Економічна енциклопедія дає таке визначення ринку, – це певна сукупність економічних відносин з різними типами фірм та індивідами, державами та іншими суб’єктами з приводу купівлі-продажу товарів і послуг, де остаточно визнаються їхня вартість і реалізація, завдяки чому посилюється конкуренція між товаровиробниками за зниженням витрат виробництва і підвищення суспільної корисності товарів, частково забезпечується пропорційність розвитку народного господарства, неперервність суспільного відтворення і формування цілісності економічної системи, а також опосередкований контроль споживачів за виробництвом. [11]

Фундаментальними проблемами будь-якої економіки є питання: що виробляти? Як виробляти? для кого виробляти? Вони стосуються всіх економічних систем різних країн в різні часи. Всі інші проблеми до певної міри є похідними від них, бо ці три головні проблеми стосуються мети виробництва та засобів їх досягнення. Ці проблеми постають перед усією економікою і перед кожним окремим виробником. радіонова

Найобгрунтованіші , найповнішіі і найточніші відповіді на ці питання дає ринок.

У розв'язанні проблеми що виробляти? першочергове значення має ”голосування” грошима, тобто визначення споживачами свого попиту на ті чи інші товари, а також наявність необхідних ресурсів виробництва.

У розв’язанні проблеми як виробляти? вирішальне значення має конкуренція виробників, у процесі якої відбувається відбір економічними методами ефективніших технологій та форм організації праці. Певну роль тут відіграють також ціни на ресурси.

Головним орієнтиром у роз’язанні проблеми для кого виробляти? є величина доходів окремих індивідів чи груп населення. Значну роль відіграють відіграють також ціни на готові товари , смаки споживачів.

Таким чином у мотивації дій виробників і споживачів відіграють ціни: вони або стимулюють, або, навпаки, стримують покупців та продавців. Тому ще однією важливою категорією, розуміння якої є необхідним для розуміння ринку взагалі, є ринкова ціна.[8]

Основи поглядів на ринкову ціну заклав видатний англійський учений Альфред Маршалл, він запропонував зосередити увагу на дослідженні закономірностей формування і взаємодії попиту і пропозиції і на цій основі – формуванні теорії ціни.

Головними чинника у формуванні ціни є попит і пропозиція.

Під попитом розуміють кількість товарів і послуг, які готові придбати споживачі за даною ціною в даний момент часу. Кількість товару, яку готова купити одна людина, називають обсягом індивідуального попиту за даною ціною. Кількість товару, яку готові купити всі покупці за даною ціною в даний момент часу, називають обсягом ринкового попиту. Найвища ціна, яку готові заплатити споживачі за певну кількість товару, називають ціною попиту.

Обсяг попиту і ціна – взаємозалежні величини. Залежність між ними виражається за допомогою закону попиту. Згідно із законом попиту, чим вища ціна на продукт, тим меншу його кількість купуватимуть. Отже, закон попиту відображає обернену залежність між ціною продукту і величиною попиту на нього. Цю залежність можна відобразити графічно. Крива попиту іде, зверху вниз зліва на право, тобто має спадний характер. Попит позначають буквою D, ціну продукту P, а його кількість Q.

Спадна траєкторія кривої попиту зумовлена двома причинами:

ефектом доходу. Зміна ціни відбивається на реальній купівельній спроможності споживачів (за умови, що грошова купівельна спроможність є сталою). Коли підвищується ціна, то реальна купівельна спроможність знижується, що зменшує величину попиту. Покупці, підтримуючи свій бюджет, витрачатимуть ту саму номінальну суму на купівлю даного продукту, але куплять уже меншу його кількість. І навпаки, зі зниженням ціни продукту купівельна спроможність грошового доходу збільшуватиметься, що дає змогу купувати більше певного продукту, ніж раніше.

ефектом заміщення. Якщо ціна на один продукт змінюється, а на інші продукти залишається постійною, то змінюється відносна структура цін між продуктом даним та усіма іншими товарами (даний продукт дорощує чи дешевшає порівняно з іншими продуктами). Покупці замінюють дорожчі продукти дешевшими.

Ефект доходу та ефект заміщення діють одночасно і обидва змінюють величину попиту на продукти, їх дію можна відобразити графічно:

Позначивши попит через D, можна записати, що він перебуває у функціональній залежності від визначників:

де p – ціна продукту;

g – ціна на взаємо замінювані та взаємо доповнювані продукти;

х – величина доходів споживачів;

y – суб’єктивні смаки і уподобання.[7]

Якщо змінюється ціна на продукт, то це спричиняє зміну величини попиту на нього. Зміна величини попиту означає переміщення з однієї комбінації “ціна – кількість продукту” до іншої комбінації.

Зміна таких показників як ціни на взаємо замінювані та взаємо доповнювані продукти, величина доходів споживачів, суб’єктивні смаки і уподобання, - змінює попит на продукти. Якщо покупці бажають і спроможні купити більшу кількість продукту за кожну можливу ціну, то відбувається збільшення попиту. Навпаки, зменшення попиту виникає, коли покупці внаслідок зміни в одному або більшій кількості його визначників купують меншу кількість продукту. Зміна попиту на продукт має такий графічний вигляд:

Пропозиція – це та кількість продуктів, яку виробник бажає та спроможний виробити і постачати для продажу на ринку за певну ціну впродовж визначеного проміжку часу.

Між ціною та кількістю пропонованого продукту існує пряма, або позитивна, залежність. Якщо ціна зростає, відповідно збільшується й величина пропозиції. Цю пряму залежність між ціною