Необхідно також запровадити чітке розмежування подат-ків, що зараховуються до державного й місцевих бюджетів, розширити права органів місцевого самоврядування у сфері оподаткування. Організаційна основа податкової системи будь-якої держа-ви, тобто правильне обчислення податків, своєчасна їх сплата, неможливість ухилення від оподаткування забезпечуються добре продуманою системою обліку та звітності суб'єктів гос-подарювання.

Важливого значення при функціонуванні фінансового ме-ханізму набуває система фінансових норм і нормативів. Її розробка й використання пов'язані з низкою організаційних і методологічних труднощів, пов'язаних насамперед із тим, що фінансові норми є синтетичним показником, а значить на їхню абсолютну величину впливає безліч факторів, які треба врахувати. Необхідно також відпрацювати методи коригуван-ня норм залежно від зміни факторів у кожному певному пе-ріоді часу.

Наявні фінансові норми за методом їх формування умов-но можна розподілити на чотири групи. До першої належать норми, що централізовано затверджуються органами законо-давчої та виконавчої влад — ставки заробітної плати, розмір стипендій, ставки податків, деяких видів зборів і відрахувань. До другої групи належать норми, що уповні грунтуються на матеріальних потребах. Це норми витрат на харчування в до-шкільних та інших закладах освіти й охорони здоров'я, норми витрат на медикаменти, освітлення, опалення тощо. Третю групу складають норми, що визначаються міністер-ствами та іншими центральними органами виконавчої влади, з огляду на загальні методологічні принципи створення й ви-користання фінансових ресурсів. Це, зокрема, норми значної частини витрат бюджетних установ тощо. Четверту групу складають фінансові нормативи, що вико-ристовуються на загальнодержавному рівні й характеризують пропорції економічного та соціального розвитку, На сьогодні ця група найменш досліджена й остаточно не сформована. Необґрунтовані або не взаємопов'язані норми і нормативи мо-жуть розладнати роботу найдосконалішого механізму. Головна вимога до них полягає в тому, що їх встановлення та зміна ма-ють базуватись або на науково обґрунтованій методиці (ставки податків), або на основі ринкових відносин (процентні ставки на позички). З урахуванням вищесказаного, розробка сучасних фінан-сових норм, які задовольнили б потреби ринкового господар-ства, потребує дослідження зв'язків, причин та умов, що впли-вають на їхню величину, а також оптимального вибору розрахункового показника й форми застосування його на практиці.

Досвід розвитку економіки в умовах ринку в багатьох за-рубіжних країнах підтверджує, що стабільність економічного зростання й підвищення суспільного добробуту потребують постійного вдосконалення фінансового механізму в кожній із його складових. Економічною наукою завжди здійснювався пошук найефективніших форм і методів удосконалення фінан-сового механізму.

Висновок

Фінансовий механізм як система доцільно спрямованих заходів впливу на процес відтворення у формі методів, інструментів і важелів у межах норматив-но-правового забезпечення з метою соціально-економічного розвитку суспіль-ства — це цілісність, властивості якої виявляються лише за спільної взаємодії її елементів. Із закону цілісності системи випливає, що внаслідок взаємодії еле-ментів фінансового механізму, котрі створюють систему, з'являються нові якос-ті, яких не можна отримати простою сукупністю окремих його елементів.

Організаційна будова фінансового механізму має трьохрівневу структуру. На першому (визначальному) рівні діють фінансові методи. Функціонування фінансової системи на другому рівні забезпечують фінансові інструменти, і на третьому рівні діють фінансові важелі.

Фінансові методи виступають як засоби впливу економічних відносин на суспільне виробництво. До них входять такі елементи, як фінансове прогнозу-вання і планування, ціноутворення, оподаткування, інвестування, фінансуван-ня, страхування, стимулювання, кредитування і фінансовий контроль.

Фінансові інструменти — це засоби, що застосовуються для виконання зав-дань, передбачених фінансовою політикою. Вони вказують на економічний зміст окремої сукупності фінансових відносин, таких як державний бюджет, перспективне, поточне і оперативне фінансове планування, податки й збори, види цін, грошовий капітал, фінансові ресурси, стимули, санкції, форми фінансового кон-тролю тощо.

Фінансові важелі діють у межах фінансового інструменту. З їх допомогою здійснюється стимулювання або обмеження певної діяльності. До них належать деякі види бюджетів і фінансових планів суб'єктів господарювання, прямі й опо-середковані заходи державного впливу регулювання на процес формування цін, норма сплати прибуткового податку, ставка податку на додану вартість, норми амортизаційних відрахувань, норми штрафних санкцій, ревізія, атестація, акре-дитація, ліцензування тощо. Фінансові важелі випливають із фінансового інст-рументу і конкретизують його функціонування у фінансовому механізмі.

Управління із застосуванням фінансового механізму може досягти необхід-ного результату лише за поєднання доцільно спрямованого взаємовпливу усіх його елементів на процес відтворення. Для цього він повинен відповідати таким вимогам, як:

а) налаштованість кожного елементу фінансового механізму на виконання властивого йому навантаження;

б) спрямована дія усіх елементів фінансової системи на процес відтворення з метою отримання передбаченого обсягу фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення соціально-економічного розвитку суспільства;

в) зворотний зв'язок елементів фінансового механізму різних вертикальних і горизонтальних рівнів;

г) своєчасність реакції елементів фінансового механізму вищого рівня на зміни, що відбуваються під впливом елементів нижчого рівня.

Фінансовий механізм передбачає комплексну взаємодію фінансових мето-дів, фінансових інструментів і фінансових важелів, за допомогою яких забезпе-чуються оптимальні параметри формування фінансових ресурсів та максималь-на ефективність їх використання для забезпечення соціально-економічного розвитку суспільства. Функціонування лише одного фінансового механізму не може забезпечити оптимального обсягу формування фінансових ресурсів та їх раціонального використання. Ефективності функціонування фінансового меха-нізму може бути досягнуто за узгодженої взаємодії усіх складників господарсько-го механізму. Тому надзвичайно важливим є забезпечення узгодження заходів щодо удосконалення усіх складників господарського механізму, спрямованих на підвищення ефективності суспільного виробництва.

Список використаної літератури:

Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. –К .: НІОС. –2003.

Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. –К .: Центр навчальної літератури, 2004.

Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навчальний посібник. –2-ге вид., доп. і перероб. –К.: КНЕУ, 2002.

Базилевич В.Д., Баластрик К.О. Державні фінанси: Навч. Посібник/ За заг. ред.. Базилевича В.Д. –К.: Атака.