низку харак-терних ознак, зокрема:
основні виробничі засоби поступово переносять свою вартість на вироблену продукцію;
у процесі відтворення основних виробничих засобів одночасно відбувається рух їхньої споживної вартості та вартості;
нарахуванням амортизаційних відрахувань здійснюється на-громадження в грошовій формі частково перенесеної вартості осно-вних виробничих засобів на готову продукцію;
основні виробничі засоби поновлюються в натуральній формі протягом тривалого часу, що створює можливість маневрувати ко-штами амортизаційного фонду.
У процесі господарської діяльності кругооборот основних вироб-ничих засобів проходить три стадії.
На першій стадії відбувається продуктивне використання ос-новних виробничих засобів та нарахування амортизаційних відра-хувань. На цій стадії основні виробничі засоби в процесі екс-плуатації зношуються й нараховується сума зносу. Вона є підста-вою для списання суми амортизаційних відрахувань на витрати пі-сля завершення процесу виробництва. На першій стадії кру-гообороту основних виробничих засобів втрачається споживна вартість засобів праці, їхня вартість переноситься на вартість го-тової продукції.
На другій стадії відбувається перетворення частини основних виробничих засобів, які перебували в продуктивній формі, на гро-шові кошти через нарахування амортизаційних відрахувань.
На третій стадії в процесі виробництва відбувається поновлен-ня споживної вартості частини основних виробничих засобів. Це поновлення здійснюється заміною зношених основних виробничих засобів на нові за рахунок нарахованого зносу основних засобів.
Оборот основних виробничих засобів показано на рис. 8.2.
Надходження
амортизаційних
відрахувань
Заміна зношених
основних виробничих
засобів новими
Продуктивне викори-стання основних ви-робничих засобів і на-рахування амортиза-ційних відрахувань
Рис. 8.2. Оборот основних виробничих засобів на підприємстві
Просте відтворення основних виробничих засобів здійснюється у двох формах: 1) заміна зношених або застарілих основних виробни-чих засобів; 2) капітальний ремонт діючих основних засобів.
За простого відтворення у кожному наступному циклі відбувається творення основних виробничих засобів у попередніх обсягах та з од-наковою якістю. Джерелом фінансування заміни зношених основних асобів є нарахована сума амортизації. За розширеного відтворення кожного наступного циклу здійснюється кількісне і якісне зростання основних виробничих засобів. Джерелом фінансування таких змін є використання частини створеного додаткового продукту.
Необхідність оновлення основних виробничих засобів за рин-кових відносин визначається передовсім конкуренцією товарови-робників. Саме конкуренція спонукує підприємства здійснювати прискорене списання основних виробничих засобів з метою на-громадження фінансових ресурсів для наступного вкладання кош-тів у придбання більш прогресивного устаткування, впровадження нових технологій та іншого поліпшення основних виробничих засобів.
8.2. ПОКАЗНИКИ СТАНУ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
Для забезпечення відтворення основних виробничих засобів ва-жливе значення має вивчення їхнього стану та використання. Стан і, використання основних виробничих засобів є важливим фактором підвищення ефективної діяльності підприємства.
У процесі виробництва основні засоби зношуються фізично і старіють морально. Ступінь фізичного зносу основних засобів ви-значається в процесі нарахування амортизації. Цей процес можна розглядати в кількох аспектах:
По-перше, як метод визначення поточної оцінки не зношеної ча-стини основних засобів.
По-друге, як спосіб віднесення на готову продукцію одноразових
витрат на основні засоби.
По-третє, як спосіб нагромадження фінансових ресурсів для за-міщення виведених з виробничого процесу основних засобів або для вкладання коштів у нові виробництва.
Показники стану й ефективності використання основних засобів можна об'єднати в три групи, які характеризують: 1) забезпечення підприємства основними засобами; 2) стан основних засобів; 3) ефек-' тивність використання основних засобів (рис. 8.3).
До показників, які характеризують забезпеченість підприємст-ва основними засобами, належать: фондомісткість, фондоозброє-ність, коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства. .
Фондомісткість є величиною зворотною до фондовіддачі. Цей показник дає можливість визначити вартість основних засобів на одну гривню виробленої продукції і характеризує забезпеченість підприємства основними засобами. За нормальних умов фондовід-дача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість — до зменшення.
Прикладі.
Випуск товарної продукції за рік становив 3200 тис. грн., вартість основних виробничих засобів — 1440 тис. грн. Фондомісткість дорів-
1440 тис, грн. .
нює 0,45 грн. ( ), тобто на кожну гривню виробленої про-
3200 тис. грн.
дукції припадає 45 коп. основних виробничих засобів.
Показники стану основних вироб-ничих засобів
Показники ефектив-ності використання основних виробни-чих засобів
Коефіцієнт зносу основних вироб-ничих засобів
Коефіцієнт придат-ності основних виробничих засобів
Показники забезпе-чення підприємства основними виробни-чими засобами
Фондовіддача основних засобів
Фондомісткість
Рентабельність основних засобів
Фондоозброєність
Коефіцієнт оновлення основних виробничих засобів
Абсолютна сума
прибутку на одну
гривню основних
засобів
Коефіцієнт вартості основних засобів у майні підприємства
Коефіцієнт вибуття основних вироб-ничих засобів
Коефіцієнт приросту основних вироб-ничих засобів
Рис. 8.3. Показники забезпечення, стану та ефективності використання основних засобів
Забезпеченість підприємства основними виробничими засобами визначається рівнем фондоозброєності праці. Останню розрахову-ють як відношення вартості основних виробничих засобів до чисе-льності працівників підприємства.
Приклад 2.
Вартість основних виробничих засобів на початок року 1165 тис. грн., а чисельність працівників 85 осіб. На кінець року — від-повідно 1440 тис. грн. і 80 осіб. Звідси фондоозброєність на початок року становить 13,7 тис. грн. ( ^ ), на кінець року — 18,0 тис.
Отже, збільшення рівня фондоозброєності є позитивним фактором.
Коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства визначається як відношення вартості основних виробничих засобів (за вирахуванням суми їхнього зносу) до варто-сті майна підприємства.
Приклад 3.
Вартість основних виробничих засобів на кінець звітного року
становила 1440 тис. грн., сума зносу основних засобів — 180 тис.
грн., а вартість майна— 3100 грн. Відтак коефіцієнт реальної варто-
сті основних виробничих засобів становитиме 0,41 ( ).
Якщо коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства сягає критичної позначки (0,2 - 0,3), то реальний виробничий потенціал підприємства буде низьким і треба терміново шукати кошти для виправлення становища.
Стан основних виробничих засобів характеризують через такі ко-
ефіцієнти: зносу основних засобів; придатності; оновлення; вибуття
(приросту) основних засобів (див, рис. 8.3). ;
Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості основних засобів, що її списано на витрати виробництва в попередніх