Транспортна упаковка – конструкція, призначена для пакування, зберігання і транспортування.

До упаковки належать також етикетки і укладки. Етикетка містить назву продукту, товарний знак, штрих-коз, вміст товару, рекламні матеріали, інструкції для зберігання і використання. Якщо є необхідність, до упаковки додають укладки – детальні інструкції, як користуватися складною продукцією.

Одним із важливих елементів товарної політики підприємства є рішення щодо використання товарних марок. Товарна марка – це ім’я , назва, символ, малюнок чи їх поєднання, призначені для ідентифікації товарів чи послуг даного продавця і диференціації їх від товарів конкурентів. Товарний знак – це товарна марка, що зареєстрована у встановленому порядку і має юридичний захист.

Висновок: Отже, товар є першою найважливішою складовою комплексу маркетингу, що його фірма розробляє для своїх споживачів. Стосовно товару приймають велику кількість різних рішень, які становлять сутність маркетингової товарної політики підприємства.

Важливе місце в товарній політиці підприємства займають проблеми формування асортименту, його оновлення. Хоча оновлення і вивезення на ринок нових товарів потреб значних коштів і пов’язане з ризиком, без того неможливо втримати конкурентні позиції на ринку.

Фірма “Мрія” розробила новий продукт, а саме натуральний сік “Мрія” і прийняла рішення щодо його товарної марки, яка ідентифікує цей товар і вирізняє його від товарів конкурентів, тим що він вирізняється від інших своєю оригінальністю і вдосконаленістю, завдяки використанню при створенні нової продукції передових технологій і використанню екологічно чистої сировини.

Висока якість продукту і оригінальність упаковки забезпечують товару вихід на світовий ринок.

ІІІ Ціноутворення.

Виважено цінова політика здійснює значний вплив на ринковий успіх підприємства. Ціни часто змінюються протягом життєвого циклу товару: від високих для залучення покупців-товарів, що орієнтуються на престиж, до низьких, розрахований на масовий ринок.

Ціни тісно пов’язані з іншими складовими комплексу маркетингу підприємства, передусім із самим товаром, його якісними характеристиками, рівнем сервісу.

Рівень цін пов’язаний також з обраною системою розподілу товару і витратами на його просування.

Коригування цінової політики підприємства передбачає прийняття великої кількості стратегічних і тактичних рішень. Найскладніші рішення пов’язані із встановленням цін на нові товари. Після виходу товару на ринок відбувається пристосування ціни до змін кон’юктури ринку на різних стадіях життєвого цинку товару.

Установлення ціни на новий товар здійснюється у декілька етапів.

На першому етапі слід визначити цілі ціноутворення. Які є похідними від загально фірмових цілей, це:

1) Максимізація поточного прибутку;

2) Збільшення частки ринку;

3) завоювання лідерства за якістю продукції;

4) Забезпечення виживання фірми.

Фірма завжди прагне встановити на товар ціну, яка повністю покриває усі її витрати на виробництва і збут, а також дає можливість отримати справедливу норму прибутку. Коли ж ці витрати не покриваються, подальша комерційна діяльність втрачає сенс.

Важливе значення при проведенні аналізу витрат має їх поділ на постійні і змінні.

Постійні витрати фірми за певний період (рік, квартал, місяць) при даних виробничих потужностях не змінюється із збільшенням обсягів виробництва і збуту продукції. Це проценти за кредит, плата за опалення. Оплата праці менеджерів.

Змінні витрати навпаки – безпосередньо залежать від обсягів виробництва. До них належать, зокрема, витрати на сировину і матеріали, комплектуальні, з/п робітників. Але на одиницю продукції ці витрати залишаються незмінними.

Постійні ж витрати на одиницю продукції навпаки – можуть суттєво коливатися залежно від обсягів виробництва і збуту товару, що видно з формули собівартості оцінці продукції:

S=V+;

Де V = змінні витрати на одиницю продукції;

F – постійні витрати за певний період часу;

N – обсяг виробництва продукції.

Сума постійних і змінних витрат на виробництво і збут товару визначає нижню межу ціни на того.

Хоча максимальну ціну визначає попит на товар, а мінімальну – витрати, орієнтиром для встановлення конкуретного значення ціни товару в певний період є ціни конкурентів. Тому фірма повинна бути добре обізнана з цінами і якістю товарів конкурентів. Для того можна вивчати їх каталоги і прайс-листи, опитувати покупців, виконувати порівняльні закупівлі, щоб діставати ціни і самі товари між собою. Якщо товар фірми подібний до товару основного конкурента, воно буде змушена призначити ціну, близьку до ціни цього товару. Якщо якість її товару нижча, ніж у конкурента то ціна має бути нижча і навпаки.

Стратегічні рішення щодо рівня цін дуже важливі у процесі ціноутворення.

Виділяють два принципово відмінні типи стратегій щодо цінового рівня:

стратегія високих цін;

стратегія низьких цін.

Високі престижні ціни асоціюються у споживачів із високою якістю товарів, що зумовлена використанням коштовних матеріалів, а також високим рівне сервісу. Висока ціна, відіграючи роль індикатора якості, має найбільший вплив при купівлі складних і цінних товарів.

Низькі ціни, привабливі для значної частини ринку, дають змогу збільшувати обсяги продажу товарів, вести активну цікаву конкуренту боротьбу.

Після визначення вихідної ціни на товар на основі обраного методу ціноутворення фірмі доцільно провести аналіз беззбиткової роботи при даному рівні ціни. Такий аналіз пов’язує будь-який застосований метод із витратою моделлю ціноутворення.

Вихідні дані для розрахунку розділу “Ціноутворення”.

№ п/п | Назва показника | Один. Вимір. | Кількість | Символ

1. | Річна сума витрат на реалізацію продукції (собівартість) | тис. грн. | 9,5 | Sзап.

2. | Обсяг продукції | шт. | 2000 | F

3. | Умовно-постійні витрати собівартості (40%) | 3,8

4. | Умовно-змінні витрати с/в п-т (60%) | тис. грн. | 5,7 | V

5. | Собівартість одиниці п-т:

а) умовно-постійні в-ти

б) умовно-змінні в-ти | грн.

грн.

грн. | 4,75

1,9

2,85 | Sпд.

F

V

6. | Ціна реалізації (10% надбавки +20% ПДВ) | тис. грн. | 16,17 | Ц

7.