Ринок праці
Зміст
Вступ
Розділ І. Теоретико-методологічні основи дослідження ринку праці
Ринок праці як об'єкт дослідження суспільних наук
Методичні основи дослідження ринку праці
Розділ П. Історичні особливості формування ринку праці в Україні
Функціонування ринку праці України у складі СРСР
Формування ринку праці в незалежній Україні
Розділ Ш. Сучасна ситуація на ринку праці України
Регіональні особливості ситуації на ринку праці
Аналіз функціонування ринку праці Волинської області
Висновки
Література
В с т у п
Ринок праці як економічна категорія довгий час розглядався як явище, властиве лише капіталістичним країнам, а безробіття - як наслідок пануючих відносин на ринку праці, що виникають у результаті численних протиріч між працею та капіталом.
Довгий час вважалося, що поступальний розвиток радянської економіки дає необмежені можливості для повної зайнятості в суспільному виробництві, і завдання полягає лише в тім, щоб залучити до нього все працездатне населення за принципом “хто не працює, той не їсть”. Загальна обов'язковість праці і пріоритет суспільного над особистим визначали соціальний клімат радянського суспільства протягом десятиліть. Але реальність показувала інше: існували величезні по масштабах диспропорції в зайнятості між різними регіонами, що офіційна статистика, зрозуміло, приховувала.
Оголосивши себе суверенною державою, Україна опинилася наодинці зі своїми проблемами. Молода держава розпочала процес формування власного ринку праці. Це, в свою чергу, стимулювало створення юридичного “фундаменту” для його ефективного функціонування.
Вищесказане визначило вибір теми, об'єкту і предмету дослідження. Об'єктом дослідження обрано ринок праці України. Отримання незалежності стимулювало нашу державу до активних дій щодо забезпечення безробітного населення робочими місцями. Тому предметом дослідження виступають шляхи їх формування та сучасні проблеми функціонування ринку робочої сили України та Волинської області зокрема.
Вивчення проблем створення, сучасного стану та подальшого розвитку ринку праці та його значення для пожвавлення економіки нашої країни - це головна мета дослідження даної дипломної роботи.
Виходячи із мети нами було сформульовано наступні завдання:
а) визначити роль та значення ринку праці в сучасній світогосподарській системі;
б) дослідити умови функціонування ринку праці УРСР як складової ринку робочої сили СРСР;
в) проаналізувати необхідність створення ринку праці в незалежній Україні;
г) описати етапи формування ринку праці в нашій державі;
д) охарактеризувати регіональні особливості ситуації на ринку праці країни;
е) визначити проблеми ефективного розвитку ринку праці в Україні;
є) проаналізувати сучасний стан і перспективи розвитку ринку робочої сили Волинської області.
Розробка теоретико-методичних основ дослідження базується на основних положеннях, викладених у працях економістів, суспільних географів, зокрема Петюха В.М., Філіпенка А.С., Козіка В.В., Цуканової Н.О., Шипович В.Н., Тумакової С.В., Приймак В.Р.. Вагомий внесок у дослідження цієї теми внесли Лук'янчикова О.К., Семко Л.І., Ягодка А.Г., Авдокупшн Є.Ф..
Дана дипломна робота вимагала застосування ряду методів і прийомів дослідження. Загальнонаукові методи в роботі представлені системним підходом, структурним аналізом і синтезом, історичним методом.
Робота може бути використана при вивченні курсів країнознавства, міжнародних економічних відносин, соціально-економічної географії України, економічної історії.
РОЗДІЛ І.
Теоретико-методологічні основи дослідження ринку праці
Ринок праці як об'єкт дослідження суспільних наук
Ринок праці є одним із типів ринків за економічним призначенням. Крім нього найчастіше в економічній літературі виокремлюються: ринок товарів і послуг та ринок капіталів. Ринок праці є самостійною комплексною системою в ринковій економіці, водночас функціонально пов'язаною з ринком товарів і послуг, ринком капіталу, ринками житла, інформації, освітніх послуг та духовних благ, ринком робочих місць і, з одного боку, безпосередньо залежною від зазначених ринків, а з іншого - такою, що впливає на їхнє формування. Ринок праці як частина ринкової структури забезпечує рух товарів і послуг, спрямовуючи та вилучаючи ресурси з галузей народного господарства відповідно до руху капіталів і товарів [1, 132]. На відміну від інших типів ринків ринок праці має не тільки ресурсний, товарний характер, а й породжує незрівнянно більше економічних і соціальних проблем (бідність, безробіття, інфляцію тощо), соціальну напруженість у суспільстві (мітинги, демонстраційні протести, страйки тощо), сучасні могутні громадські рухи та соціальні революції, а також різноманітні організації найманих працівників (партії, профспілки, молодіжні організації, товариства споживачів тощо), організації роботодавців. Особливість полягає також у тому, що, породжуючи всі ці проблеми, ринок праці сам не в змозі справитись з ними. Тому він примушує «усігільство і державу створювати відповідну систему, яка організувала б розв'язання цих проблем (сприяння зайнятості, допомога безробітним, розробка трудового законодавства тощо), і тим самим збалансувати суспільні відносини, зняти соціальну напруженість. З цієї особливості випливає, що ринок праці не може існувати сам по собі, лише на основі функціонування механізму узгодження інтересів двох категорій партнерів - роботодавця та найманого працівника. Він примушує суспільство створювати механізми вищого порядку, які, підтримуючи творчі, динамічні властивості ринку робочої сили, могли б нейтралізувати його руйнівні сили. Це перша розбіжність ринку праці з іншими ринками. Друга розбіжність полягає в тому, що відносини між роботодавцем і найманим працівником з приводу купівлі-продажу товару "робоча сила" безперервні аж до звільнення найманого працівника. Ринкові відносини між найманим працівником та роботодавцем тривають і в кожній фірмі в процесі виробництва товарів і послуг. Третя розбіжність полягає в особливостях товару "робоча сила". Четверта розбіжність ринку праці з іншими ринками полягає в тому, що, як уже зазначалося, він пронизує не лише сферу обміну товару "робоча сила" на фонд життєвих засобів, а й сфери розподілу та виробництва робочої сили [16, 268].
Відносна самостійність ринку праці визначається специфікою функціонування суб'єктів, особливостями умов виникнення ринку праці, наявністю притаманних лише йому механізмів інфраструктури, особливостями товару,