- впровадження - купуються порівняно невеликі партії товару у добре відомих постачальників;

- зростання - закупівля великих партій товару різних різновидів, пошук нових постачальників, забезпечення безперервного завезення, зосередження в магазині великих товарних запасів;

- зрілість - зниження закупівельних цін, відмова від послуг слабких постачальників мінімізація торгових запасів, реклама;

- застарілі - розпродаж залишків товару.

Процес формування асортименту товарів в магазині здійснюється по наступних етапах [7, С.203]:

1. Визначається перелік основних груп і підгруп товарів, що реалізовуються в магазинах.

2. Здійснюється розподіл окремих груп і підгруп товарів в розрізі споживчих комплексів і мікрокомплексів.

3. Визначається кількість видів і різновидів товарів в рамках окремих споживчих комплексів і мікрокомплексів.

4. Розробляється конкретний асортиментний перелік товарів для даного магазина, пропонований для реалізації обслуговуваним контингенту покупців.

Перелік основних груп і підгруп товарів, що реалізовуються в магазині, залежить від форми його товарної спеціалізації і специфіки обслуговуваного контингенту покупців.

В процесі розподілу окремих груп і підгруп товарів в розрізі споживчих комплексів і мікрокомплексів в першу чергу визначаються їх кількість і найменування. Особлива увага цьому етапу формування асортименту повинна бути приділена в універмагах. Обстеження показало, що в універмагах, асортимент яких згрупований по споживчих комплексах, товарообіг на 1 кв.м. площі торгового залу в середньому на 12% вище, а витрати часу покупців на здійснення покупки на 17% менше, ніж на підприємствах, що не практикують цей принцип формування і пропозиції товарів. [5, С.184]

Основним чинником, що визначає кількість комплексів і їх найменування, є розмір торгової площі магазина. Разом з цим слід враховувати структуру товарообігу підприємства, що склалася, розміщення поблизу інших спеціалізованих типів магазинів по торгівлі окремими групами товарів і деякі інші чинники.

Результати проведеного спеціального дослідження з цього питання дозволяють рекомендувати наступну зразкову номенклатуру споживчих комплексів для універмагів:

- товари для дітей;

- товари для жінок;

- товари для чоловіків;

- товари для будинку;

- культура в побуті і організація дозвілля;

- товари для шиття і в'яже.

Разом з постійними в рамках споживчих комплексів універмагів можуть бути організовані сезонні мікрокомплекси. Вони організовуються, як правило, напередодні свят або період осінньо-зимового або весінньо-літнього сезону за рахунок скорочення площі постійних мікрокомплексів [15, С.164].

В окремих випадках, в рамках споживчого комплексу може бути передбачена спеціальна площа для організації сезонних мікрокомплексів.

Наступним етапом формування асортименту є кількість реалізованих різновидів товару по їх відмітних особливостях, тобто його глибини. Основою для визначення кількості різновидів товарів в магазинах різних форм товарної спеціалізації є розмір торгової площі торгового залу і стан пропозиції товарів на регіональному споживчому ринку. Кількість різновидів товарів, що рекомендується, для магазинів окремих форм спеціалізації приведена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Кількість різновидів товарів, що рекомендується, для магазинів самообслуговування окремих форм спеціалізації

Форми спеціалізації магазинів | Розміри торгової площі, кв.м.

до 250 | 251-630 | 631-1000 | понад 1000

1. Універсам | - | до 700 | 700-1000 | 1001-1500

2. Кондитерські товары | до 300 | 301-500 | - | -

3. Товари для дітей | - | до 1000 | 1001-1500 | понад 1500

4. Товари для молоді | - | до 800 | 801-1200 | понад 1200

5. Товарс для жінок | - | до 1000 | 1001-1500 | понад 1500

6. Товари для чоловіків | - | до 800 | 801-1200 | понад 1200

7. Одяг | - | до 600 | 601-1000 | понад 1000

8. Взуття | до 300 | 301-500 | 501-800 | понад 800

9. Хозтовары | до 500 | 501-800 | 801-1200 | понад 1200

10.Галантерея | до 600 | 601-900 | понад 900 | -

Завершальним етапом формування асортименту є розробка конкретного переліку товарів, що реалізовуються в магазині. Основою для розробки конкретного асортиментного переліку товарів в рамках окремих їх груп, підгруп і певної кількості різновидів є матеріали вивчення попиту на товари на даному регіональному споживчому ринку і результати усередині групового аналізу оборотності товарних запасів.

Разом з правильним формуванням асортименту товарів, важливим завданням є забезпечення його стійкості. Одним з показників, що характеризують стійкість асортименту товарів в магазині, є коефіцієнт стійкості, визначуваний по формулі (1.1).

При зростанні коефіцієнта стійкості з асортиментного переліку слід виключити товари сезонного попиту, які в період перевірки не реалізуються [6, С.135].

Оn

Ку = 1 - --------- ; (1.1)

n x а

де Ку - коефіцієнт стійкості асортименту товарів в певному періоді;

О1;О2;...Оn - кількість різновидів товарів відсутніх у продажу у момент перевірок (з передбачених розробленим асортиментним переліком товарів);

а - кількість різновидів товарів, передбачених розробленим асортиментним переліком;

n - кількість перевірок.

Оптимальне значення коефіцієнта стійкості асортименту товарів в магазині впродовж кварталу повинне бути не нижче

- для універсамів і гастрономів - 0,90;

- для універмагів - 0,80;

- для магазинів взуття і одягу - 0,75;

- для магазинів з продажу культтоваров, спортивних, господарських, галантерейних товарів - 0,85.

Широкий і стійкий асортимент товарів в магазинах забезпечується комплексом заходів в області комерційної діяльності по закупівлі товарів.

Ми вважаємо, що в роздрібній торгівлі формування асортименту є прерогативою самого торгового підприємства. У основу асортиментних переліків, що діють в магазинах, покладена виробничо-технічна ознака асортименту товарів, який не дозволяє з достатньою повнотою врахувати комплектність попиту, взаємну дополняємость товарів, сезонні особливості розвитку попиту і інші умови.

На нашу думку, для характеристики асортименту роздрібного підприємства і визначення результативності асортиментної політики, аналіз структури асортименту, його широта і частково глибина дозволяють охарактеризувати лише фактичну структуру асортименту товарів в магазинах, оскільки відомостей про переважний асортимент