Процедура злиття або розділу компанії дає змогу тимчасово стати невидимим для податківців і кредиторів.

Вадим КУЛЬПИНОВ

Навіщо це потрібно

Як свідчить досвід, до реорганізації українські компанії вдаються не тільки з метою посилення позицій на ринку. Доволі часто такі форми реорганізації, як виокремлення і злиття, використовуються власниками в процесі вирішення цілої низки тактичних завдань.

«Розлучення» засновників. Виокремлення дає змогу засновникам товариства з обмеженою відповідальністю розійтися, максимально враховуючи інтереси кожного з учасників. Виокремивши свою частку в самостійне підприємство, у власника не виникає зобов’язань зі сплати прибуткового податку, як це трапляється, коли засновники розходяться, забираючи свої вклади й отриманий на них прибуток. Відчутна незручність полягає в тому, що при виокремленні не можна ввести нових власників до складу засновників новоствореного підприємства. Якщо є потреба поповнити лави власників, доведеться зачекати завершення процедури виокремлення.

Передача права оренди. При передачі права оренди на землю або певний об’єкт нерухомості, зокрема й на той, що перебуває в державній або комунальній власності, від одного підприємства до іншого, може з’явитися потреба наново оформляти практично весь пакет дозвільної документації і домагатися позитивного рішення місцевої ради. Щоб спростити передачу права оренди, багато хто віддає перевагу виокремленню юрособи, до якої право оренди від основного підприємства без зайвої тяганини перейде як до правонаступника. Потім виокремлена юрособа може влитися в структуру, зацікавлену в отриманні права оренди, або його власники можуть передати відповідні корпоративні права. У цьому разі місцева влада повинна переоформити договір на користь правонаступника.

Запобігання виникненню можливої податкової заборгованості. Потрібно відразу застерегти, що коли заборгованість перед бюджетом вже встановлено і її сума досить велика, без згоди податкових органів реорганізацію підприємства провести не вдасться (ст. 13 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними і державними цільовими фондами»). Інша річ, коли за результатами перевірки виявлено порушення, підприємству загрожують санкції, але воно активно намагається оскаржити рішення податківців в адміністративному і судовому порядку. Поки податкове зобов’язання не узгоджено, тобто підприємство продовжує використовувати всі наявні можливості для оскарження рішення контролюючого органу, податківці не можуть перешкодити проведенню реорганізації і передати найцінніші активи новому підприємству, що з’явилося внаслідок виокремлення. Навіть у разі доведення порушення податкового законодавства в минулому відповідальність за старі гріхи несе старе підприємство.

Виведення найліквідніших підприємств. Мета — убезпечити їх від можливих претензій кредиторів. Як і у разі з податківцями, реорганізують підприємство шляхом виокремлення до того, як суд винесе рішення про стягнення заборгованості, наприклад, на етапі досудового врегулювання.

Проте потенційним «реорганізаторам» підприємств юристи радять врахувати один момент. На жаль, не можна всі борги залишити на старому підприємстві, а всі активи перевести на нове. Розподіл активів і пасивів слід провести пропорційно, однак за засновниками залишається право вирішувати, які саме борги і які з активів залишаться «висіти» на старій фірмі, а які перейдуть до правонаступника. Найчастіше на одному з підприємств концентруються найліквідніші матеріальні цінності й борги, які ніколи не будуть запитані. Натомість інша юрособа залишається під загрозою «боргової ями», маючи при цьому не дуже завидне майно, відсудивши яке кредитор сам буде не радий, що взявся за безнадійну справу вибиття боргів.

Запобігання необхідності ліквідації юрособи. Злиття може частково замінити надзвичайно складну процедуру цілковитої ліквідації підприємства. За рішенням власників про реорганізацію державний орган реєструє зміни у статутних документах підприємства-правонаступника, до якого приєднується реорганізована юрособа. На підставі оголошення в пресі про реорганізацію, довідок про здачу печатки, закриття рахунка, зняття з обліку в органах ДПІ (в деяких випадках — про відсутність податкового боргу) і соцфондів, реорганізоване підприємство знімають з обліку і вилучають з державного реєстру.

Важливо врахувати, що злиття не дозволяє на законних підставах «втратити» певні зобов’язання в процесі передачі активів і пасивів. До нового підприємства переходять усі права й обов’язки, зокрема й «проблемні», компаній-інтеграторів. У разі злиття новоутворене підприємство несе зобов’язання з погашення боргів старого підприємства. Відповідно претензії, які раніше висувалися до старого підприємства, переадресовуються новому.

Процедура виокремлення

Практика реорганізації підприємств загалом традиційна — законодавство зобов’язує.

Етап № 1. Рішення про майбутню реорганізацію приймають власники у формі протоколу зборів засновників. Слід врахувати, що проведення таких зборів потребує попередньої підготовки. Згідно зі ст. 61 Закону України «Про господарські товариства», учасники мають бути повідомлені не менш ніж за 30 днів до дня проведення зборів. Офіційне повідомлення повинно обов’язково містити відомості про місце і час, а також порядок денний майбутніх зборів.

Щоб недотримання формальності не стало причиною спорів і можливого анулювання рішення, в протоколі зборів слід зазначити, що всіх учасників було повідомлено за 30 днів до заходу, і подбати про підтверджувальні документи.

Етап № 2. Власне збори мають увінчатися протоколом, у якому містяться рішення з таких питань: —

про реорганізацію підприємства шляхом виокремлення зі складу діючого підприємства нової юрособи або про злиття з іншим підприємством; —

про визначення частки майна (в активах і пасивах), яку буде передано новому підприємству; —

про формування складу комісії з виокремлення.

Учасниками нової юридичної особи можуть стати лише засновники реорганізованого підприємства — уведення нового засновника неможливе.

Етап № 3. Протягом п’яти днів з дня проведення зборів учасники повідомляють «рідний» орган державної реєстрації про прийняте рішення.

Крім цього, Цивільним кодексом (ст. 105) передбачено обов’язок засновників опублікувати повідомлення про реорганізацію юридичної особи і