Зміст

Вступ…………………………………………………………………………….4

1 Ринкові відносини........................................................................................7

2 Ринок, його сутність. Попит і пропозиція........................................17

3 Еластичність попиту і пропозиції

на індивідуальних ринках.....................................................................30

4 Розвиток ринкових відносин в Україні.............................................................38

Висновок.................................................................................................45

Використана література........................................................................48

Вступ

Проголошення України незалежною державою відкрило реальні можливості переходу її до ринку. Подолання деструктивного тоталітарно-адміністративного режиму,корінна перебудова економічних процесів шляхом здійснення радикальних реформ,спрямованих на ринкову трансформацію всіх сфер господарського життя суспільства – основні засади економічної та соціальної політики української держави.

Побудова розвинутого ринкового господарства – процес досить складний і тривалий. У розвинутих країнах Заходу він відбувся як природний, взаємопов’язаний з економічним і соціальним прогресом суспільства.

Ринок — досягнення всього людства на всіх етапах його розвит-ку до найвищих форм суспільного прогресу. Ринкове господарство є середовищем, "атмосферою", в рамках і з допомогою яких від-творюються і панують відносини і зв'язки товарного виробництва.

Ринок як самодостатній, автоматично діючий, саморегульований механізм— це абстракція, яка деякою мірою відбиває реалії XIX ст. Сучасний же ринок — це один з феноменів, який зумовлює склад-ну систему господарювання, в якій тісно взаємодіють ринкові за-кономірності, численні регулюючі інститути (передусім державні) і масова свідомість.

Цивілізований характер ринку в промислових розвинутих краї-нах визначається широким арсеналом перевірених часом і госпо-дарською практикою законодавчих і моральних норм, багатопла-новою і компетентною політикою держави щодо розвитку еконо-міки та соціальної інфраструктури, інформованістю і самостійністю керівників господарських структур на всіх рівнях, правовою свобо-дою економічної самодіяльності людини.

Звичайно, Україна, як нова самостійна держава, що виникла на розколотому терені колишнього народногосподарського комплексу СРСР зі складною інфраструктурою, створеною за багато десятиріч, не може повторити за короткий час той шлях, який пройшов ринок Заходу. Вона може тільки розумно скористатися певним досвідом цих країн, а шлях переходу до ринкової системи має бути свій, з урахуванням усіх національних, політичних, економічних, географічних та інших особливостей історичного розвитку України.

Однак складність завдання полягає в тому,що немає у свті аналогів переходу до ринку великої держави з такою, як в Україні, спотвореною тоталітарною системою структурою господарства,високим рівнем монополізму в промисловості,залежністю тисяч промислових підприємств від постачальників окремих видів продукції,що залишилися за межами державних кордонів. В таких скрутних умовах, що склалися в Україні, в умовах глибокої економічної, фінансово-кредитної, паливно-сировинної, екологічної та іншишх криз перехід до реального ринку надзвичайно утруднений.

Єдиним правильним шляхом до витішення проблеми стає детальне вивчення ринку як феномену в світовому господарстві. Саме тому в даний час в Україні надзвичайно детально почали вивчати економічні науки. Розвиток економічної науки має допомогти українській економіці вийти з того скрутного становища в якому вона перебуває і зараз.

Я, як майбутній фінансист оцінивши всю важливість ринку, як економічної категорії зробила висновок, що необхідною умовою опанування майбутньої професії, є розуміння основ економічної науки, головним предметом вивчення якої в даний час стає поняття ринку, ринкових віносин і ринку.

Актуальність вибраної мною теми обумовлена переходом від адміністративно-командної моделі до ринкової економіки в УкраїніТривалий час в країні відкидалися товарно-грошові відносини відповідні їм форм власності, а практика розвитку національної економіки майже повністю була ізольована від світового ринку. Руйнувалося натуральне і напівнатуральне господарство, яке служить своєрідним буфером, пом'якшувальним багато гострих проблем процесу становлення ринку (безробіття, брак товарного продовольства). В результаті цих і багатьох інших проблем почали поступово розвиватися ринкові відносини і сам ринок.

Актуальність визначила мета дослідження – вивчити ринок, його зміст, типологію, суть, умови виникнення.

Відповідно до мети можна визначити наступні завдання:

1.Розглянути, як у міру розвитку суспільного виробництва і звернення мінялося визначення поняття «ринок»; розглянути найважливіші історичні умови виникнення ринку.

2.Визначити, в чому полягає суть ринку, його родові риси, функції; охарактеризувати роль ринку в суспільному виробництві.

3.Вивчити типологію ринку, його структуру і інфраструктуру.

4.Зробити висновки.

1 Ринкові відносини

Основним координуючим механізмом капіталістичної економіки служить ринкова система, або система ціноутворення. Капіталізм — це ринкова економіка. Рішення, що приймаються покупцями і продавцями, реалізуються через систему ринків. Суть ринкової системи полягає у функціонуванні ринкових відносин, основними принципами яких є :

Економічна свобода – вона тримається на приватній власності і вільній підприємницькій діяльності. Приватна власність надає приватним особам право користуватися і розпоряджатись доходами і ресурсами. Свобода підприємництва полягає у можливості здійснювати будь-які угоди, використовувати будь-які ресурси і реалізовувати створені товари і послуги, виходячи з власних інтересів.

Конкуренція – це змагання за можливість повніше реалізувати власний інтерес. Конкуренція виконує роль такого механізму, який дає змогу раціонально розподіляти ресурси між окремими галузями та виробництвами і швидко орієнтувати виробництво на задоволення потреб споживачів.

Автоматизм регулювання. Ринкова економіка є системою надзвичайно складних зв’язків з великою кількістю дійових осіб (суб’єктів). Кожен із них керується власним інтересом, приймає власні рішення, що врівноважуються та узгоджуються автоматично. Таке врівноваження й узгодження відбувається завдяки конкуренції та вільному ціноутворенню. Ринкові ціни коливаються, їх збільшення або зменшення надає виробникам і споживачам найнеобхіднішу інформацію: виробництво яких товарів і послуг збільшити, а яких – зменшити; які ресурси використовувати, а які – ні; як розподілити доходи на різні споживчі витрати; від чого потрібно відмовитись, а що можна спожити в більшій кількості. Ті, хто керується інформацією, що її надають ціни, і вчасно переорієнтовується, мають певні вигоди, інші втрачають майно, капітал і доходи. [5]

Ринкові відносини включають в себе товарно-грошові відносини (система форм відносин вторинного привласнення, економічний, механізм реалізації власності).

Важливим при вивченні ринкових відносин є поняття самого ринку.

Кожен вчений-економіст розглядає поняття ”ринок ” по-своєму і дає йому конкретне визначення. Так прослідкувавши