство випікає 1100 тонн хліба та хлібо-булочних виробів. Це більше ніж випече-но Волинською і Дніпропетровською облспоживспілками разом взятих.

За рік з відстаючого комбінат став при-бутковим, ліквідував заборгованість перед бюджетом з виплати заробітної плати, суттєво підвищив оплату праці своїм пра-цівникам і використав понад ЗО тис. грн. на технічне переозброєння виробництва.

Добре працюють також Дрогобицький плодоконсервний завод Львівської облспоживспілки, Очаківський хлібозавод і підприємство „Жовтневі ковбаси" Мико-лаївської облспоживспілки, виробничі ко-оперативні підприємства на Рівненщині, Коростенського району на Житомирщині, Городищенського — на Черкащині, Сакського — в Криму. Такі приклади можна привести по багатьох інших областях. На превеликий жаль, позитивний досвід ро-боти цих підприємств не набув масового поширення. Практично згорнули коопера-тивне виробництво в Дніпропетровській, Івано-Франківській, Кіровоградській і Лу-ганській облспоживспілках. Тут річний випуск товарів народного споживання ста-новить лише 4—6 млн. гривень.

Значною мірою це обумовлено суб'єк-тивними факторами. У багатьох випадках програми розвитку виробничих підпри-ємств системи розроблені облспоживспілками формально. Вони складені без вивчення кон'юнктури місцевих ринків, не враховують можливості реалізації вироб-леної продукції, асортимент і ціни на неї. В них не визначені питання комплексної модернізації виробництва та джерела фі-нансування технічного переоснащення виробничих процесів.

Правлінням споживспілок потрібно внести зміни і доповнен-ня в програми розвитку кооперативної промисловості з урахуванням комплексно-го вирішення питань, а також входження у цьому році України до Світової організації торгівлі у 2005 році.

Зовнішньоекономічна діяльність. Важливим джерелом отримання валютних коштів для технічного переоснащення матеріально-технічної бази системи є зовнішньо-економічна діяльність. Постійно вико-ристовують можливості експортно-імпортних операцій Кримспоживспілка, Рівненська, Хмельницька, Волинська та Черкаська облспоживспілки, які мину-лого року відвантажили за кордон про-дукції на півтора—два мільйони гривень кожна.

Водночас, маючи достатні ресурси про-дукції, яка користується попитом, практич-но не займаються зовнішньоекономічною діяльністю в Дніпропетровській, Житомир-ській, Івано-Франківській, Кіровоград-ській, Миколаївській, Полтавській та Чер-нівецькій облспоживспілках. Правлінням усіх без винятку споживспі-лок необхідно здійснити конкретні кроки для поліпшення зовнішньоекономічної ді-яльності. Налагодити постійні ділові зв'яз-ки із зарубіжними партнерами. Запропо-нувати їм широкий асортимент продукції. Отримані валютні кошти використовува-ти для закупки потрібних системі облад-нання і технологій.

В доповіді голови правління укоопспілки на зборах Ради Укоопспілки 23 лютого 2005 року відмічалась, що всупереч певним об’єктивним, стримуючим факторам споживча кооперація за останні роки зробила істотні кроки щодо стабілізації фінансового стану системи. Минулого року 90 відсотків кооперативних органі-зацій і підприємств спрацювали без збитків. У цілому по Укоопспілці отри-мано більше 20 мільйонів гривень при-бутку. Позитивного фінансового резуль-тату досягнуто в торгівлі і громадсько-му харчуванні. Майже на третину зрос-ли в обороті власні кошти. Помітно ско-ротилися непродуктивні втрати.

Це свідчить про те, що переважна біль-шість правлінь спілок і споживчих това-риств, керівників кооперативних підпри-ємств стають на шлях забезпечення ефек-тивного господарювання, економії та при-множення кооперативних коштів.

Проте в діяльності кооперативних орга-нізацій і підприємств є чимало не вирі-шених питань, прорахунків в роботі та невикористаних резервів і можливостей, які вкрай негативно позначаються на ефективності господарювання.

Насамперед, це стосується майже тисячі збиткових кооперативних підприємств, які торік принесли системі понад 20 мільйонів гривень збитків. Невиправдано велика кількість таких підприємств у Волинській, Житомирській, Миколаївській, Сумській, Херсонській і Черкаській облспоживспілках та Кримспоживспілці.

З метою підвищення доходності коопе-ративних організацій і підприємств, по-трібно забезпечити жорсткий контроль за витрачанням кооперативних коштів. Не-припустимо, коли за рівних умов та обся-гів діяльності витрати обертання суб'єк-тів господарювання суттєво різняться.

Так, Чернігівська облспоживспілка за практично рівного з Вінницькою спілкою обороту роздрібної мережі витратила коштів на його забезпечення в 1,3 разу більше вінницьких кооператорів. Транс-портні витрати тут також у два рази біль-ші, ніж у вінничан. Аналогічні приклади можна навести по інших споживспілках в торгівлі, громадському харчуванні, за-готівлях.

У значній кількості споживспілок фак-тична собівартість продукції, виробленої підприємствами кооперативної промис-ловості, перевищує обсяги її реалізації. Передусім це стосується Черкаської, Іва-но-Франківської, Сумської, Закарпат-ської, Житомирської та Харківської спо-живспілок.

Перед правліннями споживспілок і спо-живчих товариств ставиться завдання глибоко проаналізувати підсумки госпо-дарсько-фінансової діяльності коопера-тивних підприємств, виявити причини допущених збитків та марнотратства. Забезпечити надійний контроль за ви-користанням коштів, ліквідувати наявні недоліки та вжити заходів до підвищен-ня ефективності господарювання.

В системі допускаються суттєві прорахунки при здачі кооперативного майна в оперативну оренду. Зокрема мають місце значні коливання ставок орендної плати за рівнозначні об'єкти. Окремі ор-ганізації і підприємства у ставки оренд-ної плати за користування майном включають комунальні, експлуатаційні та інші витрати. Нерідко отримана орендна плата використовується не за призначенням.

Для забезпечення ефективного управлін-ня майном треба своєчасно вносити змі-ни і доповнення в договори оренди, переглядати ставки орендної плати з ураху-ванням інфляції та змін тарифів. Чітко ви-значати напрями використання коштів, що надходять від оренди, спрямувати їх на-самперед на ремонт, реконструкцію та модернізацію підприємства. Ні в якому разі не допускати витрачання цих коштів на покриття збитків від безгосподарності.

Першочерговим завданням правлінь ко-оперативних організацій є питання оздо-ровлення фінансів, закріплення позитив-них зрушень, що відбулися в системі у розрахунках і платежах.

Сьогодні в усіх споживспілках поточні зобов'язання покриваються оборотними активами. Проте в ряді спілок зроблено далеко не все для використання наяв-них резервів поліпшення розрахунково-платіжної дисципліни. Так,