Не стали предметом постійної уваги правлінь кооперативних організацій Жи-томирської, Кіровоградської, Миколаїв-ської та Херсонської облспоживспілок питання скорочення простроченої дебі-торської заборгованості. В цих регіонах не лише не забезпечили, стягнення боргів, а навпаки —допустили їх приріст. Нині 20 відсотків загальної суми простроченої дебіторської заборгованості по системі припадає на Кіровоградську і Херсонську облспоживспілки.

У комплексі завдань зміцнення фінан-сового стану важливе місце займає пи-тання ефективного використання матері-ально-технічної бази системи.

Насамперед визначення оптимальних розмірів постійного капіталу необхідного для виконання статутних завдань. Пере-дусім мова йде про остаточне вирішення долі законсервованих кооперативних об'-єктів, частка яких у загальній вартості майна становить 22 відсотки. Надалі не можна допускати, щоб кооперативне май-но на півмільярда гривень роками зали-шалося мертвим капіталом.

Нині 30—40 відсотків основного капіта-лу законсервовано в Херсонській, Терно-пільській і Полтавській облспоживспілках. Сплачуються податки на землю, витра-чаються кошти на охорону, а об'єкти руй-нуються та розтягуються.

Аналогічна ситуація і з п'ятьмастами об'єктами незавершеного будівництва. На сьогоднішній день у них відвернуто 80 млн. гривень кооперативних коштів, у тому числі по 6—10 мільйонів у Хмель-ницькій, Вінницькій і Дніпропетровській облспоживспілках.

Завдання полягає в тому, щоб забез-печити безумовне виконання рішень XIX з'їзду споживчої кооперації України щодо законсервованих об'єктів та незаверше-ного будівництва. У них чітко визначено, що при неможливості ефективного вико-ристання цих основних фондів вони по-винні бути переведені в оборотний капі-тал, який спрямовується на модернізацію діючих об'єктів.

В доповіді С.Г. Бабенка підкреслювалось, що значна кількість кооперативних організацій не повною мірою використовує таке джерело поповнення ка-пітальних інвестицій, як амортизаційні відрахування.

Коефіцієнт нарахування амортизації, близький до нормативних п'яти відсотків, забезпечується лише в Рівненській обл-споживспілці. У Закарпатській, Микола-ївській, Чернівецькій, Івано-Франківській і Одеській облспоживспілках він не пере-вищує півтора відсотка. Тут замість де-тального аналізу усіх статей витрат та здійснення предметної роботи щодо їх скорочення вдалися до найлегшого — зниження нормативного рівня амортиза-ційних відрахувань.

Викладене дозволяє зробити ряд висновків..

По-перше, споживча кооперація витримала випробування системної кризи періоду переходу до ринкової економіки, зберегла в основному свій потенціал, організаційну єдність і функціональну цілісність.

По-друге, новий етан розвитку споживчої кооперації слід вважати етапом економічного зростання, гармонійного поєднання соціальних та еко-номічних засад, соціальної орієнтації кооперативної діяльності, посилення соціальної місії споживчої кооперації.

По-третє, споживча кооперація стає ядром кооперативного сектору економіки, важливою складовою багатоукладної економіки країни, помітним інститутом громадянського суспільства.

По-четверте, перспективний розвиток споживчої кооперації в умовах ринкового середовища, жорсткої конкуренції, глобалізації та інтернаціоналі-зації економіки неможливий без науково обгрунтованої стратегії.