ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………...3
Розділ І. Теоретичні та методичні питання аналізу стану та використання основних фондів.
1.1. Сутність основних фондів та необхідність їх аналізу………………….5
1.2. Методика аналізу стану основних фондів…………………………..…..9
1.3. Характеристика показників використання основних фондів………...12
1.4. Методи економічного аналізу…………………………………………..14
Розділ ІІ. Техніко-економічний аналіз стану та використання основних фондів підприємства.
2.1. Загальна характеристика ЗАТ “Лукор”……………………………...…18
2.2. Основні техніко-економічні показники діяльності ЗАТ “Лукор”……22
2.3. Аналіз стану основних фондів………………………………………….25
2.4. Розрахунок показників ефективності використання основних
фондів………………………………………………………………………………29
2.5. Факторний аналіз впливу показників на фондовіддачу………………32
2.6. Розрахунок прогнозного значення показника фондовіддачі…………35
Розділ ІІІ. Основні напрями і резерви покращення стану і використання основних фондів підприємства……………………………………...……………39
Висновки……………………………………………………………………...43
Список використаної літератури
Додатки
ВСТУП
Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе за умови інтенсифікації відтворення та кращого використання діючих основних засобів, і виробничих потужностей підприємств. Ці процеси, з одного боку, сприяють постійному підтриманню належного технічного рівня кожного підприємства, а з іншого, - дозволяють збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомої ваги амортизації та витрат на обслуговування виробництва і його управління, підвищувати фондовіддачу і прибутковість.
Основні засоби є необхідним фактором будь-якого виробництва. Їх стан та ефективне використання прямо пропорційно впливає на кінцеві результати господарської діяльності підприємства.
Формування ринкових відносин передбачає конкурентну боротьбу між різними товаровиробниками, перемогти в якій зможуть лише ті з них, хто найбільш ефективно використовують всі види наявних в них ресурсів.
Умови переходу до ринкової економіки спонукають трудові колективи до постійного пошуку резервів підвищення ефективності використання всіх матеріально-речових факторів виробництва, в тому числі і основних засобів. Виявити та практично використовувати ці резерви можливо за допомогою досконалого економічного аналізу.
Стан та використання основних фондів - один із найважливіших аспектів аналітичної роботи, так як саме вони є матеріальним втіленням науково-технічного прогресу - головного фактору підвищення ефективності будь-якого виробництва.
Більш повне та раціональне використання основних фондів та виробничих потужностей підприємства сприяє покращанню всіх його техніко-економічних показників: зростанню продуктивності праці, підвищенню фондовіддачі, збільшенню випуску продукції, зниженню її собівартості, економії капітальних вкладень.
Ефективне використання основних засобів сприяє прискоренню оборотності оборотних засобів. Чим краще експлуатуються основні засоби, тим швидше оборотні засоби проходять фазу виробництва і тим менше потреба в їх прирості.
Метою написання моєї курсової є визначення стану та використання основних фондів підприємства, а також пошук резервів їх покращення. В процесі аналізу я використаю різні методи економічного аналізу для найбільш повного і точного визначення показників. Об’єктом дослідження у курсовій роботі буде закрите акціонерне товариство “Лукор”.
У першому розділі я розгляну сутність основних фондів, методи їх оцінки та дам теоретичний опис методики аналізу їх стану і використання.
Другий розділ курсової роботи є основним, оскільки в ньому буде проведено техніко-економічний аналіз основних фондів, виявлення недоліків при використанні основних фондів.
У третьому розділі потрібно узагальнити проведені у попередньому розділі розрахунки, дати рекомендації щодо покращення використання основних фондів.
Розділ І. Теоретичні та методичні питання аналізу стану та використання основних фондів.
1.1. Сутність основних фондів та необхідність їх аналізу.
Організація будь-якої підприємницької діяльності потребує наявності засобів праці. Отже, у виробничо-господарській діяльності підприємства використовуються засоби праці, які багаторазово використовуються в процесі виробництва, зберігають початковий зовнішній вигляд протягом тривалого періоду, зазнають поступового зносу і переносять свою вартість на собівартість продукції (витрати обігу) поступово, протягом їх нормативного строку служби за встановленими нормами.
Основні фонди - це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їх вартість переноситься конкретною працею на вартість виготовлюваної продукції робіт, послуг частинами в міру спрацювання. Основні фонди підприємства включають основні виробничі фонди й невиробничі основні фонди.
До основних засобів не належать:
предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;
предмети вартістю до 500 гривень за одиницю (за ціною при-дбання) незалежно від терміну служби. При цьому гранична вартість предметів, що не належать до основних засобів, може змінюватися Міністерством фінансів України;
спеціальні інструменти і спеціальні пристосування підприємств серійного і масового виробництва певних виробів або для виготов-лення індивідуального замовлення незалежно від їхньої вартості;
спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі незалежно від їхньої вартості і терміну служби;
формений одяг, призначений для видачі працівникам підпри-ємства, незалежно від вартості й терміну служби.
Основні засоби прийнято поділяти на виробничі та невиробничі.
Виробничі основні засоби є частиною основних засобів, яка бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вартість основних виробничих засобів перено-ситься на вироблений продукт поступово, частинами, у міру вико-ристання. Поновлюються основні виробничі засоби через капітальні інвестиції.
Невиробничі основні засоби — це житлові будинки та інші об'єкти соціально-культурного й побутового обслуговування, які не вико-ристовуються у господарській діяльності і перебувають на балансі підприємства.
На відміну від виробничих основних засобів невиробничі основ-ні засоби не беруть участі в процесі виробництва і не переносять своєї вартості на вироблений продукт. Відтворюються вони тільки за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємс-тва. Незважаючи на те, що невиробничі основні засоби безпосеред-ньо не впливають на обсяг виробництва, збільшення цих засобів пов'язане з поліпшенням добробуту працівників підприємства. Це в кінцевому рахунку позитивно позначається на результатах діяльнос-ті підприємства, на зростанні продуктивності праці.
Основні виробничі засоби з урахуванням специфіки їх виробничо-го призначення поділяються на такі групи:
1. Будівлі. Ця група охоплює будинки і будови, у яких відбуваються основні допоміжні та обслуговуючі процеси, адміністративні будівлі та господарські споруди; житлові будинки;
2. Споруди. Сюди входять підземні і відкриті гірські виробітки,
