забезпечення безпеки та надійності виробничих процесів;

забезпечення нормальних умов праці, раціональних режимів праці та відпочинку;

визначення потенціалу працівника, чітке встановлення його характеристик, безпосередньо або опосередковано впливають на ефективність праці.

Основні характеристики трудового потенціалу працівника:

вік, здоров’я – фізичний психічний стан, режим, якість харчування, вживання алкоголю, паління;

особисті характеристики – тип, темперамент, риси характеру;

підготовка – загальноосвітня, професійна, економічна здатність до професійного росту, безпосереднього навчання;

ставлення до праці – творча дисципліна, відповідальність, ініціативність;

досвід – навики до праці, стаж роботи;

сімейний стан – сімейний, одинокий, наявність дітей, матеріальний стан.

Оцінка реального працівника, його трудового потенціалу дозволяє диференційовано підходити до включення його в систему зайнятості, розміщення в певних підрозділах.

Слід пам’ятати, що праця виконує основну функцію матеріального забезпечення життя людини. Вона, як правило основним джерелом доходу. З трудовою діяльністю пов’язаний не тільки дохід, а й можливість розвитку, самореалізації працівників. Праця формує статус людини.

Висновок

Люди – основою будь-якої організації. Формування трудового колективу – важливий відповідальний момент в житті будь-якої організації, якості якого залежить майбутнє створюваного підприємства. Трудовий колектив формується керівництвом організатора трудового процесу – підприємця, а також на основі міжособистих взаємин. Взаємовідносини можуть бути формальними неформальними. колективи навіть дуже великі, складаються з малих формальних неформальних груп. Керівник повинен впливати на процес формування розвитку малих груп, оскільки ступінь згуртованості у свою чергу, впливає на ефективність та якість виконуваної роботи управління персоналом.

Управління персоналом – це сукупність цілеспрямованих керівного складу, організації структурних підрозділів з керівництва підлеглими, спрямованих на досягнення поставлених загальних специфічних цілей фірми.

Якщо підприємець ефективно мислить, стратегічне бачення, не боїться змін вчасно реагує на проблеми кожного члена трудового колективу, як головного складового елемента підприємства, то підприємство функціонує та розвивається. У цьому випадку на перший план виходить стратегічний розвиток організації персоналу.

Стратегія управління персоналом – це підсистема стратегії організації, представлена у вигляді довгострокової програми конкретних з концепції використання розвитку потенціалу підприємства з метою забезпечення стратегічної конкурентної переваги.

Структура системи управління персоналом залежить масштабів організації, територіального розташування, характеру діяльності інших факторів. У малих середніх фірмах одна підсистема може виконувати декількох функціональних підсистем, при різних умовах одні підсистеми можуть бути ліквідовані, змінені, перетворені.

Гнучке управління персоналом у ринкових умовах господарювання покладене враховувати цілий спектр питань адаптації співробітника до зовнішніх та внутрішніх умов функціонування та розвитку організації. Особлива увага повинна приділятися аналізу мотиваційних установок, умінню формувати направляти відповідно до швидкомінливих завдань, що стоять з’являються в організації. Сюди ж варто віднести проблеми керівників організації профспілки, службами зайнятості, забезпечення безпеки персоналу, розробка принципово нових підходів до пріоритету цінностей.

Виникаючі протиріччя у відносинах управління на основі власності наймання цілком можуть бути розв’язані.

Виконавець повинен бути повноправним розпорядником виготовленої продукції.

Повинна бути гідна винагорода за кінцевий результат з розподілом прибутку членами трудового колективу.

Трудовий колектив право розпоряджатися своєю власністю, інакше не зможе ефективно домагатися кінцевих результатів при необхідності всіх наявних у його розпорядженні ресурсів.

Система стимулів мотивація повинна бути гнучкою відповідати меті, яка змінюється. Цього можна досягти за допомогою трансакційного керівництва, суть якого полягає у своєчасному укладанні одноразових угод з підлеглими при виникненні різних нестандартних ситуацій, не обговорених у контрактах. Досягнення підлеглими поставлених перед ними завдань у таких ситуаціях буде сприяти успішному досягненню кінцевої трансформованої мети підприємства.

Пропозиції, щодо покращення управління персоналом на ЗАТ “Коломийська швейна фабрика.”

та розстановка кадрів повинна бути такою, щоб кожен член трудового колективу приносив користь та сприяв підвищенню прибутку та покращенню діяльності на підприємстві.

Просування працівників по службі, залучення в управління, залучення до розподілу прибутку.

Зміцнення взаємозв’язків профспілки, керівників підлеглих.

Управління персоналом передбачає широке використання результатів оцінки його роботи, адже кожна організація прагне зберегти кращі кадри, створити умови для прфесійно-кваліфікаційного зростання одночасно звільнитись працівників інертних, малокваліфікованих, безперспективних.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Конституція України. Прийнята 18.06.96р.- К.: Україна, 1996.- 54с.

Закон України Про підприємництво: Відомості Верховної Ради України – 1991р. № 20.

Закон України Про власність: Відомості Верховної Ради України – 1991р. № 20.

Закон України Про підприємства в Україні: Відомості Верховної Ради України – 1991р. № 24.

Закон України Про оплату праці: “Галицькі контракти“ – 1995р. № 21.

Енциклопедія бізнесмена , економіста , менеджера . / За редакцією Р.Дяківа – К.: Міжнародна економічна фундація , 2000

Баканов М.И.Анализ хозяйственноъ деятельности в торговле: Учеб.пособие. - Москва.: Экономика, 1997

Баканов М.ІИ., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Москва.: Финансы и статистика, 1997

Бойчук М.І. Економіка підприємства: Н/пос.- Київ, 1995.

Беляева С.Г., Кошкина В.И. Теория и практика антикризисного управления: Учебник -. Москва,1996

Василенко В.А., Мельник И.Е «Стратегия и инновации в системе менеджмента»: Учеб.пос.- М.: МГИУ, 2001

Евсеев В.И. Экономический механизм управления здоровьем. – К.: УИОЗ, 1998

Василенко В.О Антикризове управління підприємством. Навч. Посібник. – К.: ЦУЛ, 2003

Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент: Підр.- Київ: КНЕУ, 2000

Ворст Й., Ревентлоу П, Экономика фирми: Учебник: Пер, с дат. – М.: Высш.шк.,1994

Григорьев В.В.,Федотова М.А. Оценка предприятия: теория и практика: Учеб.пособие. – М.: ИНФРА – М, 1997

Грузинов В.П., Грибов В.Д. Экономика предприятия: Учеб.пособие. - Москва: ИЭП,1998

Грузинов В.П Экономика предприятия: Учебник для вузов. – М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 1998

Івахненко В.М. Курс економічного аналізу . Навчальний посібник. – К.: Знання-прес , 2000

Кожекин Г.Я. Синиця Л.М. Организация производства: Учеб. Пособие. - Минск:ИВ Энергоперспектива, 1998

Економіка виробничого підприємства: Навч.пос./ Й.М.Петрович, І.О.Будіщева, І.Г.Устінова, Г.С.Домарадзька та ін.; За ред.Й.М.Петровича. – Л.: Оскарт, 1996

Економіка підприємства: Підручник / За ред. С.Ф.Покропивного. – К.: Хвиля-Прес, 2001

Економічний аналіз: Навч.пос./ За ред.М.Г.Чумаченка. – Київ,