цього аудитор підраховує вартість основних засобів всередині класифікаційних груп та встановлює правильність обліку залишків, виведених у картках обліку руху основних засобів (ф.№ ОС-12), за окремими групами на день перевірки.
Аудиторську перевірку основних засобів рекомендується проводити у такій послідовності: спочатку проводять тестування системи внутрішнього контролю підприємства щодо обліку основних засобів, якщо така існує; потім перевіряють фактичну наявність та збереження власних основних фондів і таких, що орендуються; далі перевіряють своєчасність та повноту їхнього оприбуткування, законність проведення операцій з їхнім переміщенням, правильність проведення амортизації, а також стан і організацію бухгалтерського обліку основних засобів.
Аудитор не може приступати до перевірки, якщо з питань, що підлягають перевірці, занедбано бухгалтерський облік.
Про неможливість проведення аудиторської перевірки складається відповідний акт, у якому чітко та конкретно обгрунтовуються недоліки. Після цього аудитор подає керівникові підприємства відповідні пропозиції щодо поновлення та наведення порядку в обліку. Аудитор також повинен уважно вивчити матеріали попередніх інвентаризацій, особливу увагу звертаючи на правильність відображення їхніх результатів у бухгалтерському обліку; роздивитися основні засоби, умови їхнього зберігання та експлуатації, міру використання і закріплення за відповідними структурами, підрозділами та матеріально відповідальними особами.
4.2. Організація аудиту основних засобів.
Планування роботи аудиторів.
Аудиторська фірма повинна починати планування аудиту ще до написання листа-зобов'язання та до заключення договору з підприємством-клієнтом.
Планування - це розроблення головної стратегії і конкретних підходів до характеру, періоду , а також часу проведення аудиту.
Метою планування аудиту є звернення уваги аудитора на найважливіші напрямки аудиторської перевірки, на виявлення проблем, що слід перевірити більш ретельно. Планування допомагає аудитору належним чином організувати свою роботу, а також скоординувати роботу, яка здійснюється іншими аудиторами та фахівцями інших професій.
Характер планування залежить від організаційної форми, розміру і виду діяльності підприємства, що перевіряється.
Найважливіша складова планування аудиту - це отримання аудитором уявлення про стан справ на підприємстві.
Аудиторський ризик полягає в тому, що аудитор може висловити неадекватну думку у тих випадках, коли в бухгалтерських документах існують суттєві перекручення.
Для ефективного планування аудиту до заключення договору на перевірку аудиторська фірма повинна узгодити з керівництвом клієнта основні організаційні питання аудиторської перевірки.
На етапі попереднього планування аудитори оцінюють можливість проведення аудиту. У випадку, якщо фірма вважає це за можливе, вона переходить до формування штату робітників для проведення перевірки і заключає договір з клієнтом.
При плануванні складу спеціалістів, що входять в аудиторську групу, керівництво аудиторської фірми повинно враховувати:
бюджет робочого часу для проведення кожного етапу роботи;
передбачувальні строки роботи групи;
кількісний склад групи;
посадовий і кваліфікаційний рівень членів групи.
У процесі планування створюються два основні документи перевірки: загальний план і програма перевірки. Аудитор обговорює з керівництвом і фахівцями підприємства елементи загального аудиторського плану і аудиторські процедури для досягнення результативності аудиту, а також для узгодження порядку проведення аудиторських процедур з внутрішнім розкладом роботи фахівців суб'єкта перевірки. Загальний план, як правило, складається з переліку робіт на основних етапах аудиту і розробляється настільки детально, щоб аудитор мав змогу, керуючись ним, підготувати програму аудиторської перевірки. Аудиторську програму перевірки основних засобів та відповідних рахунків можна побачити в таблиці 4.2. Ця таблиця враховує досвід теорії та практики складання аудиторських програм західних країн.
Таблиця 4.2.
Аудиторська програма перевірки основних засобів і відповідних рахунків.
№
п\п | Перелік процедур | Джерела інформації
1 | 2 | 3
1 | А. Основні засоби
Детальна перевірка даних регістрів обліку основних засобів, їх звірка із даними Головної книги | Інвентарні картки обліку основних засобів, відомості, журнали-ордери
2. | Вибір контрольного об'єкту основних засобів по даним регістрів:
А) провести інвентаризацію;
Б) перевірить документи на право власності. | Інвентаризаційні описи, результати поточної інвентаризації, договори, акти прийому-передачі
3. | Підготувати список надходження і розподілу основних засобів | Договори, накладні, рахунки-фактури, акти списання, прийому-передачі, інвентарні картки
4. | Провести аналіз ефективності основних фондів | Аналітичні розрахунки
5. | Перевірити правильність нарахування ПДВ та інших податків при реалізації основних засобів | Розрахунково-платіжні документи, розрахунки по податкам
6. | Б. Амортизація
Проаналізувати правильність нарахування амортизації по відповідним нормам та звірити дані аналітичного рахунку зносу з даними декларації про прибуток. | Відомості амортизаційних відрахувань, декларація про прибуток.
1 | 2 | 3
7. | В. Інші рахунки
Перевірити правильність розрахунку і відображення на рахунках орендної плати | Договору оренди, виписки банку, Головна книга
8. | Перевірити обгрунтованість затрат на ремонт основних засобів і правильність відображення цих сум на відповідних рахунках | Проектно-кошторисна документація, акти прийому-здачі
Таким чином, програма аудиторської перевірки - це документ, що містить: завдання аудиту для конкретного об'єкту; процедури, необхідні для виконання поставлених завдань; обсяг і терміни їх виконання.
Професійні стандарти вимагають, щоб програма була достатньо детальною і могла бути використана як інструкція для асистентів і одна з форм контролю правильності виконання робіт.
В програмі аудиту види, зміст та час проведення аудиторських процедур повинні збігатись із прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Зміни у план і програму аудиторської перевірки можуть вноситись навіть під час здійснення процедур підтвердження. Але усі зміни обов'язково документуються з висвітленням причин.
Узагальнення результатів планування аудиту оформлюється меморандумом (доповідною запискою), в якому розглядаються наступні питання:
короткий огляд напрямків діяльності замовника;
оцінка властивого ризику на підприємстві;
оцінка ефективності внутрішнього контролю;
проблеми, пов'язані з нетиповими операціями;
графік виконання робіт;
загальні терміни виконання аудиту, дата завершення перевірки.
Меморандум розглядається керівництвом аудиторської фірми і обговорюється з клієнтом. Тільки після цього підписується з відповідними коригуваннями план і програма аудиторської перевірки.
Організація документації процесу аудиту основних засобів.
В ході перевірки аудитору необхідно зібрати вичерпні докази для складання