Курсова робота

з «Фінансів»

На тему: «Фінансовий механізм і регулювання ринкових відносин».

План

Вступ……………………………………………………………….3

Призначення і роль фінансового механізму……………………...5

Склад і структура фінансового механізму………………………..9

Фінансове панування………………………………………..10

Фінансовий контроль………………………………………..12

Фінансові важелі……………………………………………..17

Правові засади організації фінансових відносин………….19

3.Використання фінансового механізму для регулювання ринкових відносин……………………………………………………………….22

Висновок………………………………………………………….26

Список використаної літератури……………………………...28

Вступ

Фінанси є рушійною силою національного господарства. Фінансові відно-сини в країні можуть успішно розвиватися тільки тоді, коли держава створює відповідні умови. Сучасний етап управління розвитком економіки України забезпечується шляхом поєднання ринкового саморегулювання та системи державного регла-ментування ринкових відносин. Ринок самостійно регулює розвиток суб'єктів господарювання та виробництво товарів і сфери послуг на основі взаємодії еле-ментів ринкового механізму: попиту, пропозиції і ціни. Система державного рег-ламентування доповнює ринкове саморегулювання, спрямовуючи його на до-сягнення цілей і завдань, визначених економічною політикою уряду.

Державне регулювання економічною сферою пов'язане із застосуванням господарського механізму. Його сутність економісти трактують неоднозначно. На думку українських економістів В. Федосова, М. Буряка, Д. Бутакова та ін-ших, складові господарського механізму передбачають чотири елементи: фінан-совий механізм, індикативне планування, ціни та юриспруденцію. Провідна роль у господарському механізмі належить фінансовому механізму.

В економічній літературі досить широко використовується поняття "фінан-совий механізм". Водночас єдиної думки щодо визначення фінансового меха-нізму та взаємодії його елементів серед економістів немає. Так, у виданій остан-нім часом монографічній, навчальній і навчально-методичній літературі визначення фінансового механізму значною мірою подається як сукупність його елементів, що не можна вважати належно економічно обґрунтованим.

Зокрема автори навчального посібника "Фінанси підприємств" за редак-цією доктора економічних наук Г.Г. Кірейцева зазначають: "Фінансовий меха-нізм — це сукупність методів реалізації економічних інтересів шляхом фінансо-вого впливу на соціально-економічний розвиток підприємства. Складовими фінансового механізму є: фінансове забезпечення; фінансове регулювання; сис-тема фінансових індикаторів і фінансових інструментів, які дають змогу оціни-ти цей вплив"

На думку В.М. Опаріна, "фінансовий механізм — сукупність фінансових ме-тодів і форм, інструментів та важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства". Аналогічне визначення дають О.Р. Романенко, СЯ. Огородник, М.С. Зязюн, А.А. Славкова: "Фінансовий механізм — сукупність фінансових ме-тодів і форм, інструментів і важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства". В.Д. Базилевич і Л.О. Баластрик пропонують таке визначення: "Фі-нансовий механізм — це сукупність економіко-організаційних та правових форм і методів управління фінансовою діяльністю держави у процесі створення й ви-користання фондів фінансових ресурсів з метою забезпечення різноманітних пот-реб державних структур, господарських суб'єктів і населення". В.І. Аранчій вва-жає, що "фінансовий механізм підприємства — це сукупність форм і методів формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення фінансової діяльності підприємства". Л.Л. Осипчук свідчить, що "фінансовий механізм — це сукупність видів, форм і методів організації фінансових відносин".

Головне завдання фінансового механізму полягає у забезпеченні узгоджен-ня інтересів держави з інтересами суб'єктів господарювання, що здійснюють ви-робництво валового внутрішнього продукту. З допомогою фінансового механіз-му забезпечується розподіл створеного у суспільстві ВВП на частини, одна з яких спрямовується до державного бюджету, а друга залишається у безпосе-редніх виробників. Саме таким шляхом держава стимулює або стримує вироб-ництво окремих видів продукції та їх реалізацію, відповідно впливаючи на об-сяг виробництва ВВП.

1. Призначення і роль фінансового механізму

За найзагальнішим визначенням фінансовий механізм може бути охарактеризований як комплекс спеціально розроблених і за-конодавчо закріплених в державі форм і методів створення й ви-користання фінансових ресурсів для забезпечення економічного розвитку та соціальних потреб громадян. Фінансовий механізм це, по суті, методичні, організаційні й правові положення та заходи, які визначають функціонування фінансів в економіці держави, їхнє практичне використання для досягнення визна-чених відповідними програмами цілей і завдань.

Фінансовий механізм є складовою частиною господарсь-кого механізму в державі, проте це специфічна складова, яка значною мірою визначає характер не лише господарського механізму зокрема, а й економічної системи в цілому. Спе-цифічність його полягає в тому, що за допомогою фінансів визначається кінцевий результат усієї господарської діяль-ності в державі.

Дія фінансового механізму на різні сторони соціально-економічного розвитку має кількісну й якісну визначеність. Кількісна визначеність виявляється в сумі коштів, що виділяються для досягнення тих чи інших цілей. Це первинна основа функціонування цього механізму. Без відповідних асигну-вань і кредитів неможливе розв'язання жодного завдання суспі-льного розвитку. Але саме по собі виділення коштів ще не гаран-тує розв'язання того чи іншого конкретного завдання. Надзви-чайно важливо, яким чином здійснюється формування ресурсів, якими каналами і в яких формах вони рухаються, на яких умовах виділяються і використовуються. Усе це характеризує якісну ви-значеність дії фінансового механізму.

Призначення фінансового механізму зводиться до двох ос-новних функцій — фінансового забезпечення й фінансового регулювання економічних і соціальних процесів у державі. . Оскільки ці два методи є глобальними й узагальнюючими і включають у себе окремі часткові методи, то їх можна виділити як структурні під-системи фінансового механізму, що характеризують зміст впли-ву фінансів на різні сторони розвитку суспільства. Установлен-ня пріоритетності того чи іншого методу лежить в основі визначення напрямів фінансової політики держави. Чим вищий рівень розвитку суспільства й економіки, тим більшою є роль фінансового регулювання. Фінансове забезпечення переважає в умовах адміністративно-командної системи управління. Ресурси, які виділяються на осно-ві рішень відповідних адміністративних органів, є їх матеріаль-ним забезпеченням. Фінансове регулювання в цих умовах підпо-рядковане завданням створення відповідних грошових фондів, насамперед централізованого фонду — бюджету держави. Нав-паки, в умовах ринкових відносин на перший план виступає під-система фінансового регулювання, бо саме вона робить ринок ре-гульованим, а не стихійним.

Фінансове забезпечення реалізується на основі відповідної системи фінансування, яке може здійснюватись у трьох формах: самофінансування, кредитування, зовнішнє фінансування. Різні