Друга стадія:

...В...

На цій стадії відбувається продуктивне споживання засобів ви-робництва і робочої сили, тобто здійснюється виробництво, результатом якого є нові товари. Для підприємців на цій стадії продуктив-Ій капітал перетворюється на товарний капітал (Г1). Після цього Іітал знову повертається у сферу обігу.

Третя стадія:

На цій стадії нові товари реалізуються на ринку. Для підприємців це означає, що товарний капітал перетворюється на грошовий, тобто знову набуває своєї первісної, вихідної форми. Особливість полягає лише в тому, що одержана сума грошей перевищує ту суму, яка була на першій стадії. У ній міститься додаткова вартість.

Отже, рух фондів (капіталу) проходить три стадії і зазнає трьох послідовних перетворень своєї форми (грошової, продуктивної, то-варної). Це і є кругооборот фондів (капіталу). Кругооборот фондів (капіталу) можна подати такою формулою:

ОБОРОТ ФОНДІВ

Розглянутий нами кругооборот не має одиничного характе-ру. Підприємство повинно його весь час повторювати. Це, по суті, безперервний процес. Отже, відбувається оборот фондів (капіталу), який є кругооборотом, взятим не як окремий акт, а як процес пос-тійного відновлення руху фондів (або руху всього авансованого ка-піталу).

Оскільки час обороту фондів визначають як час, протягом якого весь авансований капітал повертається до підприємця у грошовій формі, то оборот фондів (капіталу) не збігається з кругооборотом. У результаті одного кругообороту до власника підприємства повертаєть-ся лише частина авансованого капіталу (або фондів). Пов'язано це з тим, що оборот різних елементів фондів (капіталу) відбувається в неоднакові проміжки часу. Так, вартість основних виробничих фондів переноситься на новостворені товари частинами (при цьому різні елементи основних фондів мають різні строки функціонування, на-приклад, виробничі споруди можуть діяти 30-50 і більше років, а деякі машини і верстати 8-10 років). Водночас вартість оборотних фондів переноситься на готову продукцію відразу протягом одного кругообороту. Через це час обороту основних фондів охоплює ряд кругооборотів, а час обороту оборотних фондів дорівнює періоду одного кругообороту фондів.

Кількість оборотів фондів (капіталу) визначають за формулою:

де О — одиниця вимірювання обороту фондів (капіталу); tо — час обороту фондів цього підприємства (цього капіталу).

Швидкість обороту фондів має важливе економічне значення. Збільшення швидкості обороту фондів (капіталу) підвищує ефек-тивність роботи підприємства. На швидкість обороту фондів впли-ває час виробництва і час обігу фондів (капіталу).

ЧАС ОБОРОТУ І ЙОГО СКЛАДОВІ

Оборот фондів потребує певного часу. Він розпочинається з моменту перетворення грошей на засоби виробництва і робочу силу і завершується створенням нової продукції та її реалізацією на рин-ку, тобто в обороті знову з'являються гроші. Час обороту фондів (капіталу) дорівнює часу виробництва і часу обігу.

Час виробництва — це період, впродовж якого фонди (капітал) перебувають у сфері виробництва.

Структуру часу обороту фондів ілюструє рис. 44.

Рис. 4. Час обороту виробничих фондів

Важливою складовою часу виробництва є робочий період. Він необхідний для перетворення предметів праці на готовий про-дукт.

Робочий період — основна частина часу виробництва, що скла-дається з тісно пов'язаних між собою робочих днів, годин, хвилин. Його обчислюють з допомогою нормування виробничих операцій. Тривалість робочого періоду в різних галузях виробництва неодна-кова. Наприклад, у текстильній, швейній, взуттєвій промисловості робочий період вимірюють годинами, у машинобудівній промисло-вості — днями, у суднобудівній — роками.

Робочий період є лише частиною часу виробництва. Є ще час перерв, що пов'язані з особливостями технологічних процесів. Наприклад, є час перерв, протягом якого предмети праці перебува-ють під впливом природних процесів: сушіння деревини, бродіння вина, хімічні реакції тощо. У тих галузях, де такий час виступає невід'ємною складовою технологічного процесу, час виробництва значно більший, ніж робочий період.

Скорочення часу виробництва—один із шляхів підвищення ефек-Івності виробництва. Цього досягають завдяки впровадженню у Іиробництво новітніх досягнень науки, нової техніки, прогресивних ехнологій, поліпшення організації виробництва.

Час обігу — це час придбання засобів виробництва, переміщен-товарів, їхнього продажу, зберігання товарних запасів, які підлягають реалізації.

Скорочення часу обігу залежить від розвитку всіх видів транспорту, удосконалення засобів зв'язку і комерційної інформації, вико-ристання електронної техніки для прогнозування динаміки попиту і пропозиції, використання раціональної реклами.