Оборотні фонди охоплюють рух предметів праці від моменту надходження на склад підприємства до перетворення на готову про-дукцію і переходу до сфери обігу.

Співвідношення між складовими частинами оборотних фондів характеризує їхню структуру (рис. 43).

Рис. 3. Склад оборотних засобів

ПОКАЗНИКИ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ

Для оцінки і аналізу використання оборотних виробничих фондів застосовують систему показників. Найбільш узагальнюючим з них є матеріаломісткість. Це результативний показник, який най-повніше відбиває ефективність використання оборотних фондів в по-єднанні з технічним рівнем виробництва. Показниками матеріаломі-сткості продукції є такі:*

загальна вартість матеріальних витрат на випуск продукції;*

питома вартість, тобто величина матеріальних витрат на випуск фізичної одиниці продукції;*

відносна вартість — витрати конструкційних матеріалів на оди-ницю експлуатаційної або технічної характеристики машин і устат-кування (витрати металу на одиницю продуктивності верстата тощо).

Характеристика матеріаломісткості продукції доповнюється си-стемою спеціальних показників використання матеріальних ресурсів в окремих галузях. В обробній промисловості використовують по-казник виходу готової продукції з одиниці сировини. Наприклад, коефіцієнт вилучення заліза з руди, вихід цукру з 1 ц цукрових бу-ряків тощо. Такі показники, як правило, обчислюють у відсотках.

У машинобудуванні ефективність використання предметів праці показує коефіцієнт використання матеріалу. Його обчислюють як відношення чистої маси виробу (вузла, деталі) до норми витрачання або до фактичного витрачання матеріалу (припустімо, металу).

Для розрахунку ефективності витрат палива використовують ко-ефіцієнт корисної дії — відношення корисно спожитого палива до загальних його витрат. Величина цього показника залежить від якості палива, удосконалення паливних агрегатів тощо. За даними аналізу витрачання палива розробляють заходи щодо скорочення норм його витрачання.

ОБОРОТНІ ЗАСОБИ ПІДПРИЄМСТВ

Оборотні засоби — це сукупність оборотних фондів і фондів обігу

Вони здійснюють кругооборот, в процесі якого проходять три стадії: перша — запаси; друга — залишки незавершеного виробниц-тва, напівфабрикати; третя — оборотні засоби надходять до сфери обігу у вигляді готової продукції, грошових коштів на розрахунково-му рахунку підприємства.

На кошти, одержані від реалізації продукції, підприємство знову купує необхідні предмети праці. Після цього розпочинається новий кругооборот оборотних засобів.

У складі оборотних засобів, що знаходяться у сфері виробницт-ва, найбільша частка припадає на запаси сировини, матеріалів, пали-ва, запасних частин для ремонту тощо. В промисловості вони ста-новлять більше ніж половину матеріальних цінностей.

За джерелами нормування оборотні засоби поділяють на власні та позичені:

власні — мінімальна сума засобів, потрібна для діяльності під-приємства;

позичені — засоби, надані банками у вигляді короткострокових кредитів під товари, що знаходяться в дорозі до споживача, розра-хунках з постачальниками тощо.

ПОКАЗНИКИ І ШЛЯХИ ПРИСКОРЕННЯ

ОБОРОТНОСТІ ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ

Як уже зазначалось, оборотні засоби підприємств знаходять-ся в постійному русі, переходять із сфери обігу до сфери виробниц-тва і у формі готової продукції знову повертаються до сфери обігу.

Цей процес дістав назву оборотності оборотних засобів. Для його характеристики застосовують такі показники: коефіцієнт оборотності за певний час, середню тривалість обороту, віддачу.

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів Ko — це відношен-ня реалізованої продукції за певний проміжок часу Tо до суми серед-нього залишку оборотних засобів за цей період.

Середню тривалість оборот розраховують діленням трива-лості періоду на коефіцієнт оборотності:

Прискорення оборотності оборотних засобів залежить від ско-рочення зайвих запасів (виробничих) за рахунок встановлення ра-ціональних прямих господарських зв'язків, механізації та автома-тизації складського господарства, зниження матеріаломісткості виробів, досягнення ритмічної роботи підприємств, скорочення тривалості циклу виробництва продукції, прискорення руху доку-ментів, своєчасних розрахунків з виробниками, дотримання пла-тіжної дисципліни.

Оборотність оборотних засобів має вирішальне значення для своє-часної виплати заробітної плати працівникам підприємств.

4. КРУГООБОРОТ І ОБОРОТ ФОНДІВ

НЕОБХІДНІСТЬ І ОСОБЛИВОСТІ КРУГООБОРОТУ ФОНДІВ

Ми вже розглядали кругооборот оборотних засобів. Вони є тільки частиною фондів. Було б неправильно обмежувати кругообо-рот фондів цією частиною. Існує кругооборот фондів. Без нього при-пиняється виробництво і, по суті, економічне життя. В умовах кри-зи, коли багато людей (як сьогодні «човники») займаються тільки купівлею і продажем за формулою Г-Т-Г (діє тільки сфера обігу, виробництво відсутнє), а багато підприємств припиняє роботу, повно-цінного кругообороту немає. В кінцевому підсумку, якщо не буде справжнього кругообороту, країні загрожує економічна катастрофа.

Повноцінний кругооборот має охоплювати сферу не тільки обі-гу, а й виробництва. І в цьому кругообороті беруть участь як оборот»? ні фонди і фонди обігу, так і основні фонди, тобто засоби виробу ництва.

У процесі кругообороту на певній стадії фонди набувають своєї натуральної форми, тобто виступають у вигляді засобів і предметів праці. Коли виготовляється продукція, засоби праці, як відомо, пере-носять свою вартість на готовий продукт. Цей процес відбувається не відразу, а поступово. В готовій продукції втілена частка цінності основних фондів. Далі, у сфері обігу відбувається реалізація про-дукції, а цінність набуває форми грошей, за які потім відновлюють-ся витрачені засоби праці (перетворення амортизаційного фонду на нові засоби праці або відбувається відшкодування витрачених засобів праці). Предмети праці також проходять кругооборот, про який ми вже говорили при розгляді оборотності оборотних засобів.

Отже, існує кругооборот фондів, у процесі якого відбувається зміна форм фондів. Треба зазначити, що мова йде про кругооборот не виробничих фондів, а кругооборот фондів як цінності, що втілює уречевлену людську працю. Справа в тому, що основні фонди, які перенесли свою вартість на готовий продукт, втратили свою нату-ральну форму, а отже, і здатність до продуктивного функціонування. Тільки після реалізації продукції, перетворення грошей на нові за-соби праці вони знову набувають натуральної форми, тобто стають знову основними фондами і можуть брати участь у процесі вироб-ництва як продуктивні фонди.

СТАДІЇ КРУГООБОРОТУ ФОНДІВ

Є три стадії