Таблиця 1.1

Обмінні курси долара шодо євро і щодо СПЗ у 2001-2004 р.р.

Курс станом на | Долар/СПЗ | Долар/євро

1 | 2 | 3

01.04.2002 | 1.25150 | 0.88084

01.07.2002 | 1.32431 | 0.99129

01.10.2002 | 1.32393 | 0.98610

01.01.2003 | 1.35766 | 1.04460

Зміна за 2002 р. (%) | 8.0 | 16.1

01.04.2003 | 1.37345 | 1.08910

01.07.2003 | 1.40767 | 1.15430

01.10.2003 | 1.42700 | 1.16709

01.01.2004 | 1.48578 | 1.25920

Зміна за 2003р. (%) | 9.4 | 20.5

01.04.2004 | 1.48700 | 1.23200

01.07.2004 | 1.45754 | 1.20510

01.10.2004 | 1.46899 | 1.23925

Зміна за 9 місяців 2004 року (%) | -1.1 | -1.6

Кумулятивна зміна

за 2001-2004 р.р. (%) | 16.3 | 35.0

Аналогічний вигляд має траєкторія РЄОК (реального ефективного обмінного курсу) гривні (див. рис.1.1). За розрахунками І. В. Крючкової, протягом 2001 р. - І півріччя 2004 р. девальвація РЕОК становила 15,8%, а протягом 2002 р. - І півріччя 2004 р. - 22,9% [12, с 31].

Рис. 1.1 Обмінні курси долара шодо євро і щодо СПЗ у 2001-2004 р.

У цих умовах доцільно проаналізувати механізми взаємодії розвитку реального сектора економіки і валютно-фінансового, а також оцінити справедливість тези про безумовно позитивний вплив девальвації на темпи економічного зростання в Україні.

Економічні наслідки знецінення національної грошової одиниці.

а) стримуючий вплив на сукупний попит і купівельну спроможність населення. При обговоренні позитивних результатів і негативних наслідків різних варіантів курсової політики часто запишається поза увагою негативний вплив девальвації на рівень внутрішнього попиту. Стримуючі ефекти девальвації проявляються у тому, що споживчий та інвестиційний попит на імпортовану продукцію внаслідок її подорожчан-ня скорочується, причому це скорочення не може бути компенсоване розширенням попиту на продукцію вітчизняного виробництва. В таких умовах обсяги внутрішнього поглинання (тобто споживчих та інвестиційних витрат в економіці) зменшуються.

Як справедливо вказують М. Монтес і В. Полов «штучне заниження валютного курсу дозволяє стимулювати експорт, виробництво і заощадження шляхом обмеження імпорту і споживання». Механізмами депресивного впливу девальвації на сукупний попит виступають:

перерозподіл доходів на користь економічних суб'єктів з більшою граничною схильністю до заощаджень;

інерційність номінальних витрат, яка при підвищен-ні номінальних цін виливається у зменшення реальних витрат;

зростання цін на імпортовані товари в національній валюті, яке не компенсується відповідним зростанням доходів економічних агентів підвищення цін на вітчизняні товари - аналоги імпортованої продукції (якщо конкуренція на внутрішньому ринку не є досить високою, то при подорожчанні імпорту ціни на продукцію вітчизняного виробництва теж підвищуватимуться, оскільки виробники захочуть скористатися сприятливими можливостями для нарощування своїх прибутків).

Інакше кажучи, стримуючий вплив девальвації на обсяги внутрішньої абсорбції значною мірою реалізується через заниження купівельної спроможності населення. Адже зростання цін в умовах девальвації змушує більшість верств населення скорочувати свої реальні витрати.

Рестриктивний вплив девальвації на обсяги внутрішньої абсорбції можна розглянути і під кутом зору процесів, які відбуваються у валютно-фінансовій сфері. Так, формування заниженого курсу національної валюти часто відбувається в умовах інтенсивного нагромадження міжнародних валютних резервів. Приріст резервних активів фактично виступає фактором зменшення обсягів внутрішньої абсорбції, оскільки частина іноземної валюти, що надійшла на внутрішній ринок, вилучається із сфер споживання та інвестування економічних агентів.

Російські вчені теж наголошують на тому, що перспектива нарощування валютних резервів веде до «стиснення» внутрішнього попиту і ВВП країни. За їх оцінками, звуження внутрішнього попиту має настільки сильний негативний вплив на випуск більшості галузей промисловості, що він перекриває всі позитивні моменти, зумовлені послабленням курсової позиції національної валюти.

б) обмеженість впливу на розвиток експортного сектора.

Відомо, що девальвація надає вітчизняним виробникам переваги у сфері відносної конкурентоспроможності. Девальвація може слугувати інструментом активізації внутрішнього виробництва через розвиток процесів імпортераміщення на внутрішньому ринку та підвищення цінової конкурентоспроможності вітчизняних виробників на зовнішньому ринку, а тому часто розглядається як інструмент стимулювання економічного зростання.

Проте насправді «чудодійні ліки» девальвації мають обмежену сферу дії. По-перше, ціновий демпінг у формі заниженого валютного курсу виявляється неспроможним вирішити проблеми високої енергомісткості, застарілих технологій і устаткування у виробничому процесі, які істотно знижують конкурентоспроможність вітчизняних виробників. По-друге, попит на сировинні та напів сиронинні товари українського експорту відзначається низькою ціновою еластичністю, а тому експорт слабо реагує на зміни валютного курсу - український експорт більшою мірою залежить від коливань зовнішнього попиту Як показали події 1998-1999 рр.. а Україні девальвація істотніше впливає на обсяги національного виробництва через реалізацію ефекту імпортозаміщення

в) деформація структури національної економіки.

Заниження курсу національної валюти веде до виникнення деяких перекосів у валютно-фінансовій системі та галузевій структурі національної економіки. Зокрема, необгрунтований курс національної валюти зумовлює спотворення критеріїв ефективності зовнішньоекономічного обміну та порушує оптимальний розподіл економічних ресурсів. [18, с 40].

Наприклад, при тривалому знеціненні національної грошової одиниці в народному господарстві країни розгортаються такі несприятливі соціальне-економічні процеси:

- девальвація, створюючи сприятливі умови для розвитку тих виробництв і галузей, продукція яких користується попитом з боку індустріальних країн, стає причиною деформації структури національної економіки;

- утримання заниженого курсу національної валюти протягом тривалого часу обертається оголенням внутрішнього ринку та виснаженням національних ресурсів (експортний сектор, який отримує від девальвації найбільші переваги, відтягує на задоволення потреб зарубіжних споживачів найбільш якісні матеріальні та трудові ресурси).

Отже, істотне заниження обмінного курсу виливається у консервацію неефективної структури національної економіки та закріплення за нею ролі постачальника напівсировинних товарів на світовий ринок.

Крім того, недооцінка національної валюти порушує нормальний хід розподільних процесів. Зокрема, девальвація стає причиною субсидування експорту за рахунок додаткового оподаткування імпорту. Занижений курс національної валюти являє