Держпатент України прийняв вже десятки тисяч заявок на реєстрацію товарних знаків, але після проведення патентної експертизи далеко не всі вони були зареєстровані внаслідок невідповідності деяким обов'язковим умовам.

Багато зроблено на шляху впровадження штрихового кодування товарів, без якого західні партнери не хочуть купувати продукцію українських виробників, адже наявність штрих-коду на товарі є нормою на світовому ринку. З 1999 року вона стала обов'язковою і для наших виробників. Створено Асоціацію Товарної Нумерації України „EAN-Україна”, яка є членом міжнародної Асоціації EAN (м. Брюссель). Штрих-код несе інформацію про країну, виробника і властивості товару, його самовільне використання є порушенням міжнародних правил і передбачає застосування відповідних санкцій.

Законодавчі акти, що регламентують підприємницьку діяльність, безпосередньо торкнулись і другої складової комплексу маркетингу – ціноутворення. На більшість видів продукції ціни вивільнені. Але на товари монопольних виробників вони контролюються державою.

Не залишились поза увагою і ціни на експортну продукцію. Прагнучи вийти на зовнішні насичені ринки, українські підприємці часом застосовували занижені ціни, що трактується світовим співтовариством як різновид недобросовісної конкуренції. Проти України було розпочато багато антидемпінгових процесів. Під вогонь демпінгового звинувачення потрапила продукція хімічної і металургійної промисловості, яка є основою українського експорту: хлорид кальцію, силікомарганець, магній, чавун, сталь, титан, карбамід тощо.

Проти порушників антидемпінгового законодавства у багатьох країнах вживаються доволі серйозні санкції. Окрім високого штрафу на товар накладається антидемпінгове мито, в результаті чого він стає неконкурентноспроможним.

На врегулювання цієї проблеми спрямований Указ Президента України „Про індикативні зміни цін на товари при здійсненні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України експортно-імпортних операцій” (1994 р.). Під індикативними розуміють ціни на товари, які відповідають цінам, що склалися на відповідний товар на ринку експерту або імпорту на момент здійснення експортної (імпортної) операції з урахуванням умов поставки та умов здійснення розрахунків, визначених відповідно до законодавства України. Індикативні ціни переглядаються один раз на місяць.

В ринкових умовах було необхідно повністю перебудувати систему матеріально-технічного забезпечення і збуту. За часів адміністративно-командної економіки постачальницька система була побудована за вертикальним принципом, коли всі матеріальні ресурси розподілялися по ланцюгу „уряд – міністерство – главк – територіальні управління”. Її перебудову було здійснено за Указом Президента України „Про реформування системи матеріально-технічного забезпечення народного господарства” (1994 р.).

Нові системи матеріального забезпечення і збуту формуються в Україні в основному за горизонтальним принципом і виконують інформаційно-комерційні функції. Підприємства, організації, оптові бази об'єднуються у інформаційно-комерційні мережі, учасники яких користуються безоплатним обміном між регіональними центрами, спеціальними банками даних.

Ще одним важливим елементом комплексу маркетингу є маркетингові комунікації, в першу чергу, реклама. В Україні швидко розвивається ринок рекламних послуг, з'являється велика кількість рекламних агентств.

Але ще дуже мало рекламних агентств повного циклу, діяльність яких охоплює ретельне планування рекламної кампанії, генерацію ідеї, розроблення оригінал-макету рекламного звернення, розміщення реклами в рекламоносіях, дослідження ефективності реклами у різних ЗМІ тощо.

Якість значної частини вітчизняної рекламної продукції низька, що зумовлене і нестачею кваліфікованих спеціалістів, і слабкою матеріальною базою рекламних агентств, і браком коштів у вітчизняних рекламодавців.

Планування рекламних кампаній не передбачає рекламних досліджень, які повинні проводитись по трьох основних напрямках:

1. Дослідження з метою визначення рекламної стратегії, які включають визначення концепції товару; визначення ринкового сегмента, на який повинен бути спрямований вплив; визначення задуму рекламного звернення; вибір рекламоносіїв.

2. Дослідження, спрямовані на розвиток рекламної концепції, вибір найбільш вдалого творчого підходу.

3. Дослідження ефективності реклами, що дає змогу корегувати хід рекламної кампанії.

Велике значення для регламентації рекламної діяльності має Закон України „Про рекламу” [19]. Згідно з ним тютюнові та алкогольні вироби не зможуть з’являтися на перших та останніх сторінках друкованих видань. Що ж до телебачення і радіо, тут законотворці взагалі заборонили рекламувати тютюнові вироби, а алкогольні напої та їхні торгові марки дозволили лише з 23-ї вечора до 6-ї ранку. Представники телерадіоорганізацій погодилися на такі суворі обмеження лише після того, як отримали право переривати рекламними блоками художні фільми.

Державне регулювання маркетингової діяльності має ще один важливий напрямок – захист прав споживачів.

Закон України „Про захист прав споживачів” [18], введений у дію в 1991 році, в який у подальшому було внесено зміни і доповнення, передбачає різні штрафні санкції до його порушників, зокрема:

- за реалізацію імпортних товарів, що не відповідають нормам України щодо безпеки для життя, здоров'я, і майна споживачів і природного середовища – 50% вартості реалізованих товарів;

- за відмову у наданні необхідної, доступної та достовірної інформації про товари – 30% вартості товарів;

- за ухилення від перевірки якості товарів – 100% вартості товарів.

Згідно із законом, провідним державним органом з цих питань виступає Комітет України у справах захисту прав споживачів та його структури на місцях.

Хоча цими органами і проводиться значна робота, вони не справляються з масою порушень прав споживачів. Така ситуація спричинила виникнення громадських форм консюмеризму [35, с. 21].

Таким чином, в Україні багато зроблено для створення нормативно-правової бази цивілізованого ринку – „ринку покупця”. Тепер необхідні адекватні дії з боку підприємств-виробників, які повинні вдосконалювати свою маркетингову діяльність.

II. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПП "ДІОНІС"

2.1. Загальна характеристика діяльності ПП "Діоніс"

Приватне підприємство "Діоніс" засноване