Житлово-комунальне господарство | 867 | 572 | 80 | 215 | 357 | 240

Невиробничі види побутового обслуговування населення | 60 | 47 | 4 | 9 | 36 | 16

Охорона здоров'я, фізична культура та соціальне забезпечення | 648 | 322 | 248 | 78 | 466 | 300

Освіта | 750 | 309 | 237 | 204 | 394 | 298

Культура і мистецтво | 73 | 22 | 32 | 19 | 39 | 24

Наука і наукове обслуговування | 8 | 7 | 1 | 4 | 1

Фінансування, кредитування, страхування і пенсійне забезпечення | 94 | 2 | 65 | 7 | 56 | 37

Апарат органів державного та господарського управління, органів управління, кооперативних і громадських організацій | 284 | 150 | 90 | 44 | 134 | 130

Інші галузі | 2322 | 830 | 530 | 962 | 1005 | 848

* Складено за даними [7,254]

Це дозволило змінити тенденцію зростання протягом 1995-1999 років чисельності безробітних на зменшення їх кількості у 2000 році, про що свідчать дані графіка.

Графік 3.1. Чисельність зареєстрованих безробітних*

*Складено за даними [7, 255]

В географічному відношенні на кінець 2000 року найбільшу кількість безробітних зареєстровано в містах Луцьку (6300 особи), Ковелі (4751), Нововолинську (2587), Володимирі-Волинському (2074) та Маневицькому (1838), Рожищенському (1863), Ратнівському (1702), Горохівському (1606) і Турійському (1566) районах. Найменшим цей показник був у Локачинському (491) та Любешівському (521) районах (таблиця 3.6).

Таблиця 3.6. Чисельність зареєстрованих безробітних в розрізі районів і міст обласного значення на 31 грудня 2000 року (осіб)* |

1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000

По області | 5609 | 15350 | 22830 | 32093 | 37801 | 34282

Володимир-Волинський | 35 | 189 | 453 | 810 | 861 | 859

Горохівський | 168 | 428 | 640 | 889 | 1638 | 1606

Іваничівський | 158 | 391 | 672 | 930 | 1432 | 1381

Камінь-Каширський | 539 | 466 | 569 | 706 | 675 | 736

Ківерцівський | 160 | 497 | 798 | 1129 | 1285 | 1357

Ковельський | 94 | 348 | 709 | 981 | 1053 | 913

Локачинський | 61 | 195 | 352 | 485 | 515 | 491

Луцький | 61 | 238 | 461 | 764 | 1003 | 1152

Любешівський | 101 | 264 | 354 | 418 | 535 | 521

Любомльський | 205 | 455 | 803 | 826 | 880 | 863

Маневицький | 340 | 550 | 700 | 1375 | 1311 | 1838

Ратнівський | 435 | 955 | 1224 | 1390 | 1612 | 1702

Рожищенський | 628 | 1266 | 1525 | 1885 | 2165 | 1863

Старовижівський | 180 | 493 | 738 | 943 | 1117 | 1063

Турійський | 292 | 491 | 711 | 1130 | 1415 | 1566

Шацький | 184 | 347 | 430 | 424 | 486 | 659

м. Луцьк | 725 | 3017 | 4202 | 5993 | 8305 | 6300

м. Володимир-Волинський | 138 | 1009 | 1495 | 2484 | 2685 | 2074

м. Ковель | 619 | 2101 | 3508 | 4881 | 5628 | 4751

м. Нововолинськ | 486 | 1650 | 2486 | 3650 | 3200 | 2587

*Складено за даними [7, 256]

Для порівняння, в 1995 році найвищий рівень безробіття був характерним для міст Луцька (725 осіб) і Ковеля (619), Рожищенського (628) та Камінь-Каширського (539) районів, а найменшим - у Володимир-Волинському (35), Луцькому (61), Локачинському (61) та Ковельському (94) районах.

Для ринку праці Волинської області також характерна неповна зайнятість населення. Так, в 2000 році в адміністративних відпустках 15,0 відсотків загальної чисельності працюючих (42588 осіб), причому серед них - 51,2% працюючих в промисловості, 51,1% - в будівництві. В режимі неповного робочого дня (тижня) працювали 14,2 відсотки загальної чисельності працюючого населення, або 40231 особа. Найбільша кількість працівників, що змушені працювати в цьому режимі зосереджувалася в галузі транспорту (53,4% всіх працівників галузі), матеріально-технічного постачання і збуту (52,3%), заготівлі (48,3%). Втрати робочого часу становили 215 годин в середньому на одного працівника. Цей показник коливається від 575 годин в промисловості до 12 годин в сфері зв'язку [7, 257].

Отже, аграрне спрямування господарства області негативно впливає на рівень зайнятості населення. У зв'язку із кризою в економіці та неспроможністю виробничої сфери не лише створювати нові робочі місця, а й зберегти уже існуючі, зростає кількість безробітних громадян. Своєрідною формою прихованого безробіття у Волинській області, та й Україні взагалі, стала зайнятість в режимі неповного робочого часу. Проте розвиток галузей сфери обслуговування населення, а відповідно і створення, хоча й незначне, вільних вакансій, свідчить про формування регіонального ринку праці як складової національного.

Висновки

На основі наукового дослідження були зроблені наступні висновки. Одним із типів ринків за економічним призначенням є ринок праці. Ринок праці є самостійною комплексною системою в ринковій економіці, водночас функціонально пов'язаною з ринком товарів і послуг, ринком капіталу, ринками житла, інформації, освітніх послуг та духовних благ, ринком робочих місць і, з одного боку, безпосередньо залежною від зазначених ринків, а з іншого - такою, що впливає на їхнє формування. Ринок