Керівництво НБУ вважає, що емітовані ним грошові потоки не можуть істотно вплинути на курсоутворення гривні, оскільки зростання грошової маси в обігу знаходиться під контролем і в межах, погоджених із МВФ у меморандумі про співробітництво. Як заявив Голова НБУ на прес-конференції 21 жовтня 1999 року, емісія грошей у ве-ресні становила 393 млн., у жовтні — 332 млн. гривень. За рік приріст грошової маси не повинен був перевищити передбачений меморандумом показник 34 — 36%. Отож наприкінці року можна було сподіватися на стабільність гривні. Однак два останні місяці не підтвердили оптимістичних очікувань.

Девальвація гривні тривала і в жовтні, і в листопаді. За цей час гривня знецінилася на 5.61%. Національному банку де-факто довелося відмовитися від меж оголошеного валютного коридору. На прес-конференції 6 грудня 1999 року Голова НБУ повідомив, що "в Україні з березня 1999 року фактично проводилася політика гнучкого курсу".

Значну роль у знеціненні гривні в цей період, як показали перевірки НБУ роботи комерційних банків із банками-нерезидентами, відіграли ЛОРО-рахунки. Тому в листопаді за рішенням Національного банку запроваджено обмеження на операції з коштами, що знаходяться на ЛОРО-рахунках.

Насамперед НБУ підвищив до 5 млн. євро норматив мінімального капіталу, який повинен мати комерційний банк, щоб володіти ліцензіями на відкриття і ведення ЛОРО-рахунків та заборонив філіям комерційних банків вести гривневі рахунки інших українських банків.

Крім того, до системи контролю документів, які надаються клієнтам для здійснення проплати на ЛОРО-рахунок, залучено органи податкової інспекції та митниці. Регламентація контролю залежить від строку існування та оборотів фірми.

Запроваджені обмеження значно звузили можливості короткострокових спекуляцій, але, на думку операторів ринку, довгострокові операції спекулятйвного характеру все ж можливі. Цілковито нейтралізувати вплив нерезидентів на валютний ринок України не вдасться — просто з'явиться часовий лаг між виникненням перших ознак курсових обвалів і стрімким відпливом грошових коштів із країни.

Встановлення жорсткіших правил проведення операцій із ЛОРО-рахунками не зупинило девальвації гривні: у грудні вона знецінилася ще на 10.5%. Слід, очевидно, визнати, що не ЛОРО-рахунки негативно впливали на поведінку гривні впродовж року — просто стратегія ліберального ринку та пом'якшення монетарної політики не відповідає політиці валютного коридору, особливо за відсутності необхідної кількості коштів для підтримання курсу (з 1.5 млрд. доларів у вересні резерви НБУ на кінець року скоротилися до 1.3 млрд. доларів).

Ринкові можливості НБУ у сфері контролю курсу до кінця року, на наш погляд, практично вичерпались, оскільки в умовах постійного кредитування уряду грошима монетарні інструменти, якими користується НБУ, не діють. Залишається лише адміністративний контроль, і Національний банк уже до кінця року зробив кілька кроків у бік його посилення.

Зі слів директора департаменту валютного регулювання НБУ, система підтвердження угод дає змогу Національному банку точніше визначати валютний курс (див. рис. 3.1)

Крім того, наприкінці грудня Правління НБУ прийняло Постанову "Про деякі питання валютного регулювання", якою внесено суттєві зміни в роботу міжбанківського ринку. Укладення угод із купівлі-продажу іноземної валюти першої групи класифікатора за гривні між уповноваженими банками України.

Рис.3.1 Динаміка обсягів торгів та курсу долара США на українському міжнародному валютному ринку

Постановою також передбачено, що комерційний банк може брати участь у сесії або лише як продавець, або лише як покупець. Подання заявок одночасно і на купівлю, і на продаж валюти протягом операційного часу поточної сесії, зміна суми заявки або перевищення заявленого обсягу операцій під час торговельної сесії не допускається. У Національному банку вважають, що но-вий порядок роботи міжбанківського валютного ринку дасть змогу підвищити ефективність інтервенцій НБУ в період надмірних курсових коливань.

Звісно, прагнення Національного банку стабілізувати валютний ринок і вберегти гривню від надмірної девальвації виправдовує появу зазначеної постанови, оскільки вона повністю виключає проведення спекуляцій. Однак, за теорією розвитку грошових ринків, ринок без спекулятивних угод — це вже не ринок і розвиватися за своїми законами не може. Перспектива такої його моделі одна — збільшення обсягів "тіньової" торгівлі валютою і втеча капіталу.

На жаль, прийнята постанова не дає чіткої відповіді стосовно встановлення курсу гривні за період сесії. Адже банк, який хоче продати валюту і банк, який хоче її купити, завжди мають різні курси. Залишається відкритим питання: яким чином ці курси узгоджуватимуться? На наш погляд, запропонована модель роботи міжбанківського ринку також суперечить проголошеній лібералізації валютного ринку, яка за своїми засадами передбачає вільну купівлю-продаж валюти протягом дня.

НБУ покладає великі надії на роботу міжбанківського ринку в новому режимі, особливо на систему курсоутворення. За словами виконуючого обов'язки Голови НБУ на прес-конференції 30 грудня 1999 року, «НБУ задоволе-ний новим порядком роботи міжбанківського валютного ринку України і вважає, що він дасть змогу підвищити ефективність інтервенцій Національного банку в період надмірних курсових коливань» [20, с 39].

З огляду на те, що з обороту ринку буде вилучено спекулятивні угоди, а держбюджет виконуватиметься у прийнятих Кабінетом Міністрів параметрах, уряд і керівництво Національного банку вважають реальним середньорічний курс 5 гривень за долар (про це також повідомлялося на прес-конференції 30 грудня 1999 року).

Офіційно Національний банк України ще не повідомив, якою буде курсова політика 2000 року. Проте ясно, що валютного коридору найближчим часом встановлено не буде. Проблеми обслуговування зовнішнього боргу (Україна повинна сплатити цього року понад 3 млрд. доларів) та поповнення ва-лютних резервів НБУ роблять цю політику просто неможливою.

Нині до розгляду запропоновано два варіанти курсової політики. Перший відпрацьовано Німецькою консультативною групою