з реалізацією їх на сторону.
Значно збільшилась питома вага активної частки фондів з 35,26% до 76,43%, що необхідно оцінити як позитивний фактор.
Взагалі, на зміну структури впливають:
структурні капітальні вкладення;
рівень автоматизації і механізації виробництва;
його комбінування, спеціалізація і кооперування.
Елементи основних фондів (машини і обладнання, інструменти для обробки матеріалів, для проведення вимірювань, виробничий й господарчий інвентар та прилади, та інш.), які приймають безпосередню участь у виробництві, складають активну частину основних фондів. Чим більша доля активної частини, тим більше продукції може бути вироблено при незмінному загальному обсягу засобів праці, тому структура основних фондів є дуже важливим показником технічного рівня виробництва.
Розрізняють виробничу та галузеву структуру основних фондів.
Виробнича структура основних фондів - представлена у вигляді переліку груп, відповідно з прийнятою класифікацією з вказівкою долі вартості кожної групи в загальної вартості фондів (виробнича структура представлена в таблиці 3.1).
Галузева структура характеризує розподіл маси засобів праці між окремими галузями.
Для більш детального аналізу динаміки основних фондів розглянемо таблицю 3.2.
Наведені дані на початок 1998 року дають змогу розглянути зміни в наявності та структурі за два роки роботи підприємства ТОВ “Еліон 2000”, а також порівняти показники звітного 1999 року з попереднім роком.
Таблиця 3.2.
Показники | Наявність на поч. 1998р тис.грн | 1999 р | зміна за 1998р (+)(-) | зміна за 1999р (+)(-)
на поч. року тис.грн | на кінець року тис.грн
1.Промислово-виробничі основні фонди
2.Виробничи фонди
інших галузей
3.Невиробничи основні фонди
Всього:
в т.ч. активна частина | 928
-
-
928
306 | 500,7
-
910
2410,7
850 | 3340,4
-
323
3663,4
2800 | +572,7
-
+910
+1482,7
+544 | +1839,7
-
-587
+1252,7
+1950
За 1998 рік основні фонди підприємства збільшились на 1482,7 тис.грн, в 1999 році - на 1252,7 тис.грн. Але значне поповнення активної частини основних фондів відбулося саме в 1999 році, в більшій мірі це пов'язано з надходженням на протязі 1999 року промислово - виробничих фондів. Аналізуючи показники за 2 роки діяльності підприємства можна стверджувати, що відбувається зростання обсягів основних фондів, що дає можливість підприємству збільшувати обсяги випуску продукції, за рахунок введення в дію нових основних засобів, підвищувати конкурентоспроможність продукції, використовувати новітні технології та інше.
За 1999 рік зменшилась вартість невиробничих основних фондів на 587 тис.грн, які були придбані на протязі 1998 року у сумі 910 тис.грн, що вплинуло на зменшення зростання обсягів основних засобів за 1999 рік в порівнянні з 1998 роком.
Але зменшення такого показника як невиробничі основні фонди не повинно розглядати як прямо позитивний фактор, враховуючи що фонди невиробничого призначення є й показником матеріального та культурного рівня осіб які працюють на підприємстві, стимулюючого зростання продуктивності праці. Але вплив даного фактору не можливо визначити прямими розрахунками.
3.3 Аналіз технічного стану основних фондів.
На технічний стан основних фондів впливають три групи факторів:
І. Введення в дію нових основних фондів та потужностей.
ІІ. Вибуття основних фондів в наслідок старості і повного зносу.
ІІІ. Ремонт обладнання (капітальний, поточний, технічний огляд).
Для здійснення аналізу технічного стану основних засобів розглядають статистичні звіти, відображаючи ступінь розвитку та впровадження нової техніки, модернізації обладнання, реалізації винаходів та раціоналізаторських пропозицій про поліпшення використання основних фондів.
На підставі використовуваних даних розраховують ряд показників, характеризуючи стан та використання основних фондів. Такими показниками є коефіцієнти зносу, оновлення, вибуття, приросту та здатності.
На зміну стану основних фондів значний вплив здійснює їх знос.
Він представляє процес споживання їх вартості в тій мірі, в який вони втрачають свою споживчу вартість чи матеріально зношуються.
Враховуючи вищезазначене дані про знос використовуються для узагальненої характеристики стану основних фондів чи окремих груп.
В процесі аналізу розраховують коефіцієнт зносу (Кзн) на початок і кінець року. Він розраховується як відношення суми зносу основних фондів до їх первісної (початкової) вартості.
Для найбільшої наочності та аналізу згрупуємо зазначені коефіцієнти в таблицю 3.3.
Таблиця 3.3.
Показники | На початок року | На кінець року | Зміни (+)(-)
1.Промислово-виробничі фонди
2. Знос
3. Коефіцієнт зносу | 1500,7
35,4
0,02 | 3340,4
267,8
0,08 | +1839,7
+232,4
+0,06
Збільшення зносу на кінець року пояснюється вводом в дію основних фондів та значними вкладеннями засобів в капітальний ремонт.
За даними таблиці 3.3. видно, що коефіцієнт зносу фондів на початок року став 2,36% (35,4:1500,7.100); на кінець року 8,02% (267,8:3340,4.100). Це визначає, що в середньому їх знос зріс на 5,66%, що свідчить про погіршення стану основних фондів. Але як видно з таблиці 3.3. на протязі 1999 року відбулося значне збільшення вартості основних фондів, що також вплинуло на зростання зносу.
Одним з факторів, який визначає зміни стану основних фондів, є їх рух, під яким розуміється надходження на протязі року нових та вибуття раніше діючих основних фондів.
Інтенсивність даних процесів вимірюється коефіцієнтами оновлення та вибуття.
Коефіцієнт оновлення розраховується як відношення вартості надходжених основних фондів до їх вартості на кінець звітного періоду. Він відображає ступінь оновлення основних фондів в результаті введення в дію нових об'єктів, придбання чи безоплатного отримання від інших організацій.
Коефіцієнт вибуття розраховується як відношення вартості вибувших на протязі року основних фондів до їх вартості на початок року. Вибуття основних засобів може бути результатом їх втрати, розкрадання (з наступним списанням за рахунок підприємства чи осіб винних у розкраданні), безоплатної передачі іншим підприємствам, зносу, а також реалізації на сторону.
В процесі аналізу необхідно вивчати структуру вибуття по зазначеним направленням і його конкретні причини.
В таблиці 3.4. приведені дані звітності, характеризуючи ступінь інтенсивності руху основних фондів. При аналізі необхідно врахувати, що діюча звітність містить показники оновлення та вибуття по всім основним фондам в цілому, тоді як для характеристики технічного розвитку необхідно знати