Зараз Інтернет-бізнес в Україні, не кажучи вже про Західний, не тільки існує, а навіть поділений. Крім того, що Інтернет-рекламою останнім часом почали активно займатися традиційні РА (рекламні агентства) повного циклу, в Україні вже з'явилися Інтернет-агентства, що спеціалізуються на рекламі в електронних медіа. Саме вони найчастіше виступають підрядчиками солідних мережевих і місцевих агентств. На ринку вже працюють 4-5 подібних спеціалізованих агентства, але по-справжньому медіа-плануванням рекламних кампаній у Мережі і наданням повного комплексу послуг сьогодні займаються дві - "Медіаком" і Internet-expert, що мають ексклюзивні права на розміщення реклами на більшості вітчизняних сайтів.

"Тому, - підтверджують спеціалісти в області Інтернет-реклами, - можна говорити про те, що ринок реклами в електронних медіа вже поділений, нові сильні гравці визначилися, і саме вони надалі будуть формувати політику в цьому секторі." Втім, деякі спеціалісти вважають, що в найближчі 2-3 місяця ще залишається можливість затвердитися на цьому ринку.

Справедливості заради варто відзначити, що солідні рекламні агентства зовсім не страждають від усвідомлення упущеної можливості. Вони думають, що Інтернет - занадто великий і складний напрямок, і не можна охопити неосяжне: їх влаштовує ситуація, коли вони будуть користуватися послугами підрядчиків-спеціалістів, як це, наприклад, відбувається із сувенірною продукцією.

Вже однозначно можна підтверджувати, що ринок Інтернет-реклами в Україні почав активно розвиватися, проте рекламодавцям все ж варто розраховувати не на моментальні збільшення обсягів продажів, а, скоріше, на поліпшення власного іміджу і лояльності споживачів. Хоча деякі все ж вдаються до проведення різноманітних акцій, задля стимулювання попиту. Серед цих засобів в Інтернеті є проведення акцій з розиграшем різноманітних призів. Причому далеко не всі досягли бажаного результату від їх проведення. Визначається беззаперечна дієвість цих кроків у збільшенні продажів, особливо перед традиційними передсвятковими сплесками попиту, однак застерігають від передозування цього маркетингового інструменту, інакше споживачам швидко набриднуть ці конкурси.

Акція з просування може бути ще й інструментом дослідження попиту. Західні маркетологи давно завважили, що найбільша популярність різноманітних акцій та конкурсів спостерігається в країнах, що розвиваються, за відсутності середнього класу. Побачивши ажіотаж, спричинений деякими найвдалішими акціями-розиграшами (коли збільшення продажів доходило до 300-500%), організовувати конкурси почали більшість учасників Інтернет-бізнесу. Через неможливість отримання інформації щодо комерційних результатів конкурсів (результати вважаються комерційною таємницею) маркетологи кинулися використовувати цей метод просування для всіх товарів на Інтернет-ринку, набиваючи при цьому чимало синців.

Зрідка необгрунтовано, як вважають рекламісти, під час проведення акцій зі стимулювання продажів проводитися анкетування споживачів, які беруть у них участь. Як правило, такою базою даних можна не лише вміло скористатися для формування "когорти" постійних покупців через інформування людей з конкретними адресами, а й вигідно продати. Інформацію про соціальну, вікову структуру покупців для маркетолога узагалі важко переоцінити (зміна аудиторій покупців товару, їхні інтереси, побажання, слабкі сторони тощо).

Збільшення продажів, яке настає під час акцій провокує менеджерів компаній максимально продовжити термін її дії, однак тривалість розиграшу, який забезпечить інтерес до нього споживачів, не повинен перевищувати 2, максимум 3 місяці.

Зовсім інша ситуація - з короткотерміновими акціями стимулювання продажів, які вже традиційно проводяться перед Новорічними святами. Цього сезону саме конкурси обіцяють стати хітом збільшення купівлі різдвяних подарунків. Гроші як приз пропонуються зрідка, це не вигідно передусім для організаторів розиграшів. Адже призи можна залучати через партнерство, а з грошима зробити це складніше. За словами Нелі Чернешук, директора по продажах "Медіаком": "режим стимулювання продажів - це режим інєкцій. Неможливо жити весь час за рахунок інєкцій.". А що до рейтингу цікавості сайтів українських рекламодавців вона каже : " найбільш цікавим з точки зору рекламодавців в Інтернеті є портали і сайти, які представляють собою повноцінні контент-проекти. Останнім часом з'явилася тенденція, коли традиційні оффлайнові рекламодавці вже починають рекламуватися в Мережі - це UMC, Golden Telecom, Samsung, туристичні фірми, банки, виставки. Для них реклама в Інтернеті - вже не тільки імеджеві акції, вона приносить досить конкретний результат". А медіа-директор РА Provid/BBDO Адрій Таранів зазначає, що правила гри на вітчизняному ринку Інтернет-реклами остаточно ще не встановлені. Ціни на розміщення коливаються в межах декількох порядків, тому рекламна кампанія може коштувати як $100, так і $10. 000. Крім того чимало угод є бартерного характеру, що також дестабілізує ринок.

2.3. Критерії визначення відвідуваності в Інтернеті та ефективності реклами в Інтерніті

Один з основних питань, що турбує рекламодавця, що роздумує над тим, вийти в Мережу або ще почекати, - чи вдасться донести свою рекламу до своєї цільової аудиторії. Адже доцільність реклами в Інтернеті визначається тим самим критерії, що і для інших медіа, - вартістю одного контакту. Традиційному рекламодавцю досить важко самостійно оцінити ефективність цього носія. Тому цілком природньо, що він шукає підтримки в рекламістів і маркетологів. Проте сьогодні маркетингові агентства тільки приступають до вивчення української Інтернет-аудиторії і найчастіше можуть надати далеко не повну інформацію для планування рекламної кампанії в Мережі.

У зв'язку з цим рекламісти, як правило, користуються інформацією, що їм надають провайдери, насамперед даними рейтингів, таких як "Пінг" і Alpha-counter. Саме лічильники дозволяють визначити, на скільки популярний той або інший сайт, і надалі вирішувати - чи варто на ньому розміщувати рекламу. Хоча в даному випадку рекламісти відзначають, що їм лише залишається покладатися на чесність провайдерів, що, власне, і складають ці рейтинги (так само, як їм доводиться довіряти виданням, що заявляють про свої багатотисячні тиражі).

Цільова аудиторія визначається