Хоча модель Левіна заслуговує на увагу, її, на жаль, бракує функційної конкретики, тому часто потрібний глибший підхід. Поглиблений підхід до змін відрізняється більшою системністю і передбачає послідовність конкретних кроків, що часто приводять до успішного впровадження змін. Модель цього підходу зображена на рис. 1.5. Першим кроком, як бачимо, є усвідомлення потреби в змінах. Ситуаційні зміни можуть бути спричинені скаргами працівників, рішенням суду, зменшенням продуктивності праці, раптовим скороченням обсягу продажу чи страйками працівників. Керівники усвідомлюють, що зміни є правильним вирішенням проблеми, тому менеджери повинні ініціювати зміни, якщо є ознаки того, що без них не обійтися у майбутній діяльності.

Другий крок – визначення цілей, на які потрібно орієнтуватися в процесі змін. Такими цілями можуть бути збільшення частки та захоплення нових ринків, відновлення довіри працівників, припинення страйку, використання інвестиційної можливості. По-третє, менеджери повинні знати, що є причиною змін. Плинність кадрів може бути спричинена низькою платнею, поганими умовами праці, невідповідним керівництвом. Отже, хоча плинність кадрів потребує негайних змін, менеджери спочатку повинні проаналізувати її головні причини, щоб вжити правильних заходів.

Рис. 1.5 Етапи змін (згідно поглибленого підходу до їх здійснення)

Наступним кроком є вибір впровадження змін для досягнення визначених цілей. Якщо плинність кадрів є результатом низької зарплатні, то потрібна нова система винагород. Якщо причиною є погане керівництво, то потрібне навчання між особових навиків. Після того, як відшукано новий підхід, його впровадження треба детально спланувати. До уваги беруть видатки на зміни, їхній вплив на інші сфери в організації, відповідну до ситуації участь працівників. Якщо зміну впроваджують саме так, як і було заплановано, то далі треба оцінити результати. У разі, коли зміни робили для зменшення плинності кадрів, менеджери повинні перевірити плинність через деякий час. Якщо ж плинність і надалі висока, то потрібні інші зміни.

Також існує модель швидкості проходження змін. Дослідники Дж.Б. Куін і Дж. Войер вважають, що вибір схеми змін визначають два фактори:

Наскільки терміновою є необхідність змін. Ринкова криза, наприклад, звичайно диктує термінову необхідність змін, а підготовка для прийняття нових юридичних положень, планованих через п’ять років, дозволить вводити зміни повільніше і, можливо, менш болісно.

Наскільки сильна інерція в середині корпоративної культури. Для «розморожування» інерції одним організаціям потрібно більше часу, іншим – менше.

Перевагою одномоментних є ефект швидкого подолання. Така модель дозволяє організації швидко реагувати на зміни і прймати нові умови, не оглядаючись. Недоліком подібного підходу є «болючий» фактор. Так, з боку менеджменту при одномоментній зміні може знадобитися навіть примус стосовно підлеглих, що може зіпсувати взаємини між ними.

Перевага поетапних змін – поступовість, черговість. Менеджмент організацій, де інерція велика, при такій моделі може домогтися схвалення змін ще до початку або вже в процесі самих змін, з огляду на усі фактори. Весь процес підрозділяється на ряд чітких кроків, між якими може бути фаза «відпочинку». Дана модель недоцільна в ситуаціях швидкої зміни навколишнього середовища.

Для проведення стратегічних змін підприємство може обрати будь-яку модель, але, щоб вона була правильною, необхідно проаналізувати діяльність і зміни, які будуть проводитися в ній.

Етап 1

Етап 2

Етап 3

Етап 4

Етап 5

Етап 6

Рис. 1.4 Процес здійснення стратегічних змін

(модель Грейнера )

1.3 Основи управління стратегічними змінами на підприємстві

Управління стратегічними змінами відіграє вирішальну роль в успіху економічної діяльності компаній. Здатність досягти конкурентної переваги і зберегти її в багатьох аспектах залежить від ефективності стратегії компанії, зорієнтованої на створення споживчої цінності, здатної підсилювати ключові компетенції компанії, яка є сприйнятливою до мінливих потреб ринку, інноваційно спрямованою і враховує глобальний характер економічної конкуренції. Процес розробки і реалізації такої стратегії є складним системним явищем, і для сучасного менеджера-стратега важливо уявляти його побудову, вміти аналізувати його складові частини і мати загальне бачення його як цілісної системи.

Для розуміння складної природи управління стратегічними змінами (УСЗ) пропонується розглядати його в таких аспектах (рис.1.6):

Рис.1.6 Підходи до визначення управління стратегічними змінами

Отже, управління стратегічними змінами можна розглядати як:

1. Концепцію – систему поглядів щодо формування відносин між суб’єктом і об’єктом управління; парадигму, яка науково обґрунтовується (теорії, закони, закономірності, підходи, методи, функції тощо) і використовується на практиці;

2. Людей (менеджерів-стратегів), які мають право, статус, здібності і професійні навички для управлінської діяльності, здатні мислити системно для раціонального досягнення результатів;

3. Мистецтво, оскільки об’єктами стратегічного управління змінами виступають складні соціально-економічні системи (СЕС), і в ньому присутнє те, що неможливо вимірювати, що не піддається кількісному аналізу (інтуїція, талант, досвід, везіння, інтелект, “дар Божий” тощо);

4. Науку, яка вивчає відносини між суб’єктом і об’єктом управління з метою їх вдосконалення; має предмет, об’єкт дослідження, глосарій, методологію, термінологічний апарат, теоретичні концепції та історію розвитку;

5. Орган, структурна одиниця підсистеми системи менеджменту;

6. Процес цілеспрямованого впливу суб’єкта управління на об’єкт управління, який складається з логічної послідовності етапів, операцій, елементів. Він фокусує увагу на взаємодії окремих управлінських функцій в просторі і часі. Усі проблеми стратегічного управління змінами при цьому розглядаються через призму управлінських процесів, тобто через взаємопов’язані між собою управлінські дії (процедури), завданням яких є прийняття рішень для реалізації стратегії організації;

7. Роботу (ролі, вид діяльності), яка потребує певних знань і кваліфікації. Розгляд управління стратегічними змінами з цих позицій пов’язаний з розробкою таких питань, як склад,