По закінченні двомісячного терміну спеціально створена на підприємстві комісія з реорганізації надає учасникам розподільчий баланс, в якому чітко розписано, які майно і зобов’язання переходять до підприємства-правонаступника, а які залишаються на «старій» фірмі.

Етап № 4. Наступний етап — затвердження розподільчого балансу на чергових зборах учасників. Результатом зборів має стати протокол, який містить рішення про затвердження розподільчого балансу і статуту новоствореного підприємства.

У статуті створюваної юрособи потрібно обов’язково зазначити, що це підприємство створено шляхом виокремлення з базового підприємства, а також докладно розписати, в якій частині нове підприємство є правонаступником прав і зобов’язань реорганізованої фірми. Щоб активи і пасиви, які передаються, були зазначені чіткіше, у статуті слід зробити посилання на протокол, яким було затверджено розподільчий баланс.

Також важливо передати на нове підприємство оригінали правовстановчих документів, які підтверджують права власності на матеріальні цінності, особливо якщо це стосується автомобілів і нерухомості. Для цілковитої впевненості в легітимності передачі майна при переході прав на об’єкти нерухомості доцільно скласти нотаріально завірений акт прийому-передачі: цей документ певною мірою замінюватиме договір купівлі-продажу, але без небажаних податкових наслідків.

Етап № 5. Після затвердження статуту засновниками і нотаріального завірення установчі документи подаються до місцевої адміністрації для реєстрації.

Далі відбувається стандартна процедура реєстрації нового підприємства в органах державної реєстрації, статистики, податкової інспекції, соціальних і Пенсійному фондах.

У результаті власники отримують нове підприємство, створене на матеріальній базі наявного. Нова юрособа є правонаступником у частині, обумовленій у статуті і розподільчому балансі.

Загалом процедура злиття аналогічна процедурі виокремлення. Різниця полягає в тому, що при злитті оформлюється передавальний акт, а при виділенні — розподільчий баланс.

Коментар юриста

Роман ГОРБАНЬ, адвокат, консалтингова компанія «ГАВИР»: —

На практиці трапляються ситуації, коли з’являється потреба з акціонерного товариства виокремити самостійне підприємство. Завдяки такій операції можна значно оптимізувати купівлю-продаж найбільш ліквідного майна (активів) АТ або передати право оренди об’єктів держмайна новому підприємству.

Схематично процедура переходу активів може виглядати так: з акціонерного товариства виокремлюють самостійне підприємство, якому на баланс передають активи, що цікавлять покупця, після чого виокремлене підприємство або вливається до підприємства-покупця, або ж передаються його корпоративні права.

Незважаючи на те що виокремити самостійне підприємство з акціонерного товариства набагато складніше, ніж з того самого ТОВ, цей спосіб дає змогу передати активи АТ новому підприємству так, щоб у старого АТ, яке працює на звичайній системі оподаткування, не виникало небажаних податкових зобов’язань з ПДВ і податку на прибуток.

Однак іноді процедура виокремлення ускладнюється тим, що всі акціонери АТ мають право на отримання відповідної частини у статутному капіталі нового підприємства пропорційно до їхньої частки в акціонерному товаристві. Ініціатори реорганізації повинні заздалегідь повідомити акціонерам про те, що вони мають право стати учасниками нового підприємства або продати свої акції. При цьому слід урахувати, що ті міноритарні акціонери, які не згодні з рішенням про реорганізацію (не брали участі в голосуванні або голосували проти такого рішення), мають право вимагати від АТ викупу їхніх акцій за справедливою ціною, але не нижчою за їх номінал, а АТ відповідно зобов’язане їх викупити.

Зазвичай розрізнені дрібні акціонери не дуже цінують свої акції й готові продати їх за безцінь. Був випадок, коли члени комісії лише за кілька днів об’їхали більшість дрібних акціонерів і підписали договори купівлі-продажу їхніх акцій. Решта, попри письмове повідомлення про можливість продати їхні акції або отримати частку в новостворюваному ТОВ, навіть не відгукнулися.

Коментар юриста

Андрій СЕЛЮТІН, юрист юридичної фірми «АНК»: —

При реорганізації шляхом виокремлення можуть виникнути питання щодо правонаступництва заборгованості перед бюджетом. Зі статті 13 Закону України «Про порядок погашення...» випливає, що податкові зобов’язання з розподільчого балансу не переходять. Однак це правило може бути проігноровано, якщо податковий орган дійде висновку, що реорганізація загрожує неналежним виконанням податкових зобов’язань. Словом, якщо в підприємства є податкові зобов’язання або борги, то обсяг майна, яке залишилося в нього після виокремлення, має їх покривати.

Аналогічні правила стосуються й бюджетної заборгованості перед підприємством. Наприклад, невідшкодований ПДВ зберігається за старим підприємством і також не може бути переданий за розподільчим балансом.

Як і раніше, неоднозначним залишається питання про виникнення податкових зобов’язань при передачі майна підприємству-правонаступнику за розподільчим балансом. Офіційна позиція податкових органів щодо питання оподаткування таких операцій міститься в листах ДПАУ від 23.10.2000 № 5826/6/16-1220-26 і від 27.04.2001 № 55443/7/16-1217-26. У цих листах розглянуто питання ПДВ при передачі основних фондів за розподільчим балансом з усіма активами й пасивами.

На думку ДПАУ, зобов’язань з цього податку при передачі основних фондів у підприємства, яке передає (реорганізується), не виникає. У листі від 27.04.2001 р. ДПАУ додатково повідомляє, що на дату передачі основних фондів підприємству, яке передає, слід здійснити коригування податкового кредиту в бік зменшення на суму податку, який відповідає недоамортизованій частині таких основних фондів. Про податковий облік ПДВ у підприємства, яке отримує основні фонди, ДПАУ не згадує. Втім, зрозуміло, що без податкової накладної (а її не буде, оскільки, на думку податківців, у сторони, яка передає, немає податкових зобов’язань) права на податковий кредит у сторони, яка одержує, не виникає. |

: 

СТРАХУВАННЯ

Особливості реорганізації юридичних осіб і суб’єктів господарювання в Україні

Партнер, адвокат, заступник генерального директора ООО «Міжнародна юридична служба»

Експерт-консультант ООО «Міжнародна юридична служба», ст. викладач Одеського інституту підприємництва та права та Одеської національної морської академії

Із розвитком ринкової економіки у вітчизняному законодавстві набули нового значення чимало понять,