обсязі валютних
ресурсів;
співвідношення залучених і розміщених міжбанківських ресурсів в іноземній валюті.
Як зазначалося вище, ця категорія ресурсів є найдорожчою, і тому підвищення показників залежності банку від них підвищує вартість ресурсів та відповідно впливає на прибутковість. Операції з ощадними сертифікатами, облігаціями в іноземній валюті також формують його ресурсну базу. Але, враховуючи обмеження валютного законодавства, необхідність ліцензування окремих із них значно звужують можливості банку щодо його використання.
Одним із джерел ресурсної бази банку є його кредиторська заборгованість, яка формується як у національній, так і в іноземній валюті. Кредиторська заборгованість в іноземній валюті виникає за операціями купівлі-продажу іноземної валюти клієнтів банку та за експортно-імпортними розрахунками клієнтів банку.
Враховуючи те, що цей вид ресурсів банку належить до категорії короткострокових, зростання їх питомої ваги у загальних обсягах ресурсів може негативно вплинути на ліквідність банку.
У разі браку коштів банку в іноземній валюті для реалізації термінових проектів він може залучити кошти в національній валюті для наступної купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку у рахунок валютної позиції банку.
При цьому важливо дотримуватись установлених нормативів відкритої валютної позиції.
Наступним, відповідним за змістом етапом аналізу діяльності банку на валютному ринку є етап оцінювання доцільності та ефективності розміщення ресурсів в іноземній валюті, аналізу основних їх видів, якості активів, виявлення основних тенденцій розвитку та факторів, що на них впливають.
Кредитування в іноземній валюті здійснюється відповідно до вимог валютного законодавства та основних принципів кредитної політики банку.
Основним джерелом інформації банку на цьому етапі є бухгалтерські баланси, форми звітності за кредитами, виписки за аналітичними рахунками, кредитні угоди, рішення кредитного комітету, різні форми оперативної (управлінської) інформації.
Аналіз валютного напряму (див. табл.2.7) кредитування має такі самі процедури, що й аналіз кредитних операцій у національній валюті.
У нашому прикладі обсяг виданих кредитів у іноземній валюті збільшився на 6,99 % за рахунок міжбанківських кредитів та кредитів, що надані фізичним особам під платіжні картки.
Таблиця 2.7
Структура кредитів, що надані в іноземній валюті з 2003-2005 рр.
Кредити | Станом на
01.01.03 р. | % | Станом на
01.01.04 р. | % | Станом на
01.01.05 р. | % | Приріст
Абсолютний | %
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9
Усього | 11 61 | 100.0 | 12 | 100.0 | 14 25 | 100.00 | 812 | 6.99
Кредити, що надані банком | 2500 | 21.52 | 3700 | 29.77 | 38.24 | 31.00 | 1200 | 480
Кредити, що надані суб’єктам підприємницької діяльності | 9100 | 78.35 | 8700 | 70.01 | 8300 | 6700 | -400 | -4.4
Кредити, що надані фізичним особам | 15 | 0.13 | 27 | 0.22 | 29 | 0.24 | 12 | 80.0
Ураховуючи те, що прибутковість від міжбанківських кредитів вища, ніж за іншими кредитними операціями, можна відзначити це як позитивну тенденцію. Розвиток карткового бізнесу супроводжується збільшенням емісії платіжних карток, що позитивно впливає на використання ресурсів банку. Для оцінки кредитних операцій в іноземній валюті розраховуються та вивчаються показники:
питома вага валютних кредитів у загальному обсязі активних операцій у валюті;
питома вага валютних кредитів у загальному обсязі кредитних операцій;
динаміка цих показників;
питома вага валютних кредитів у розрізі обсягів, термінів та процентних
ставок, видів валют;
динаміка абсолютного та відносного приросту кредитів за їх видами.
Якість кредитного портфеля оцінюється визначенням частки стандартних, пролонгованих, прострочених, безнадійних кредитів та рівня їх забезпеченості.
Аналіз валютних активів банку щодо їх ліквідності забезпечується оцінюванням їх за ступенем ліквідності та визначення їх обсягів і частки. Зауважимо, що іноземна валюта є найбільш ліквідним інструментом грошового ринку, тому порівняно з аналогічними інструментами у національній валюті валютні активи мають вищий рейтинг. Але, як зазначалося вище, має значення також конвертованість валюти.
Аналіз дохідності валютних активів є найбільш важливим напрямом оцінки їх якості, оскільки підвищення дохідності - основна мета діяльності банку у цій сфері. До цієї категорії активів належать ті валютні активи, що приносять постійний прибуток.
Необхідно згрупувати валютні активи:
дохідні активи;
активи, що не приносять постійного доходу;
недохідні активи.
Слід також визначити їх питому вагу та вивчити їх динаміку.
Завершальним етапом структурного аналізу може бути оцінка Позабалансових активів та зобов'язань банку. До таких операцій Належать укладання угод на купівлю та продаж іноземної валюти.(Див табл. 2.8)
Слід відзначити активність банку на ринку позабалансових інструментів в іноземній валюті. За аналізований період обсяг таких операцій зріс на 45,26 %. Ураховуючи обмеження чинного законодавства стосовно власних операцій банку з купівлі-продажу іноземної валюти, банк уклав на початок періоду угоди з купівлі валюти на суму 250 000 тис. грн, що становили 52,63 % від загального обсягу позабалансових угод, та угоди з продажу іноземної валюти на умовах "спот" на суму 150 000 тис. грн, що становили 31,58%. Інші позабалансові інструменти на початок періоду становили 15,79 %. До їх складу належать операції з терміналом розрахунків до двох днів.
Таблиця 2.8
Структура позабалансових операцій в іноземній валюті з 2003-2005 рр.
Позаба-лансові Іструменти | Ста-ном на 01.01.03 р. | Пи-тома вага, % | Ста-ном на 01.01.04 р | Пи-тома вага, % | Ста-ном на 01.01.05 р. | Пито-ма вага, % | Приріст
Абсо-лют-ний | %
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9
Купівля валюти на умовах «спот» | 250 00 | 52.63 | 260 00 | 45,11 | 270 00 | 39.1 | 20 |