засвідчують відносини позики, придбаються підприємством із метою отримання процентів від надання в тимчасове використання вільних активів. Документами, які засвідчують факт здійснення таких інвестицій, є облігації, казначейські зобов’язання, ощадні сертифікати.
Інвестиції, які засвідчують право власності на частку в майні іншого підприємства, здійснюються як з метою отримання доходів від володіння часткою майна іншого підприємства, так і для набуття контролю або вигідних відносин з інвестиційно привабливим підприємством. Документами для підтвердження факту володіння часткою майна є акції, приватизаційні папери.
Тобто можна зробити висновок, що підприємства отримують доходи від таких видів фінансової ді-яльності:
—
придбання акцій, облігацій та інших цінних паперів;
—
продаж акцій, облігацій та інших цінних паперів;
—
цільові грошові вклади;
—
валютні операції;
—
пайові внески, часткова участь у діяльності інших підприємств;
—
надання позик;
—
лізингові операції.
Важливий напрямок фінансової діяльності підприємства за рин-кової економіки — це раціональне використання вільних фінансо-вих ресурсів, пошук ефективних напрямків інвестування коштів, які даватимуть підприємству додатковий прибуток. Прибуткове інвес-тування грошових коштів здійснюється на фінансовому ринку.
Купуючи акції, облігації інших підприємств, необхідно виходити з того, що інвестувати треба тільки надлишкові фінансові ресурси. При цьому в підприємства мають бути готівкові кошти на випадок надзвичайних обставин. Ця готівка може бути у формі грошового залишку на банківських рахунках, або у високоліквідних цінних па-перах (державних облігаціях, казначейських зобов'язаннях Перш, ніж придбати акції (облігації) будь-якою підприємства, необхідно всебічно вивчити його діяльність, проаналізувати її фінан-сові результати. Цінність акцій визначається тими доходами, котрі очікуються підприємством у майбутньому, а не рівнем дивідендів, обіцяних у рекламних проспектах. Не рекомендується давати згоду, маючи лише неперевірену інформацію про стан справ того підпри-ємства, цінні папери котрого планується придбати. Не можна купу-вати акції фірм, які не публікують звітів про свої доходи.
Стан справ підприємства, до акцій якого виник інтерес, необхідно порівнювати із загальною ситуацією у відповідній галузі економіки.
Підприємствам не рекомендується відмовлятися від придбання акцій (облігацій) тільки через невисокі дивіденди. Іноді ліпше пого-дитись на порівняно невисокі дивіденди, якщо при цьому забезпечу-ється стабільність і тривалість їх отримання.
Однак брак у нашій країні необхідних умов для функціонування вільного фінансового ринку унеможливлює дотримання цих вимог. В Україні поки що відсутнє ефективне державне регулювання випуску й торгівлі цінними паперами. Немає необхідної інформації, котра б за-безпечувала прийнятну міру ризику операцій із цінними паперами.
Тимчасово вільні грошові засоби підприємства можуть вкладати на депозитні рахунки в комерційні банки під обумовлений відсоток.
Підприємство має право здавати в оренду нерухоме майно (будівлі, споруди, обладнання, техніку та інше) за відповідну плату або здійснювати фінансовий лізинг.
Лізинг — це форма довгострокової оренди, яка передбачає пере-дачу права користування майном іншому суб'єкту підприємницької діяльності на платні й основі і на визначений угодою строк.
Лізинг - це вид підприємницької діяльності, направленої на інвестування тимчасово вільних або привернутих фінансових коштів, коли за договором фінансової оренди (лізингу) орендодавець (лізингодавець) зобов'яже придбати у власність обумовлене договором майно у певного продавця і надати це майно орендарю (лізінгополучателю) за платню в тимчасове користування для підприємницьких цілей.
Будь-яке визначення лізингу є обмеженим і не може врахувати всіх форм прояву цього нового кредитного інструменту, але все-таки можна привести ще одне - визначення Європейської федерації національних асоціацій по лізингу устаткування (Leaseurope): “Лізинг - це договір оренди заводу, промислових товарів, устаткування, нерухомості для використовування їх у виробничих цілях орендарем, тоді як товари купують орендодавцем, і він зберігає за собою право власності”.
Лізинг є угодою між власником майна (орендодавцем) і орендарем про передачу майна в користування на обумовлений період по встановленій ренті, виплачуваній щорічно, щоквартально або щомісячно.
Лізинг може бути двох видів: оперативний і фінансовий.
Оперативний лізинг має на увазі передачу в користування майна багаторазового використання на термін за часом коротше за його економічний термін служби. Він характеризується невеликою тривалістю контракту (до 3 - 5 років) і неповною амортизацією обладнання оренди. Після закінчення терміну обладнання може стати об'єктом нового лізингового контракту або повертається орендодавцю. Звичайно в оперативний лізинг здається будівельна техніка (крани, екскаватори і т. д.), транспорт, ЕОМ і т.д.
Фінансовий лізинг характеризується тривалим терміном контракту (від 5 до 10 років) і амортизацією всієї або більшої частини вартості обладнання. Фактично фінансовий лізинг є формою довгострокового кредитування покупки. Після закінчення терміну дії фінансового лізингового контракту орендар може повернути об'єкт оренди, продовжити угоду або укласти нове, а також купити об'єкт лізингу за залишковою вартістю (звичайно вона носить чисто символічний характер).
По об'єктах операцій лізинг підрозділяється на лізинг рухомого і нерухомого майна. При лізингу нерухомості орендодавець будує або купує нерухомість за дорученням орендаря і надає йому використання в комерційних і виробничих цілях. Так само, як і в операціях з рухомим майном, контракт полягає звичайно на термін менший або рівний амортизаційному періоду об'єкту; орендар несе всі ризики, витрати і податки під час дії контракту.
По відношенню до майна, що орендується, можна виділити договір чистого лізингу, коли додаткові витрати по обслуговуванню майна, що орендується, бере на себе орендар, і договір повного лізингу, по якому орендодавець бере на себе технічне обслуговування і інші витрати, зв'язані з використанням об'єкту операції.
Виходячи з особливостей організації відносин між позичальником і тим, хто надає в наймання виділяється прямий лізинг, коли виробник або власник майна виступає як особа, що здає його в оренду, і непрямий, при якому здача в оренду ведеться через третю особу.
По методу фінансування розрізняється терміновий лізинг, при якому здійснюється одноразова оренда, і s24відновлюваний (револьверний), при