За ф'ючерсним контрактом покупець валютного ф'ючерсу бере на себе зобов'язання купити, а продавець — продати валюту протягом певного строку за курсом, домовленим при укладенні контракту.

Ефективність ф'ючерсної угоди визначається маржею після кожного робочого сеансу на біржі. Продавець валютного ф'ючер-су виграє, якщо з настанням строку угоди він продає валюту до-рожче від курсу котирування на день її виконання, і несе збитки, якщо курс дня укладення угоди виявиться нижчим від курсу її ви-конання.

М = рК(С-Спт),

де М — маржа (позитивна або негативна);

р = 1 при продажу; р = -1 при купівлі валюти;

К — кількість контрактів;

С — курс валюти на день укладення угоди;

Спт — курс котирування валюти поточного робочого сеансу (на

день виконання угоди).

По кожній відкритій операції, навіть якщо її учасник не вчинив операції на поточному робочому сеансі, нараховується маржа.

М = р{Сп-Спт),

де Сп — курс котирування попереднього робочого сеансу.

Валютні опціони

Валютні опціонні контракти схожі на ф'ючерсні угоди. В них визначаються кількість валют, строк погашення і ціна вико-нання. Так само як ф'ючерси, опціони, котрими торгують на біржі, вимагають стандартизованої форми контрактів і гарантії їх вико-нання. Кількість валюти, з якою оперує кожний опціон, дорівнює половині тієї, котра встановлена для ф'ючерсних контрактів. Од-нак опціони мають одну важливу особливість: інвестор має право (а не зобов'язаний) здійснювати валютний обмін. Якщо за ф'ючерсним контрактом обмін валюти є обов'язковим навіть у то-му випадку, коли операція виявилась для інвестора невигідною, опціон передбачає право вибору: якщо операція вигідна — зроби-ти обмін, якщо операція невигідна — відмовитись від нього.

Існують два основних типи опціонів: опціони "колл" та опціони "пут". Опціони "колл" дають своїм власникам право, але не зобов'язання купити валюту за ціною, вказаною в контракті, яка називається ціною виконання опціону. Опціони "пут" забез-печують своїм власникам право, але не зобов'язання продати ва-люту за ціною, вказаною в контракті. Американські опціони мо-жуть бути використані в будь-який момент до закінчення строку, а європейські — лише за настання строку.

Опціони як вид хеджування привабливіші, ніж форвардні і ф'ючерсні контракти, але вони мають високу ціну виконання. По-купець опціону повинен платити високу надбавку до них, яка фіксується в опціонному контракті.

Візьмемо, наприклад, опціон на купівлю через 3 місяці 31 250 ф. за ціною 1,90 дол. за 1 фунт. Три місяці — це строк погашен-ня опціону. Його власник має право придбати протягом (або після закінчення) цього строку 31 250 фунтів за ціною 1,90 дол. за фунт, яка називається ціною виконання опціону.

Внутрішня вартість опціону визначається як різниця між тією величиною, яку довелось би заплатити за валюту (ринковий обмінний курс) без опціону, і тією, яку потрібно заплатити при використанні опціону (ціна виконання опціону). Якщо ринковий курс фунта в даний час дорівнює 2 дол., то внутрішня вартість опціону (2,00 - 1,90) = 0,10 дол. за фунт, тобто 3125 дол. (31 250 х 0,10). Внутрішня вартість опціону не може бути від'ємною, оскільки виконання опціону необов'язкове. Якщо ринковий курс англійського фунта знизився нижче 1,90 дол., то внутрішня вартість опціону стане нульовою.

Премія опціону — це різниця між ринковою ціною опціону і його внутрішньою вартістю. Так, якщо опціон продається за 0,15 долара за фунт, надбавка становитиме 0,05 дол. за фунт (0,15 — 0,10), тобто 1562,5 дол. (0,05-31250).

За всіх значень курсу "спот" ринкова ціна опціону переви-щує його внутрішню вартість. Інвестори згодні платити надбавки, оскільки існує імовірність отримання великих прибутків, якщо валютні курси підвищаться, а можливі втрати у випадку зниження курсу обме-жені початковими витратами. Надбавка є максимальною, коли обмінний курс дорівнює ціні виконання. Вона залежить також від строку виконання опціону і від ступеня стабільності валюти опціонного контракту.

Опціон принесе прибуток власнику в таких випадках:*

для опціону "колл", коли ціна використання опціону ниж-ча від ціни "спот";*

для опціону "пут", коли ціна використання опціону вища від валютного курсу "спот" у валюті проведення операції.

Спекулятивні валютні операції

Строкові валютні угоди використовуються в спекулятивних цілях. Валютного спекулянта не цікавить реальність валютних курсів і наслідки, до яких можуть призвести спекулятивні операції. Для нього валюта — такий самий біржовий товар, як акції, сирови-на тощо. Спекулянта цікавить можливість отримання прибутку внаслідок зміни в короткочасній перспективі валютного курсу.

Спекулянти валют впливають на стан валютного ринку цілеспрямовано, купуючи або продаючи валюту, щоб добитися зниження валютного курсу або його підвищення. Граючи на підвищення або зниження курсу валют, вони можуть отримати прибуток або зазнати збитків. Валютна спекуляція досягає інколи таких масштабів, що їй безсилі протистояти валютні інтервенції центральних банків, хоча вони можуть здійснюватись на декілька мільярдів доларів на день.

Спекуляція на форвардному валютному ринку ґрунтується на припущенні про підвищення валютних курсів "спот" у майбут-ньому в порівнянні з форвардним курсом. Щоб уникнути ризику помилки відносно майбутнього курсу "спот", професійний спеку-лянт валютою вкладає тисячі форвардних валютних угод, і, якщо передбачення про загальний характер змін валютних курсів