Зі спекулятивною метою використовується і валютний арбітраж, тобто купівля валюти за нижчою ціною і продаж за вищою. Використовується арбітраж, який ґрунтується як на незбігу строків купівлі і продажу валюти (часовий), так і на тери-торіальній різниці валютних курсів (територіальний). Однак прибутки за цими операціями дуже малі, а тому лише великі фінансові інститути можуть займатися ними в значних розмірах.

Використовуються для спекуляції і валютні опціони. Спекулянт-покупець має можливість або використати опціон, або дозво-лити строкові по ньому сплинути. Він використовує опціон, коли це йому вигідно, тобто коли ціна використання опціону буде вигідніша ринкової. При підвищенні валютного курсу "спот" спекулянт-власник опціону "кол" зможе отримувати дедалі більший і прибуток. При зниженні валютного курсу "спот" даної валюти власник опціону може використати його до закінчення його строку. В цьому випадку збитки обмежуються величиною втраченої надбавки.

Спекулянт-власник опціону "пут" прагне продати валюту за ціною виконання опціону в той момент, коли вона буде вищою ринкової.

У спекулятивних операціях беруть участь банки, фірми, ТНК. Спекулятивні операції, спрямовані на зниження або підви-щення курсу валют, часто досягають десятків мільярдів доларів протягом кількох днів.

Валютна спекуляція значно посилилась в умовах плаваю-чих валютних курсів, оскільки їх коливання зросли. Валютна спекуляція негативно впливає на грошово-кредит-ну сферу та економіку в цілому. Аналогічно з валютною спекуляцією діє прискорення або затримка платежів у певній валюті ("лідз енд легз") з метою отри-мання прибутку.

Маніпулювання строками міжнародних розрахунків здійснюється в очікуванні різкої зміни валютного курсу, відсотко-вих ставок та інших обставин. Наприклад, імпортери, побоюю-чись зниження курсу національної валюти, прагнуть прискорюва-ти платежі або купувати на строк іноземну валюту, оскільки вони програють при підвищенні курсу останньої. Експортери, навпаки, затримують одержання або переказ одержаної іноземної валюти і не здійснюють продажу на строк майбутніх надходжень.

Операції "лідз енд легз" широко використовуються ТНК і ТНБ при розрахунках між їх філіями і відділеннями в різних країнах.

Валютні ризики

Всі учасники міжнародного валютного ринку піддаються валютним ризикам, тобто небезпеці втрат при здійсненні тих чи інших операцій. Валютні ризики пов'язані з інфляцією і коливан-ням валютних курсів. Якби обмінні курси були фіксованими, то не існувало б валютних ризиків. Об'єктивною основою валютного ризику є те, що в довгостроковому плані валютні курси залежать від економічного становища різних країн, а в короткостроковому — від рішень державних органів з економічних питань, спекуля-тивних операцій, чуток і очікувань, політичних подій і, нарешті, від неправильних рішень дилерів.

Експортери потерпають від збитків при зниженні курсу ціни по відношенню до валюти платежу, оскільки вони отриму-ють меншу реальну вартість у порівнянні з контрактною. Для імпортера ризики виникають, якщо підвищується курс валюти по відношенню до валюти платежу.

Для банку, який купує одну валюту і продає іншу, мож-ливість ризику залежить від його валютної позиції, тобто від співвідношення вимог і зобов'язань банку в іноземній валюті. Як-що вимоги і зобов'язання щодо конкретної валюти рівні, то ва-лютна позиція вважається закритою, а при незбігу — відкритою. Відкрита валютна позиція може бути короткою, якщо пасиви і зо-бов'язання по проданій валюті перевищують активи і вимоги до неї, і довгою, якщо активи і вимоги по купленій валюті перевищу-ють пасиви і зобов'язання. Відкрита позиція, як довга, так і коротка, завжди пов'язана з ризиком втрат, якщо до моменту купівлі раніше проданої валюти і продажу раніше купленої курс цих ва-лют зміниться в несприятливому для банку напрямі. Ризики обмінних курсів поділяються на:*

операційні;*

бухгалтерські (перерахункові);*

економічні.

Операційний валютний ризик — це ризик, якому піддають-ся фірми і приватні особи, коли майбутні платежі або отримані кошти мають бути виконані у валюті, майбутня вартість якої не визначена. Валютні ризики, викликані змінами валютних курсів, можуть бути пов'язані з рухом готівки та з активами. Вони мо-жуть відбуватись у короткостроковій перспективі і в довгостроко-вому періоді. Зміни обмінного курсу можуть призвести до змін чинників виробництва, необхідних фірмі для виробництва, а та-кож до зміни доходів, отримуваних від випуску продукції.

Перерахований валютний ризик належить до операції пере-ведення фінансових звітів компанії з однієї валюти в іншу. Він пов'язаний зі зміною зареєстрованих даних про фінансовий стан компанії, викликаною змінами валютного курсу, що використо-вується для перерахунку фінансових звітів. Така проблема вини-кає для ТНК.

Економічний валютний ризик пов'язаний зі змінами вар-тості компанії, що відбуваються внаслідок зміни обмінних курсів. Вартістю компанії вважається ринкова ціна акції, помножена на кількість акцій, випущених в обіг. Ринкова ціна акції — це ціна, за якої попит і пропозиція дорівнюють одне одному.

Економічний валютний ризик є найпоширенішим видом ризику, пов'язаним з валютними курсами. Він включає в себе і операційний, і перерахунковий ризики.

2 .У теорії міжнародної торгівлі центральними є проблеми: 1) чо-му існує торгівля, якими є її еко-номічні основи? 2) наскільки вигідна торгівля для кожної з країн-учасниць? 3) що обрати для економічного зростання: свободу торгівлі чи протекціонізм?

Пояснення першопричин, що породжують міжнародну торгівлю, ґрунтується на законі порівняльних (вартісних) пере-ваг. Суть його Полягає в тому, що кожна країна має порівняльні переваги у виробництві якого-небудь товару (тобто виготовляє його з меншими витратами) і отримує виграш, спеціалізуючись на його виробництві і обмінюючи на товари, які вона сама неспро-можна ефективно виготовляти. "Якщо яка-небудь чужа країна може постачати нас яким-небудь товаром за дешевшою ціною, ніж ми самі у змозі виготовляти його, набагато краще закуповувати його в неї на певну частину продукту нашої власної промислової праці, що докладається в тій галузі,