Визначення і види процентних ставок
Процентна ставка є доходом інвестора від вкладення коштів на визначені цілі і визначений період часу в майбутньому. Процентна ставка — це ціна, яку сплачують інвестору за залучені грошові кошти. Для інвестора вона відображає дохідність його інвестицій, а для позичальника — витрати, які він має понести у зв'язку із залученням коштів. Вільні кошти можуть вкладатись інвестором у підприємницьку діяльність або в купівлю цінних паперів. При виборі будь-якого із способів вкладення коштів власник намагатиметься компенсувати упущені можливості, що передбачаються іншими варіантами інвестицій. Якщо інвестор займається підприємницькою діяльністю, то у міру розширення виробництва збільшується вартість його майна. Якщо вважати, що середні темпи приросту виробництва відображують темпи зростання економіки в цілому, альтернативні вкладання коштів мають компенсувати інвестору упущені можливості від економічного зростання.
Розрізняють номінальну та реальну процентні ставки.
Реальна процентна ставка відображає очікувані темпи зростання економіки за визначений період часу і реальний дохід інвестора на вкладені кошти. (Для країн з розвиненою ринковою економікою реальні темпи зростання становлять 2,5—4% за винятком нетривалих періодів стрімкого економічного зростання.)
Номінальна процентна ставка відображає в грошовому вираженні дохід, отриманий з однієї грошової одиниці капіталовкладень.
Вона перебуває під впливом попиту та пропозиції і виражає абсолютну плату за використання коштів. Реальна процентна ставка дорівнює номінальній процентній ставці за вирахуванням темпів інфляції. Якщо, наприклад, інвестор вклав кошти під 10% річних, а рівень інфляції за рік становить 4,5%, то реальна дохідність інвестицій за цей рік становитиме 10 - 4,5 = 5,5% при номінальній дохідності 10%.
Реальна процентна ставка на визначений період у майбутньому невідома на початок періоду й оцінюється на основі рівня очікуваного економічного зростання за даний період та з врахуванням ризиків.
Наведемо методику розрахунку процентної ставки з поправкою на інфляцію та на ризик неповернення інвестованих коштів. Припустимо, що інвестор вкладає 100 000 гр. од. на один рік під 3% річних. Через рік він одержить 100 000 гр. од. боргу та проценти за боргом у розмірі: 0,03*100000=3000 гр. од.
Нарощена сума, яку отримує інвестор, дорівнює
де С0 — сума інвестованих коштів (сума боргу); к — процентна ставка за боргом. Тобто Сн = 100 000 (1 + 0,03) = 103 000 гр. од. Якщо рівень інфляції становить і, для того щоб захистити всю нарощену суму від інфляції, тобто захистити від знецінення як основну суму боргу, так і проценти за ним, потрібно скоригувати нарощену суму на множник
При і = 4%: СнІ = 103 000(1 + 0,04) = 107 120 гр. од.
Отже, щоб зберегти купівельну спроможність основної суми боргу та процентів в умовах підвищення цін внаслідок інфляції, треба зафіксувати таку процентну ставку, яка б забезпечувала отримання через рік 107 120 гр. од. на вкладені 100 000 гр. од. Обчислимо процентну ставку з позиції з урахуванням інфляції за формулою
звідки кi = СнІ : С0-1-107120:100000 - 1 = 0,0712, або 7,12%. Прирівнюючи вирази (12.2), (12.3) та враховуючи, що ki — це сума реальної процентної ставки та поправки на інфляцію kt, отримаємо формулу Фішера для визначення процентної ставки з урахуванням інфляції
де кi = і + k * і. (Для даного випадку k1=0,04 +0,03-0,04=0,0412 або 4,12%.)
Обчислимо премію за ризик неповернення платежу. Припустимо, що очікуваний процент неповернення ін становить 2%. Якщо позика надана в розмірі 100 000 гр. од., то 2000 гр. од. можуть бути не повернені позичальником в строк або взагалі не повернені. Отже, підвищенням процентної ставки треба забезпечити додаткове надходження коштів у розмірі можливих втрат (2000 гр. од.). Іншими словами, 98% інвестованих коштів, а саме 98 000 гр. од., мають забезпечити дохід в розмірі 107 120 гр. од. Відповідна процентна ставка А2 визначається з рівності 107 120 = 98 000 (1 + А2), звідки
Поправка на ризик неповернення й„ є частиною загальної процентної ставки її обчислюють за формулою кH=k2-k-кt=9,306-3-4,12=2,186%.
Отже, процентна ставка при очікуваному рівні інфляції і = 4% та ризику неповернення ін — 2% дорівнює 9,306%. У структурі цієї процентної ставки поправка на інфляцію kt становить 4,12%, премія за ризик неповернення км=2,186%. Поправка на інфляцію (інфляційна премія) компенсує зниження купівельної вартості як основної суми, так і реального процента і вища за рівень інфляції на 0,12%. Премія за ризик неповернення більша від процента неповернення (ін=2%), оскільки має компенсувати не тільки втрати 2% основної суми, а й 2% частки реального процента та інфляційної премії.
У загальному вигляді нарощена сума при інвестуванні на один рік коштів у розмірі С0 під процентну ставку k за відсутності інфляції та ризику неповернення визначається за формулою (12.1); нарощена сума Сн1 в умовах інфляції при рівні інфляції і — за формулою (12.2). Процентну ставку ki з поправкою на інфляцію розраховують за формулою (12.4).
Ця процентна ставка є сумою реальної процентної ставки k та поправки на інфляцію kt. При інвестуванні коштів при ризику неповернення на рівні ін, інвестовані з урахуванням можливих втрат кошти в розмірі С0 (1 – ін), мають забезпечити дохід у розмірі С0. Процентна ставка к2, що враховує інфляцію і ризик неповернення, визначається з рівності:
звідки
або з урахуванням причому
Отже, процентну ставку за інвестованими в умовами інфляції і ризику неповернення коштами можна обчислити за формулою.
12.2. Структура процентних ставок
Дохідність будь-якого активу, що перебуває в обігу на