можливе використання нової, дорогої техніки, висо-ких технологій без значних одноразових витрат, оскільки при лізингу виробниче обладнання передається в користу-вання без попереднього викупу, тобто є можливість налаго-дити виробництво при обмежених витратах фінансових (а при міжнародному лізингу — валютних) засобів;—

лізинг припускає 100% кредитування і, як правило, не потребує негайного початку платежів; при використанні зви-чайного кредиту підприємство повинно було б частину вар-тості покупки оплатити за рахунок власних коштів;—

лізинг також дозволяє спочатку випробувати машини, а потім закупити їх, а обладнання в сезонних галузях орен-дувати лише на час його фактичної експлуатації;—

лізинг дозволяє підприємству запобігти витратам, по-в'язаним із моральним старінням машин і устаткування, і сприяє використанню найновіших об'єктів лізингу, що підви-щує конкурентоспроможність лізингоодержувача;—

лізингові платежі в повному обсязі відносяться на со-бівартість продукції (робіт, послуг), виробленої лізингоодер-жувачем, і відповідно знижують оподатковуваний прибуток;[3; 6]—

майно за лізинговою угодою не зараховується на баланс лізингоодержувача, що не збільшує його активів і звільняє від сплати податку на майно; його вартість не вклю-чається в залишок кредитної заборгованості. Це поліпшує фінансові показники підприємства-орендаря і відповідно доз-воляє йому залучити додаткові кредитні ресурси (у зв'язку з цим сучасний лізинг часто класифікують як «позабалансове фінансування»);—

у багатьох країнах законодавче встановлені податкові пільги для лізингових операцій (так, прискорена амортизація дозволяє суттєво знизити оподатковуваний прибуток і термін лізингової угоди;[29]—

порядок здійснення лізингових платежів гнучкіший, ніж за кредитними угодами (лізингоодержувач може роз-рахувати надходження своїх доходів і разом із лізингодавцем розробити зручну схему платежів; платежі можуть бути щомісячними, щоквартальними і т.п.; сума платежів може бути постійною або ковзкою; при її визначенні може бути врахована сезонність використання предмета лізингу; пла-тежі можуть здійснюватися із виручки від реалізації про-дукції, що вироблена на отриманому в лізинг обладнанні); при використанні компенсаційного лізингу лізингоодержу-вач здійснює платежі в товарній формі, використовуючи про-дукцію, що вироблена на лізингованому обладнанні;—

лізинг доступний малим і середнім підприємствам, в той час як отримання банківських кредитів на сприятли-вих умовах для них проблематичне; деякі лізингові ком-панії не вимагають від лізингоодержувача ніяких додатко-вих гарантій, оскільки забезпеченням угоди є саме устатку-вання (при невиконанні орендарем своїх зобов'язань лізин-гова компанія забирає своє майно);—

лізинг на відміну від кредиту дає змогу створити надійніші умови господарювання;—

підвищується ліквідність підприємств-лізингоодержувачів, тобто покращується такий важливий для ринкової економіки показник, як здатність своєчасно сплатити май-бутні борги;—

перевагою лізингу є також можливість придбання лізин-гоодержувачем устаткування за залишковою вартістю після завершення лізингової угоди;—

при укладанні лізингової угоди орендар може розраховувати на отримання від лізингодавця додаткових інформаційних, консультативних і юридичних послуг;—

Міжнародний валютний фонд не враховує суму лізингових угод у підрахунку національної заборгованості, тобто є можливість перевищити фактичні ліміти кредитної заборгованості, встановлені Фондом для окремих країн (при застосуванні імпортного лізингу). [ 35, c.4-6]

В умовах ринкових відносин лізинг дає можливість вижити малим, середнім і великим підприємствам. Підприємству-виробнику лізинг вигідний тим, що за його допомогою підтримується тісний зв'язок між виробниками і споживачами техніки. Вся інформація про недоліки використовуваного устаткування надходить до підприємства-виробника, яке усуває їх, підвищуючи конкурентноспроможність своєї продукції та розширюючи можливості її збуту. Збуваючи продукцію за лізингом, виробник вирішує проблему отримання плати за неї, що зміцнює його фінансове становище.

Лізингові фірми від проведення лізингових операцій отримують досить високий прибуток. Крім того, якщо лізин-годавцем виступає банк, то він також має свої вигоди:[ 35]—

розширюється коло банківських операцій, росте число клієнтів і відповідно збільшуються отримувані доходи;—

знижується ризик втрат від неплатоспроможності клієнтів. При здійсненні лізингових операцій банк (або його дочірня лізингова компанія) залишається власником майна, що передано в оренду, і, якщо порушуються умови угоди, може вимагати повернення майна. Дана обставина забезпечує можливість проведення лізингових операцій з клієнтами, у яких нестійке фінансове становище (малі підприємства, фермерські господарства, кооперативи, особи, що займаються індивідуальною трудовою діяльністю і т.ін.);—

банк має право нараховувати на майно, що передається в оренду, амортизаційні відрахування, які не підлягають оподаткуванню і можуть бути джерелом засобів для придбання нового майна;—

банк отримує доходи у вигляді комісійних за лізингом. Величина лізингових платежів може бути «вища, ніж процентна ставка за кредитами. Але в умовах економічної кризи, коли практично відсутнє середнє та довгострокове кредитування, лізинг може бути успішно використаний для вирішення питань капіталовкладень. Дане положення виправдовується також наданням клієнтові, крім позики, машин і устаткування, а також іншого майна, що особливо актуально в умовах існуючого в Україні великого морального і фізичного зносу практично всіх основних фондів.[ 33]

Як бачимо, лізингові операції мають великі переваги. Традиційне уявлення про лізинг як примітивну довгострокову оренду майна безнадійно застаріло. В той же час слід відмітити ряд недоліків, що притаманні лізингу:—

кількість учасників лізингової угоди більша, ніж при купівлі майна за рахунок позики, тому операції відрізняються досить складною організацією;—

на підготовку фінансової лізингової угоди може знадобитися більше часу, ніж на підготовку контракту на купівлю; вищі можуть бути і адміністративні витрати, тому вважається, що ціна лізингу може бути нижчою або дорівнювати ціні позики тільки за наявності певних податкових пільг.

Законодавством США, наприклад, передбачається, що для отримання податкових пільг необхідно довести відповідність угоди до ряду ознак, які б свідчили про її належність до дійсної угоди. Податковим законодавством Німеччини, Франції та Італії не передбачаються додаткові пільги для лізингодавців чи лізингоодержувачів. У 1986—1987 р.р. в Англії та США почали діяти нові податкові законодавства, які фактично відмінили багато податкових пільг, пов'язаних з лізингом.[ 55]

На лізингодавця лягає ризик морального старіння майна і отримання